Ампір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ампі́р (фр. empire — імперія) — термін, що його застосовують в мистецтвознавстві до зх.-європ. класицизму часів імперії Наполеона І, переважно в архітектурі та ужитковому мистецтві.

Для А. є характерним звернення до традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності.

В декоративному оформленні архітектурних споруд, меблів та ін. застосовуються військові емблеми, крилаті грифони, сфінкси, леви та ін.

[ред.] Зразки ампіру у наполеонівській Франції та Російський імперії

Характерні архітектурні пам'ятники А. в Парижі: церква Мадлен (арх. П. Віньйон, 1807), тріумфальні арки на площі Зірки (арх. Ж.-Ф. Шальгрен, 1806— 37) та на площі Карусель (арх. Ш. Персьє та П. Фонтен, 1806), Вандомська колона (арх. Ш. Лепер та Ж. Гондуен, 1810). У франц. живопису риси А. проявились у творчості Франсуа Жерара (1770-1837), Анн Луи Жіроде (1767-1824)та ін. Жироде в цьому переліку займає особливе місце тому,що мав неабиякі колористичні здібності .Навіть його етюди ,серйозні та майстерні,вражають яскравою палітрою та святковим настроєм ("Головка жінки в тюрбані",Ермітаж ).

Настільки ж неприємним бував Жерар с холодною та емалевою поверхнею картин та сухою подачею образів..Саме Жерара обрав Наполеон для створення інавгураційного портрета у повний зріст(замок Фонтенбло),де задавив глядача розкішшю та офіциозом .Але у фанатиків Наполеона усе пов'язане з особою невдахи-імператора викликає палку пошану .

Термін «А.» іноді застосовується і до мистецтва укр. та рос. класицизму 1-ї третини 19 ст.

Зразком ампіру в Петербузі стала забудова Палацової площі(будівля Генерального штабу,арх.Карло Россі) та величний Олександрийський стовп ( арх.Огюст Монферран).Усі ознаки стилю ампір притаманні й Олександрійському театру та вулиці зодчего Россі.До пам'яток стилю ампір треба залічити й Нарвські триумфальні ворота в Петербурзі та Триумфальну арку в Москві (арх.Йосип Бове- 1834 р.,зруйновані у 1936 р.,відновлення з 1966 року).

Цілком ампірними стали будівлі Провіантських Складів в Москві(архітектор Стасов В.П. 1769-1848),нещодавно віддані під Мізей історії столиці Росії.

До зразків архітектури ампіру в Києві слід додати будівлю Старого Арсеналу (архітектор Йоган Міллер,початок 19 століття),де практичність переважає над мистецькими якостями,бо це склад для зброї.

[ред.] Від монументів до порцеляни

Зразком амріру став монумент полководцю О.В.Суворову роботи скульптора М.І.Козловського в образі давньоримського бога війни Марса ( Марсове поле,Петербург,1801 р.)

Взірцями ампіру в Роійський імперії стали пізні твори художника В.Л.Боровіковського,українця за походженням (портрет М.І.Довгорукової,1801 р.,Держ.Третьяківська галерея ),у Франції-портрети Антуана Гро - "Наполеон на Аркольському мості "(Ермітаж,Петербург), Жана Огюста Домініка Енгра-портрет Жозефа Мольтедо ( Метрополітен,Нью-Йорк),мадам де Сенонн (Нант,музей мистецтв) та його вчителя Ж.Л.Давида-портрет мадам Рекам'є (Лувр,Париж).

Поодинокі зразки стилю ампір прийшли і в сценографію,тобто оздоблення театральних вистав.Зразками ампіру в сценографії стали декорація геніального П'єтро Гонзага для вистави "Сандрільона" та проект завіси для тетру в Петербурзі художника А.Роллера 1840-х рр.

Ампір залишив багато зразків в порцеляні Франції та Росії.Найкращий приклад-так званий Египетський сервіз Наполеона Бонапарта (мануфактура Севру 1807 року).

[ред.] Джерела

• Українська радянська енциклопедія
• Бенуа Ф. Искусство Франции эпохи революции и первой империи. М.—Л., 1940.
• Эрмитаж за 200 лет, Л., "Советский художник", 1966.
• Коваленская Н.Н.,История русского искусства 18 в.,Моск.университет,1962.