Набатейське царство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петра (столиця набатеїв)

Набатейське царство (набатеїв, івр. נַבָּטִים‎ — «Набат», араб. مملكة الأنباط‎, дав.-гр. Ναβαταῖοι — «набатайой») — держава, утворена набатеями — групою семітських племен, що існувала III ст. до н. е. — 106 н. е. на території сучасних Йорданії, Ізраїлю, Сирії та Саудівської Аравії. Столиця Набатейського царства — Петра в долині Ваді Рам (Йорданія).

Набатея при своєму утворенні зайняла більшу частину території Едому (Ідумеї), і виявилася об'єктом суперництва молодих держав діадохів — птолемеївського Єгипту і держави Селевкідів, зацікавлених в торгівлі з Аравією: караванні шляхи, по яких йшла торгівля прянощами і пахощами, проходили по набатейській території. У 312 р. до н. е. один з діадохів Антигон I Одноокий зробив спробу захопити Петру, однак зазнав невдачі. Набатея до початку II ст. до н. е. залишалася в сфері впливу птолемеївського Єгипту, і при занепаді держави Селевкідів почала територіальну експансію.

Спадкова монархія в Набатеї веде відлік з воцаріння Арети I в 169 р. до н. е. . Набатейське царство змагалося з Хасмонейською Іудеєю, під час правління Арети III в 84 р. до н. е. підкорило Дамаск і частину Сирії. Протягом римської експансії в I ст. до н. е. — I ст. н. е. Набатея зуміла зберегти незалежність і союзницькі відносини з Римом — так, набатейські війська виступали в якості союзників Риму при облозі Титом Єрусалима. У 105 р. Траян після смерті Раббеля II приєднав Набатею до Риму, утворивши на її території провінцію Кам'яниста Аравія (Arabia Petraea).

Набатейська мова[ред.ред. код]

Ймовірно, набатейці були арабським плем'ям, але писали вони арамейською, використовуючи при цьому своєрідний шрифт. До нас дійшла велика кількість набатейських написів.

Царі Набатеї[ред.ред. код]

Арета (Harith) I[ред.ред. код]

Правив з 169 р. до н. е.

У російськомовній літературі іноді Харітат, титулатура — тиран, далі змінюється на базилевс.

Згадується в Біблії: 2-а книга Макавеїв 5:8: Кінцем його (Ясона, первосвященика) злісного життя було те, що, звинувачений перед Арета, володарем Аравійським, він бігав з міста в місто, всіма переслідуваний

Раббел I[ред.ред. код]

Правив з 140 р. до н. е.

Арета II[ред.ред. код]

Правив з 120 (110?) до 96 р. до н. е. Початок зіткнень з Іудеєю внаслідок експансіоністської політики Александра Янная.

Ободас (Avdat) I[ред.ред. код]

Правив з 90 р. до н. е.

Війна з Іудеєю, поразка Александра Янная біля Голанських висот. Заснування Авдата (пустеля Негев). Активно допомагав Риму в завоюванні Юдеї

Арета III[ред.ред. код]

Правив з 87 до 62 р. до н. е.

Ворожнеча з Хасмонеями, завоювання Дамаска (84 до н. е.), Вторгнення в Юдею, смерть Александра Янная, правління його дружини Шломціон, її смерть, боротьба за Хасмонейський трон між Гірканом і Арістобулом, перемога Арістобула і втеча Гіркана в Набатею. Облога Єрусалима Аретою і Гірканом в 65 до н. е., поява римлян, звернення Хасмонеїв до них, посилка Помпеєм Скавра для зняття облоги Єрусалима.

Ободас II[ред.ред. код]

Коротке правління (кілька місяців), деталі невідомі

Малих (Малх) I[ред.ред. код]

Правив з 60 до 30 р. до н. е.

Ім'я арамейською — «цар». Син Одобаса II, альянс з парфянами при захопленні останніми Сирії і Палестини в 40 до н. е., після повернення римлян в 34 до н. е. конфіскація останніми околиць Єрихону і гавані на Червоному морі. Війна з Іродом, поразка під Філадельфією (Амманом).

Ободас III[ред.ред. код]

Правив з 30 до 9 р. до н. е.

Розквіт культури, масове храмове будівництво, включаючи авдатський храм.

Арета IV[ред.ред. код]

Правив з 9 р. до н. е. по 40 р. н. е.

Коли цар Набатії Арета IV прийняв владу, минаючи Августа, останній розгнівався і навіть подумував про те, щоб відняти царство у Арети і приєднати Набатею до Юдеї. У 7 р. до н. е. Арета був затверджений царем. (І. Ш. Шифман, Цезар Август: на вершині влади).

Розквіт торгівлі, храмові комплекси виконують банківські функції, дочка Арети виходить заміж за Ірода Антипу, Одруження Ірода Антипи на Іродіяді, повернення дочки Арети в Набатею, похід Арети проти Ірода, поразка Ірода, звернення Ірода до Тиберія, наказ губернатору Сирії надати Іродові військову допомогу проти Арети.

Римська провінція Кам'яниста Аравія (Arabia Petraea), утворена на території Набатейського царства

Дамаск все ще набатейський, Апостол Павло у 2 посланні до Коринтян 2 Кор. 11:32-33: «У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і я в кошику спущений з вікна по мурі і уник його рук».

Малих II[ред.ред. код]

Правив з 40 до 70 р. н. е.

Інтенсивна торгівля через червономорські порти (Аль-Латт, нинішні Ейлат/Акаба), союзництво з Римом, посилка військ на допомогу Титу, що облягав Єрусалим (5000 кінноти і 1000 піхоти).

Раббел II[ред.ред. код]

Правив з 70 до 105 р. н. е.

Останній з царів, після його смерті Траян приєднує Набатею, 22 березня 105 р. едикт про утворення провінції Кам'яниста Аравія (Arabia Petraea).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]