Науковий музей Нікітського ботанічного саду
Науковий музей Нікітського ботанічного саду  | |
|---|---|
 | |
| 44°30′33″ пн. ш. 34°13′58″ сх. д. / 44.50940000002777452° пн. ш. 34.23280000002777257° сх. д.Координати: 44°30′33″ пн. ш. 34°13′58″ сх. д. / 44.50940000002777452° пн. ш. 34.23280000002777257° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Адреса | 333267, Ялта, Ботанічне, Державний Нікітський ботанічний сад |
| Засновано | 1892 |
| Режим роботи | з 8 до 17 год; вихідні — субота і неділя. |
| Фонд | ~ 3000 |
| Сайт | nbgnsc.com/node/84 |
  Науковий музей Нікітського ботанічного саду (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
Науковий музей Нікітського ботанічного саду був створений у 1892 році спочатку як музей наочних посібників при училищі садівництва та виноградарства. У 1927 році його будинок був зруйнований землетрусом. 16 грудня 1972 року до 160-річного ювілею Саду музей знову відкрився у спеціально збудованому для нього приміщенні на території арборетума Саду[1].
Зібрання[ред. | ред. код]
Нікітський ботанічний сад — комплексна науково-дослідна установа, одна з найстаріших в Україні, яка веде роботи з питань плодівництва та ботаніки. Дендрарій саду є унікальним зібранням рослин з усіх континентів, а відтак популярним місцем відпочинку та екскурсій. Розташований на Південному березі Криму між селищем Нікіта та Чорним морем за 7 км від Ялти.[2]
Музей Саду був створений у 1892 році спочатку як музей наочних посібників Училища садівництва, виноградарства та виноробства. Воно готувало майстрів вищої категорії того часу. У 1927 році його будівля була зруйнована землетрусом. Музей почав працювати у режимі виставок, переїжджаючи до різних приміщень Саду. 16 грудня 1972 до 160-річного ювілею Саду музей знову відкрився у спеціально побудованому для нього двоповерховому приміщенні на території арборетуму Саду. Профіль музею — ботанічний і сільськогосподарський. Його зібрання нараховує понад 3 тис. експонатів. Експозиція розповідає історію Нікітського ботанічного саду, ілюструє діяльність 5 наукових відділів, у складі яких 19 лабораторій. Експозиція приділяє увагу охороні природи і рослинного світу, флорі та її використанню людиною. Вона була сформована у 1982 році, після чергового ремонту будівлі[3].
Перший розділ присвячений лабораторії флори і рослинності, що займається вивченням дикорослих рослин Криму. Гербарій, що зберігається, налічує 169 тисяч гербарних аркушів. Одна з цінностей колекції — рідкісний вид пшениці беотійської (Triticum boeoticum), важливий селекційно-генетичний матеріал, один із предків сучасних рослин[3].
Сад зберігає різноманітні південні плодові культури, більше 11.000 сортів персика, фейхоа, мигдалю, абрикоса, інжиру, граната, черешні, ківі, хурми. Муляжі сортів селекції представлені в музеї. Гордістю є колекції квіткових рослин. Більше 50 видів насіння кінця 19-початку 20 століття зберігається у спеціальних скляних сховищах. Колекція шишок успадкована від музею училища. Серед експонатів також виділяється величезний плід сейшельської пальми Володимира Любименка[3]. У 2003 році в музеї було відкрито виставку комах і грибів[4].
Інша лабораторія присвячена природному заповіднику «Мис Мартьян». Унікальність і наукова цінність заповідника полягає в тому, що тут зберігаються типові природні ландшафти і багатий генофонд флори та фауни середземноморського типу, що пов'язано з його розташуванням на північній межі Середземноморської флористичної області. Акваторія заповідника — одна з небагатьох ділянок, яка збереглася на Південному узбережжі Криму у природному стані, з типовою донною рослинністю, яка відрізняється високим біорізноманіттям[5].
У 2015 році Музей Нікітського саду прийнятий в Асоціацію природно-історичних музеїв Російської Федерації, що входить у міжнародну раду музеїв (ICOM)[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Музеї Криму [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ (рос.)Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Саді и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (с.:413)
- ↑ а б в Науковий музей Нікітського ботанічного саду. Офіційний вебсайт. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 18 серпня 2015.
- ↑ Науковий музей Нікітського ботанічного саду. Группа компаний «МОСТ.Информ». Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2015.
- ↑ Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- ↑ Музей Никитского сада принят в Ассоциацию естественно-исторических музеев Российской Федерации. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 серпня 2015.