Новгород-Сіверський район (1923—2020)
| Новгород-Сіверський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Чернігівська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Чернігівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7423600000 | ||||
| Утворений: | 1923 р. | ||||
| Населення: | ▼ 12 689 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1804 км² | ||||
| Густота: | 16 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4658 | ||||
| Поштові індекси: | 16000—16094 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Новгород-Сіверський | ||||
| Сільські ради: | 25 | ||||
| Села: | 83 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Кауфман В'ячеслав Маркович | ||||
| Голова РДА: | Молочко Тарас Вікторович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Новгород-Сіверська РДА Новгород-Сіверська районна рада | ||||
| Адреса: | 16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. Майстренка, 6 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Но́вгород-Сі́верський район — колишній район, який був розташований на північному сході Чернігівської області України з адміністративним центром у місті Новгород-Сіверський (місто обласного значення, до складу району не входило), існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Межував з колишніми Коропським, Сосницьким, Корюківським, Семенівським районами Чернігівської області, а також із Сумською областю України та Брянською областю Російської Федерації.
Новгород-Сіверський район — транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та річкові транспортні магістралі. 83 населених пункти.
Історія[ред. | ред. код]
Починаючи із VI століття територію Новгорода-Сіверського району стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.
Попередницею сучасного Новгород-Сіверського району було Новгород-Сіверське князівство, створене на з'їзді князів у Любечі 1097 року. На території князівства, що становила понад 160 тисяч км², розташовувалося 300 городищ та понад 40 літописних міст, у тому числі Курськ, Брянськ, Стародуб, Рильськ, Путивль. За часи існування князівства досягли вершини свого розквіту залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.
У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверського князівства. Знекровлений і запустілий край із 1350 року увійшов до складу Великого литовського князівства, а з 1503 року — до складу Росії. У 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово—Сіверські землі відійшли до Польщі, і пізніше Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства.
Після визвольної війни 1648–1654 років землі увійшли до складу новоствореної — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків. Місто перетворюється в значний культурний центр. У ті часи в Спасо—Преображенському монастирі засновано слов'яно—латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем. Вона видавала книги церковного і світського змісту, серед них і «Буквар».
1667 року за умовами Андрусівського перемир'я землі Новгород-Сіверщини увійшли до складу Московського царства.
У 1782 році район входив до намісництва, яке включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.
У часи Української Народної Республіки Новгород-Сіверщина увійшла до землі Сіверщини з центром у місті Стародуб.
Після більшовицької окупації Новгород-Сіверський район утворений в 1923 році.
Під час Другої світової війни німці вщент спалили село Зелений Гай.
У 1959 р. до Новгород-Сіверського району приєднаний Грем'яцький район.[2]
Населення[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності населення району[3]
- 1970 - 59 455
- 1979 - 50 956
- 1989 - 42 735
- 2001 - 36 091
- 2012 - 28 837
- 2015 - 13 757[4]
- 2016 - 13 330
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[5]
| Адмінодиниця | українська | російська | білоруська |
|---|---|---|---|
| Новгород-Сіверський район | 63,9 | 35,9 | 0,1 |
| м. Новгород-Сіверський | 65,8 | 34,0 | 0,1 |
| Березовогатська сільрада | 100,0 | ||
| Биринська сільрада | 16,7 | 83,1 | 0,2 |
| Блистівська сільрада | 99,1 | 0,9 | |
| Будо-Вороб'ївська сільрада | 63,3 | 36,8 | |
| Бучківська сільрада | 32,5 | 67,5 | |
| Вороб'ївська сільрада | 40,9 | 59,2 | |
| Горбівська сільрада | 48,6 | 51,3 | 0,1 |
| Грем'яцька сільрада | 15,8 | 84,2 | |
| Дігтярівська сільрада | 94,4 | 5,5 | |
| Кам'янсько-Слобідська сільрада | 35,9 | 64,0 | |
| Ковпинська сільрада | 45,4 | 54,5 | |
| Команська сільрада | 31,4 | 68,6 | |
| Кудлаївська сільрада | 97,9 | 2,1 | |
| Ларинівська сільрада | 98,1 | 1,5 | 0,2 |
| Лісконогівська сільрада | 68,6 | 31,0 | 0,1 |
| Мамекинська сільрада | 64,3 | 35,5 | 0,1 |
| Михальчино-Слобідська сільрада | 21,3 | 78,7 | |
| Об'єднанська сільрада | 98,2 | 1,5 | 0,3 |
| Орлівська сільрада | 97,3 | 2,7 | |
| Печенюгівська сільрада | 40,5 | 59,4 | 0,1 |
| Попівська сільрада | 98,3 | 1,7 | |
| Смяцька сільрада | 77,2 | 22,8 | |
| Троїцька сільрада | 77,1 | 22,9 | |
| Чайкинська сільрада | 52,9 | 47,1 | |
| Шептаківська сільрада | 65,7 | 34,2 | 0,1 |
Промисловість[ред. | ред. код]
Головними галузями промисловості є легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова (сирзавод, м'ясокомбінат, м'ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна (держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.
Значні перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону, виробництві м'яса і молока.
Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]
У березні 1991 року з обліку було зняте село Нова Софіївка, у серпні 1995 року з обліку були зняті селище Комари, села Новопавлівське та Полянське, у грудні 2006 року село Веселе, у січні 2007 року село Андріївка, у квітні 2009 року село Піщанка, к квітні 2010 року село Зелений Гай, у червні 2011 року село Попове, у вересні 2012 року село Ямне, у червні 2013 року село Зоря, у липні 2016 року село Миколаївське.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Неповторності Новгород-Сіверському надають пам'ятки — свідки минулого. Головний собор Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-XVIII ст.), збудований за проектом Дж. Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної архітектури XVII ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін. XVII-XVIII ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества — Микільської церкви (XVIII ст.), торгових рядів (XVIII ст.), тріумфальної арки (1786–1787), забудови XIX ст.
Українське бароко представлене Покровською церквою (1709–1710) у с. Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану «єпархіальну архітектуру».
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новгород-Сіверського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,85% (проголосували 7 943 із 11 706 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,48% (2 580 виборців); Юлія Тимошенко — 21,60% (1 716 виборців), Олег Ляшко — 13,65% (1 084 виборців), Сергій Тігіпко — 10,49% (833 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,05%.[6]
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженці району[ред. | ред. код]
- Ілля Буяльський — хірург і анатом, основоположник топографічної анатомії,
- Леонід Кучма — Президент України,
- Володимир Науменко — філолог, педагог, громадсько-політичний діяч, видавець «Киевской старины»,
- Дмитро Самоквасов — археолог, історик права.
- Балабко Олександр Васильович — публіцист, прозаїк, поет-пісняр
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новгород-Сіверський район (1923—2020) |
- ↑ Розпорядження Президента України від 28 травня 2020 року № З80/2020-рп «Про призначення Т.Молочка головою Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області»
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ до 2014 року населення обліковувалося разом із районним центром, з 2014 року Новгород-Сіверський є містом обласного значення, тому автоматично віднялося його населення
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 19 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка на сайті ОДА[недоступне посилання з липня 2019]
- Сторінка на сайті Облради[недоступне посилання з липня 2019]
 Росія
|
Росія
|
Сумська область (Середино-Будський район) |
| Семенівський район | Сумська область (Шосткинський район) | |
| Корюківський район Сосницький район |
Коропський район | Сумська область (Шосткинський район) |
|
