Нікольський Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Михайлович Нікольський
рос. Сергей Михайлович Никольский
Sergey Nikolsky (1997).jpg
С.М. Нікольський веде одну зі своїх останніх лекцій з математичного аналізу для студентів 2 курсу МФТІ. Весна 1997 року.
Народився 17 (30) квітня 1905(1905-04-30)
Завод Таліца, Пермська губернія, Російська Імперія
Помер 9 листопада 2012(2012-11-09) (107 років)
Москва
Місце проживання Дніпропетровськ, Москва
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Математичний інститут імені В. А. Стєклова, МФТІ, МДУ
Alma mater Дніпропетровський університет
Вчене звання професор, академік РАН
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні М. П. Корнійчук, В. К. Дзядик та ін.
Відомий завдяки: визначні наукові результати
Нагороди премії, ордени, медалі див. у тексті

Сергі́й Миха́йлович Ніко́льський (*17 (30) квітня 1905(19050430) — †9 листопада 2012) — російський математик, академік АН СРСР.

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Уралі. У 1929 році закінчив Катеринославський інститут народної освіти (зараз — Дніпропетровський університет), у 1930—40 роках працював там же. Закінчив аспірантуру Московського державного університету. З 1940 працює у Математичному інституті ім. В. А. Стєклова Академії наук СРСР (МІАН).

Зараз Сергій Михайлович Нікольський — головний науковий співробітник МІАН, професор МФТІ та механіко-математичного факультету МДУ. У 2005 році у Москві відбулася конференція, присвячена 100-річчю С. М. Нікольського, у якій він взяв участь.

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Член-кореспондент АН СРСР (1968), дійсний член АН СРСР (1972), іноземний член Угорської Академії Наук (1976), іноземний член Польської Академії Наук (1980), почесний професор Дніпропетровського Університету (1994), почесний професор Московського Фізико-технічного інституту (1997), заслужений професор МДУ ім. М. В. Ломоносова (2005).

Лауреат Сталінської премії — за дослідження по теорії наближень (1952), двічі лауреат Державної премії СРСР — за монографію «Интегральные представления функций и теория вложения» (1977) та за тритомний підручник «Высшая математика: Учебник для вузов» (у співавторстві з Я. С. Бугровим) (1987), Державної премії України (1994), премії Уряду РФ (2002), премії імені П. Л. Чебиш́ова АН СССР (1972), премії імені А. М. Колмогорова РАН (2000), премії імені М. В. Остроградського НАН України (2000), премії МДУ ім. М. В. Ломоносова (2005).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1953), Леніна (1975), Жовтневої Революції (1985), золотою медаллю імені І. М. Виноградова Російської академії наук (1991), медалями імені Больцано Чеської Академії Наук (1979), імені Коперника Польської Академії Наук (1992).

Література[ред.ред. код]

  1. Никольский С. М. Мой век.[1] — Фазис, 2005, 320 с // ISBN 5-7036-0099-5
  2. Никольский С. М. Воспоминания
  3. Никольский С. М. Курс математического анализа (том 1)
  4. Никольский С. М. Курс математического анализа (том 2)
  5. Бугров Я. С., Никольский С. М. Высшая математика. Дифференциальное и интегральное исчисление
  6. Бугров Я. С., Никольский С. М. Высшая математика. Дифференциальные уравнения. Кратные интегралы. Ряды. Функции комплексного переменного
  7. Бугров Я. С., Никольский С. М. Элементы линейной алгебры и аналитической геометрии
  8. Никольский С. М. Элементы математического анализа

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]