Нілоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літній масай, 2007

Ніло́ти або ніло́тські народи — група споріднених народів (динка, луо, шиллуки, нуери, барі, масаї тощо) у Східній Африці.

Територія розселення і чисельність[ред.ред. код]

Нілотські народи населяють басейн Верхнього і Середнього Нілу за течіями річок Бахр-ель-Джебель (Блакитний Ніл) і Собат в Судані, на території між озерами Вікторія і Рудольф в Уганді і Кенії, в Танзанії, а також у прилеглому прикордонні ДР Конго, Ефіопії та Єгипта.

Загальна чисельність нілотів становить близько 10 млн осіб (оцінка). В Судані нілоти, згідно з різними оцінками, становлять 20—25 % від усього населення країни.

Антропологія і мови[ред.ред. код]

Нілоти є яскраво вираженими негроїдами. Вирізняються високим зростом, відносно видовженою формою голови, атлетичною статурою тощо.

Нілотські народи розмовляють мовами однієї мовної групи (Нілотські мови), що належить до ніло-сахарської макросім'ї мов.

До нілотів нерідко зараховують нубійців або принаймні гірських нубійців.

Історія і суспільство[ред.ред. код]

Впритул до ХХ століття нілотські землі страждали від набігів работоргівців.

Наприкінці XIX ст. більшість нілотів, в т.ч. і представники одних народів, виявилися розділеними межами колоніальних утворень західно-європейських метрополій.

Дотепер більшість нілотів зберігають залишки родо-племінних відносин.

Господарство і культура[ред.ред. код]

Основне господарське заняття — розведення і випас великої рогатої худоби, землеробство. Розвитку набули рибальство, мисливство, частково ремесла.

Нілотам в більшій, чи меншій ступені, притаманні спільні і/або подібні риси матеріальної і духовної культури.

Більшість нілотів дотримуються місцевих традиційних культів і вірувань; частина з них (луо, нубійці) були навернуті до ісламу. Ще деякі з нілотів прийняли християнство завдяки активній діяльності місіонерів.