Масаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Масаї
Maasai
Masai01.jpg
Виконання національного танцю. Парк Масаї-Мара, 2004.
Загальна кількість 0,75~0,88 млн чол. (оцінка)
Найбільші розселення Кенія Кенія
Танзанія Танзанія
Близькі етнічні групи Самбуру
Нілотські народи
Мова масайська, англійська (як друга, при потребі)
Релігія традиційні культи (Анімізм)

Маса́ї (або маасаї; маа, лумбва, самоназва — іл-масаї) — східно-африканський нілотський кочовий народ, відомий своєю войовничістю, антропометричними даними та міцним почуттям незалежності.

Територія проживання, чисельність, субетноси[ред.ред. код]

Живуть у краю Маасайленд («земля масаїв») у прикордонні Кенії (450 тис. чоловік) та Танзанії (300 тис. чоловік). Таким чином, загальна чисельність масаїв — бл. 750 тис. чоловік. За іншими даними (див.) — сягає 883 тис. чоловік. Розбіжності у даних також пояснюються достатньою умовністю проведення перепису у районах проживання масаїв.

До складу масаїв включають велике число субетносів. Серед інших аруша та барагайю (в Танзанії відповідно — 170 та 30 тис. чоловік), які за укладом життя ближчі до сусідніх бантумовних народів. Групу самбуру часто розглядають в якості окремого етноса.

Район проживання народу багатий на природні багатства, зокрема, там знаходиться гора Кіліманджаро і декілька національних природних парків.

Мова[ред.ред. код]

Мова масаїв належить до східно-суданської підгрупи шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Має безліч діалектів (див.). Діалекти, якими спілкуються масаї у Кенії та Танзанії мають лексичну спорідненість у межах 82-86%.

Традиційні заняття і управління[ред.ред. код]

Традиційно масаї є кочовими скотарями (велика рогата худоба — зебу, вівці, кози). Згадувані вже аруша та барагайю у матеріальній культурі та побуті близькі до сусідів — народів банту (кікуйю, чагга), з якими історично мають давні контакти. Зокрема, аруша є осілими й займаються землеробством (елевсина, маїс, гарбузи), нерідко їх взагалі відносять до народів банту. У масаїв розвинуте ковальство й зброярство.

Основа соціальної організації — територіальні общини.

Етнічна історія[ред.ред. код]

Перші згадки про масаїв датуються 500-ми роками до н. е. у давньоєгипетських джерелах, за якими масаї жили в районі верхнього Нілу в південному Судані. Етногенез народу пов'язують як з нілотським, так і кушитським компонентом. З часом — у 16-17 століттях вони мігрували далі на південь у область, відому нині як Танзанія. У середині 19 століття масаї з-поміж найвпливовіших груп у Африці, що володіли 10 мільйонами акрів землі, наприкінці століття, проте, народ роздирає внутрішня колотнеча. Сьогодні крім ведення традиційного господарства, зайняті у туризмі.

Духовна культура[ред.ред. код]

Додержуються традиційної релігії; серед аруша є християни (Біблію перекладено в 1991 р.). У масаїв існували вікові класи та ініціації.

Цікаві факти, пов'язані з масаями[ред.ред. код]

  • Масаї є членами міжнародної Організації непредставлених націй та народів.
  • Масаї — одні з найвищих на зріст людей на планеті. Крім того, згідно з даними антропологів (див. Правило Алена) серед решти народів світу масаї мають найдовші кінцівки (руки і ноги) відносно розмірів тіла.
  • У масаїв безліч цікавих традицій і звичаїв. Один з найдивніших обрядів — т.зв. «стрибаючий танець» чоловіків-масаїв. Суть ритуалу, який влаштовують молоді воїни-парубки, намагаючись підстрибнути вгору на одному місці якомога вище, в тому, щоб показати свою силу і спритність. Зараз, в епоху туризму, це «дійство», звичайно, оригінальний спосіб привабити туристів.
  • На відміну від решти народів Східної Африки у суспільстві масаїв жінка аж ніяк не упосліджена, а бере активну участь у житті племені. Прикметними рисами масайських жінок є поголена голова, яскраві шати (на вид звичайні балахони), намиста і браслети. У масаїв взагалі дивні уявлення про красу і гігієну. Достатньо сказати, що і в чоловіків, і в жінок масаїв практикується видалення одного з нижніх зубів та обрізання. Намагання кенійського уряду зупинити ці «процедури» не надто успішні.

Джерела і посилання[ред.ред. код]