Обговорення користувача:NickK/Архів/листопад 2010

(жовтень 2010) (поточне) (список архівів) (грудень 2010)

Категоризація

Привіт. У Києві є багато будинків архітектора Володимира Ніколаєва. Наразі статті про них можна об'єднати в одну категорію. Питання як краще на твою думку назвати категорію і як категорію категоризувати--Kamelot 18:35, 1 листопада 2010 (UTC)

Як категорію назвати, точно не знаю, в нас з подібного є лише Категорія:Будівлі архітектора Палладіо, але це не дуже вдала назва. Можна щось на кшталт Будівлі роботи архітектора Х, але якось заскладно. Категоризувати треба до чогось на кшталт en:Category:Buildings and structures by architect (Будівлі за архітектором), більше нікуди — NickK 18:49, 1 листопада 2010 (UTC)

Ще раз про категоризацію, 4.12.2010 р. Вельмишановний пане! Пише Вам користувач Adrbal. Займаюсь професійно історією геодезії і картографії в Західній Україні і історією чехів в Україні і СНД. Виставляю на Вікіпедії мало, але тільки те, що сам дослідив, написав і опублікував. Крім того, виправляю явні помилки на українській, чеській, польській і російській Вікіпедіях (все у вказаних галузях). Такі помилки є у статтях, які не оригінальні, а перекладені скажімо з російської мови. Цим самим, сподіваюсь, допомагаю покращити Вікіпедію. Мене дуже здивувало, що Ви скасували моє доповнення у статтях - категорію "Геодезисти" (цю категорію не я засновував), тим самим залишили підкатегорії, які потрібні, однак не дають цілісного погляду на історію науки. Для наукової роботи категорія важливіша ніж підкатегорія, тому що на українських землях волею історії працювали не лише українські фахівці, алей фахівці інших народів. Тому загальний список геодезистів дуже потрібний. Такі списки існують і на інших Вікіпедіях. Тому дуже Вас прошу скасувати своє виправлення (дві чи три статті я виправив, але краще коли між нами буде консенсус). З побажанням добра Adrbal P.S. Ваш майл я не знайшов.

Доброго вечора. Я керувався тим, що у Вікіпедії категоризація осіб має ієрархічну систему за принципом «Країна + професія». Згідно з правилами категоризації статтю не слід відносити до категорії і, одночасно, до підкатегорії цієї категорії, тож не слід відносити геодезистів одночасно і просто до категорії Геодезисти, і до категорій Геодисти такої-то країни. Наразі геодезистів ще прийнятнпа кількість, а коли їх кількість у Вікіпедії перевищить кілька сотень, категорією буде неможливо користуватися, тому їх рознесено за категоріями за країною. А список всіх геодезистів отримати дуже просто, у Вікіпедії є спеціальна сторінка Special:CategoryTree, яка дозволяє «розкривати» підкатегорії, тобто для геодезистів це буде http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Special:CategoryTree&target=Геодезисти&mode=all , там можна, натиснувши на плюсики, отримати список всіх геодезистів. Або можна спробувати створити окремий Список геодезистів, занісши туди не лише ті статті, які є у Вікіпедії, а всіх геодезистів за якоюсь ознакою. А щодо мейлу — для цього є функція «Надіслати листа» на панелі ліворуч, хоча спілкування на сторінках обговорення з питань Вікіпедії також досить зручне. На все добре — NickK 17:32, 3 грудня 2010 (UTC)

Сіль чи просто сіль?

Доброго дня! Прошу висловитись з цієї теми (Вікіпедія:Перейменування статей/Кухонна сіль → Кам'яна сіль), яка вже висить з 6 серпня. Наперед дякую за увагу. --Helgi 06:50, 4 листопада 2010 (UTC)

Ну, 6 серпня — не показник, воно так довго висить, бо на ВП:ПС ніхто не додав. Я довго намагався розібратися в темі, але так нічого й не зрозумів. Наскільки я розумію, є дизамбіг Сіль, є Кухонна сіль, є Кам'яна сіль та є Галіт. Всі вони мають німецькі інтервікі de:Salz, de:Speisesalz, de:Steinsalz та de:Halit, у наявності джерел там точно немає сумнівів. Тепер поясніть, що з чого треба до чого приєднати, бо я остаточно заплутався у ваших пропозиціях — NickK 16:02, 5 листопада 2010 (UTC)

На мою думку, Кухонну та Харчову сіль → Сіль, а в самій статті вгорі зазначити про існування дизамбігу на інші використання слова. --Dim Grits 17:36, 5 листопада 2010 (UTC)

Сіль — це передусім хімічна сполука з катіона та кислотного залишку. Щодо кухонної та харчової солі, то я згоден, що це одне й те саме, але навряд чи варто перейменовувати це на Сіль, надто багато вже значень. А, і ще Хлорид натрію забув, він п'ятий у списку статей тієї ж тематики — NickK 18:55, 5 листопада 2010 (UTC)

Можна ще я тут поспамлю.. бо хоча в універі мала справу і з геологією, і з хімією, Сіль як хімічна сполука не здається мені основним значенням. --Erud 18:59, 5 листопада 2010 (UTC)

О-о-о! Як усе запущено! Людоньки добрі! Невже тут АД похєрили?! Ура-а-а-а! Нарешті дочекався! О як я закрутив, як тоді — з адмінами. Спочатку проти мене стали стіною захисники АД — мовляв нанесе до вікі усілякого сміття, а тепер я навів 6 АД проти Кухонної солі, Харчової солі, просто Солі — а народ каже що це не канає! Урааааааааааааааааааа! То АД нема? Чи як? --Helgi 19:52, 5 листопада 2010 (UTC)

Пане Олеже, Ви даремно так реагуєте. Де Ви бачите, щоб попрали АД? Мені принципово, аби Сіль (нехай навіть як редирект, але не дизамбіг, як зараз) вела на те, що зараз іменується Кухонна сіль, і для більшості користувачів (тобто читачів) Вікі, сіль асоціюється із нею, а не класом хімічним сполук. --Erud 21:01, 5 листопада 2010 (UTC)

Мила Катерино! Більшість зараз «рулить» у Верховній Зраді, а на сторінках Вікі має буди істина. А істину наразі встановлює наука, а не більшість... --Helgi 21:08, 5 листопада 2010 (UTC)

Так у чому ж та істина полягає? Бо щодо 6 АД — то, звісно, чудово, але ж ніхто не заперечує існування терміну, є сумніви в тому, що запропоноване вами об'єднання статей доречне. І якщо на одну версію 6 АД, а на другу 1, це не значить, що їх треба об'єднати в статті про першу версію, це означає, що про першу версію пишуть у 6 разів більше. Що треба робити зі списком статей Сіль, Кухонна сіль, Кам'яна сіль, Хлорид натрію, Галіт, і чому, наприклад, в німецькій Вікі є всі ці статті з чималим списком джерел кожна? Будь ласка, популярно поясніть, що і куди потрібно перенести і чому. Дякую — NickK 21:13, 5 листопада 2010 (UTC)

Дивіться, усе просто. Щойно я дійшов згоди з фаховим хіміком в обговоренні — всі 5 статей, що ви перелічили обєднуємо в ОДНУ з назвою ХЛОРИД НАТРІЮ. Він не заперечує. І я не проти такого компромісного варіанту, який максимально наближений до істини. Бо усіх тих статтях йдеться саме про хлорид натрію, з домішками, чи без, одного походження, чи іншого. Але всі ці статті обєднує одне — хімічний склад. Відповідно хімік в цьому питанні головний. Статтю доопрацюємо і стане вибраною - це точно. А німаки нам не указ, я так думаю :)) Мы сами — с усами . Я — точно. --Helgi 21:41, 5 листопада 2010 (UTC)

А ось тут я категорично проти, мінерали з чистими речовинами ніколи не об'єднувалися в одну статтю. Тому принаймні Галіт (мінерал і осадова порода) та Хлорид натрію (чиста речовина) мають бути окремо, і в принципі все решту можна якось об'єднати під назвою Сіль, але потрібно це зробити обережно і кваліфіковано, бажано саме хіміку, бо наразі у вашій версії статті Кам'яна сіль навіть зображення по два рази одні й ті самі, плюс розібратися з інтервіками — NickK 21:50, 5 листопада 2010 (UTC)

Починається... Ніку, Ви хімік? Є такий закон, що не можна об'єднувати мінерали з чистими речовинами в одну статтю? Я не проти, якщо з алмаза, чи графіта буде редирект на карбон. А в статті карбон (вуглець) детально описано його аллотропні модифікації. Зображення не чіпайте, до редагування тіла статті я ще повернуся, давайте з'ясуємо назву. --Helgi 22:00, 5 листопада 2010 (UTC)

До речі, щодо хіміків. Ви от запросили всіх, кого не ліньки: і фізиків, і географів, а про Вікіпедія:Проект:Хімія зовсім забули. Може, справді варто звернутися до них по допомогу, там є щонайменше кілька активних користувачів. Мінерали з чистими речовинами завжди були окремо, як, наприклад, стаття Алмаз не внесена до статті Карбон. Чомусь же в безумовно авторитетній МГЕ не змішували мух з котлетами, а рознесли все по окремим статтям. Але я, справді, не хімік, так само як і ви, тож, може, справді краще спитати в хіміків замість того, щоб поспішати поперед батька в пекло і змішати все докупи, щоб потім хіміки думали, на що ту суміш розділити... — NickK 22:09, 5 листопада 2010 (UTC)

Справді, моя провина, хіміків запросити забув. А думка Павла Хеміста Вам не підходить? Тоді давайте запросимо всіх вікі-хіміків до обговорення... Стосовно МГЕ. Авторитетність ого-го. Проте з огляду на спеціалізацію видання - гірнича промисловість і геологія - мінерали там мають приорітет над речовинами. А насправді не так. Карбон - головний, а усілякі там алмази, графіти, лонсдейліти і фулерени з графенами і графанами - лише похідні, аллотропні, структурні модифікації. Можна про них окремі статті мати, а можна в одній гарній, великій і змістовній. Те саме і з галітом. Проте, якщо ви так наполягаєте можемо, в порядку виключення (вікі-традиції) виділити галіт в окрему статтю. --Helgi 22:28, 5 листопада 2010 (UTC)

Думка одного хіміка — добре, кількох — краще. Мінерали-то можуть і не мати пріоритету, але ж існувати у вигляді окремих статей просто мусять, інакше ті ж фахівці з гірничої справи дуже здивуються, якщо не знайдуть статті Алмаз (та й пересічні читачі, гадаю, також), а виявиться, що треба було шукати просто Вуглець... Тому я не бачу сенсу об'єднувати все, що не впихується в одну статтю — NickK 22:33, 5 листопада 2010 (UTC)

Те що алмаз, графіт, графен тощо розділяють на окремі статті - це правильно, бо ці алотропні модифікації надзвичайно важливі кожна по собі. Взагалі, великі розбухші статті рекомендується розбивати на менші, бо інакше важко переглядати їх у браузері. Поки що я хлорид натрію доповню, як буде час, а там подивимося. А на статті про "солі" поставлю у відповідних розділах шаблон "детальніше". В принципі, наразі інформації про "ці солі" мало і вони "влазять" в одну статтю. --Pavlo Chemist 22:43, 5 листопада 2010 (UTC)

Так тота злощасна «кухонна сіль» важливіша за алмаз графіт і графен разом узяті! Без неї жити неможливо! Але НАЗВА, НАЗВА статті НЕЕНЦИКЛОПЕДИЧНА!!!!!!! Давайте створимо правило: Назви статей у вікі обовязково мусять буди в АД. Інакше - ОД. --Helgi 22:54, 5 листопада 2010 (UTC)

Тільки не "без", а "від". Це ж наркотик! Отже, алмаз, графіт і графен набагато важливіші. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Так це ж очевидно, правило ВП:ОД забороняє ОД у тому числі й у заголовку. От тільки до кухонної солі це ніякого стосунку немає, подивіться хоча б Scholar або Google Books, щоб переконатися, що джерел сотні — NickK 23:29, 5 листопада 2010 (UTC)

Якраз для Вас, Ніку це і не очевидно. Бо ті посилання, що Ви навели це не фахові словники, чи енциклопедії. А висновок про те, що джерел сотні це ваше ОД. Подайте фахове АД, де є стаття про хлорид натрію із заголовком Кухонна сіль. Тільки в такому випадку словосполучення «кухонна сіль» отримає підтвердження з боку АД. Все решта - суцільне ОД. І гугл тут не радник --Helgi 23:44, 5 листопада 2010 (UTC)

Так у нас стаття про хлорид натрію чи про що? Хлорид натрію ж ніби домовилися залишити в спокої та не чіпати. А посилання ж я вам дав не на звичайний Ґуґл, а на солідні наукові праці та видані книги, серед яких є і УРЕ, і УЕ (обидві пишуть про видобуток кухонної солі як корисної копалини). Якщо не вірите, пройдіться за посиланнями та переконайтесь — NickK 23:57, 5 листопада 2010 (UTC)

Точніше кажучи - шкідливої копалини. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Ніку, Ви ж ніби розумна людина, а прикидаєтеся дурником. Ви розумієте про що саме мова? Є ВІКІ-стаття про хлорид натрію. З нею ВСЕ ГАРАЗД. І назва у неї правильна. А у ВІКІ-статті кухонна сіль назва НЕПРАВИЛЬНА. Що не ясно? НЕМА в АД статті з назвою Кухонна сіль!!!! НЕМА! Ви це розумієте? А те, що в тексті зустрічається словосполучення «кухонна сіль» НЕ ОЗНАЧАЄ, що так можна називати статтю. Якби було можна — так би в АД і назвали. АЛЕ НЕМА! І не тикайте мені гугл. В даному випадку це моветон і ОД. Посилайтесь на конкретні АД, з цитатою, номером сторінки і роком видання. Це основи предметного диспуту. Я вже замучився доводити неспеціалістам очевидні речі. --Helgi 06:08, 6 листопада 2010 (UTC)

Не знаю хто тут і ким прикидається... Очевидна річ що є порода, є мінерал, є речовина, а є застосовуваний на кухні білий порошок. І наприклад після додавання того порошку до борщу, утворюється розчин хлориду натрію, а придатного для застосування на кухні білого порошку не стає. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:14, 6 листопада 2010 (UTC)

Друндя-Секіші, мені з вами, як з неспеціалістом нема більше чого говорити. Ідіть до філологів і мовознавців і там розказуйте про свої «очевидні речі». Моя думка в написанні і обзиванні статей Галіт і Кам'яна сіль на 100 % важливіша за вашу, бо я маю диплом спеціаліста геолога-геохіміка, виданий Львівським національним університетом Франка. Думка хіміка в статтях Сіль (хімія) і Хлорид натрію на 100 % важливіша за вашу філологічну. Чого ви, мовознавець пхаєтеся туди, де ви не спеціаліст і вперто хочете пропхати свою НЕПРАВИЛЬНУ точку зору на предмет до якого не маєте ніякого відношення? Кухарки не керують на хімічних і геологічних конгресах і наукових конференціях. Якщо домогосподарка набере в рядку пошуку на вікі Кухонна сіль, чи Сіль а її запит перекине на Хлорид натрію то з неї корона не впаде. В школі вона вчила хімію --Helgi 06:49, 6 листопада 2010 (UTC)

Треба вашій жінці сказати, щоб вона тиждень вас не годувала, може з’явиться повага до кухарок. Хотів би я подивитися (чекаю на відео), як би солитимете смажену картоплю необробленою брилою галіту, чи може як на пласкій тарілці поливатимете її розчином хлориду натрію. Чи може в геологів є термін «подрібнений галіт»? Чи може в хіміків є термін «порошок хлористого натрію»? За те в усіх нормальних людей, які тою чи іншою мірою кухарі, є термін «сіль». І нічого ваші дипломи геолога-геохіміка тут не важать, бо об’єктом статті є харчовий продукт, а не мінерал чи речовина. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:59, 6 листопада 2010 (UTC)

Ага, а ваш диплом філолога (може і нема диплома?) важить в кулінарії на 100 пудів. Чи може маєте диплом кухаря, чи технолога харчового виробництва? --Helgi 07:20, 6 листопада 2010 (UTC)

Я на звання фахівця в темі харчових добавок не претендую, а от ви чомусь претендуєте. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:13, 6 листопада 2010 (UTC)

До речі, давно вже треба перейти на правильне, французське відмінювання цього слова у чоловічому роді (узгоджено зі словом "наркотик"):

Однина:

• Називний - сіль
• Родовий - солю
• Давальний - солю, солеві
• Знахідний - сіль
• Орудний - солем
• Місцевий - на солю, на солеві

Множина:

• Називний - солі
• Родовий - солів
• Давальний - солям
• Знахідний - солі
• Орудний - солями
• Місцевий - на солях — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

По-перше, я не регулюю український правопис і орфографічні словники не укладаю, тож ви, мабуть, помилися, сторінкою, по-друге, в давальному відмінку наркотик має закінчення -ові, а не -еві, по-третє, французьке відмінювання неможливе у принципі, оскільки у французькій мові слова не відмінюються. Якщо не враховувати ці три моменти, то дуже змістовний допис по темі — NickK 00:05, 13 листопада 2010 (UTC)

Я кажу про рід, а не про відмінок. У французській мові сіль чоловічого роду. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

От і напишіть про це в Інститут української мови, що ви вважаєте за потрібне в цьому випадку скалькувати французьку мову (хоча чому б не німецьку, де сіль середнього роду). Мені ж це нащо? — NickK 12:40, 14 листопада 2010 (UTC)

Німецьку мову я не знаю, а французську - тільки зі словником. Але тоді пісня Алли Кудлай про сусідку буде виглядати точніше: "До неї йду за солем, ділюсь із нею болем". — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Будь-ласка, не висловлюйте всі свої думки з усіх приводів на цій сторінці, це не форум для порожніх балачок. Якщо немає куди подіти час, будь ласка, почитайте правило Вікіпедія:Чим не є Вікіпедія або хоча б французький словник — NickK 18:28, 14 листопада 2010 (UTC)

Але у мене є тільки російсько-французський, а французсько-російського нема. А мені так хочеться перекласти французську пісню з репертуару Градського (хоча він сам її співає російською). — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Ну то скористайтеся машинним перекладачем, хоча б Google Translate, або сходіть до книгарні та придбайте — NickK 20:41, 14 листопада 2010 (UTC)

А в "книгарне" книги пыльные и грязные - можно заработать конъюнктивит. Что же касается машинного перевода - тут лучше с французского не сразу на русский переводить, а на английский: у них похожая грамматика. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

То ви ж самі знаєте, як перекладати, нащо вам моя допомога для перекладу? — NickK 15:52, 15 листопада 2010 (UTC)

Мені не перекладати треба, а запам'ятати французський текст. Ось приспів (може бути не зовсім точно):

Pourquoi je voudrai savoir pourquoi

Elle vien trop tot la fin de bal

Si les oiseau comme les balle

Qu'on arette en pleine vol — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Вибачте, я вам не служба психологічної підтримки і не педагог, щоб розповідати вам, як вивчити напам'ять чотири рядки французькою, і моя сторінка обговорення також не є форумом для обговорення французької музики. На все добре — NickK 18:39, 15 листопада 2010 (UTC)

про ogg

Привіт :) якщо я конвертну фрагмент виступу a-ha з вчорашнього концерту і викладу, чи ніяких авт. прав я не порушу? --Erud 18:12, 5 листопада 2010 (UTC)

Взагалі-то порушиш, оскільки навряд чи a-ha надали тобі дозвіл на використання музики та слів своїх пісень, а з захистом АП на музику все досить суворо. Звісно, можна викласти короткий фрагмент, але, на жаль, лише як добропорядне використання — NickK 18:47, 5 листопада 2010 (UTC)

Дякую :) --Erud 18:49, 5 листопада 2010 (UTC)

проханнячко

NickKу, ану ж бо, глипни до тотого Філімонова Дениса, а то є ось ці дані, та наскільки вони правдиві, друзяки мої з федерації сьогодні не працюють, аби дізнатися мені достеменно. Та ситуація доволі нетривіальна (щодо приписуванні участі в команді майстрів на електронному рівні:). Гадаю, тобі вдасться швидше знайти дані чи спростувати їх - успіхів! --Когутяк Зенко 10:29, 7 листопада 2010 (UTC) Слава Україні!!!

Героям слава! Насправді ваші друзяки з федерації, найімовірніше, вам більше не потрібні для пошуку інформації щодо гравців, оскільки вже десь рік тому ФФУ запустила інструмент пошуку статистики гравців. Для Філімонова статистика ось така, там є і «Кривбас», і «Верес», і «Буковина», і чотири сезони в «Дніпрі». Тож сумнівів у значимості не виникає, статтю зараз дороблю — NickK 11:17, 7 листопада 2010 (UTC)

Вже переробив . --VPrypin (обг.) 11:29, 7 листопада 2010 (UTC)

Дякую, Вам обидвом. Успіхів Вам! --Когутяк Зенко 11:44, 7 листопада 2010 (UTC)

Я ще перероблюю, бо знайшов більше інформації — NickK 12:05, 7 листопада 2010 (UTC)

Образи

Доброго дня, пане. Звертаюся до Вас як до активного зараз адміністратора. Пан Хельгі останніми днями мене постійно ображає, йому виносили попередження. Але він на нього не зважає, так само як і на моє прохання вибачитися. Але він відмовляється і продовжує мене ображати. Пан А1 вказав, що є спеціальні правила для дій в таких випадках, згідно них я прошу Вас втрутитися. Будь ласка. --赤子 15:32, 7 листопада 2010 (UTC)

Втрутився — NickK 15:44, 7 листопада 2010 (UTC)

Щиро Вам дякую. Сподіватимемося, що пан Хельгі змінить свою поведінку. --赤子 15:56, 7 листопада 2010 (UTC)

Пане, я дуже вибачаюся, але знову звертаюся до Вас з проханням допомогти припинити образи ...енурез дій/помислів щодо чиїхось творчих доробків... ...каста дембелів/цензорів яким остогидло писати статті, пізнавати світ, вони черпають натхнення в повчаннях, понуканнях та глумлінні над статтями та користувачами..., цього разу пана Когутяка Зенка, пан AS його попереджав, але він на то не зважає і замість того, щоб вибачитися і далі... Ну хіба ж так можна? --赤子 06:12, 9 листопада 2010 (UTC)

Ось ще а якщо переймаються особистими забаганками з намірами таким чином себе виділити/привернути увагу чітко видно, що пан Когутяк нічого не говорить, про виставлену на голосування статтю і він використовує голосування лише для образ, бо створення пренаправлення ніяк не стосується видалення статті з іншою назвою. --赤子 08:18, 9 листопада 2010 (UTC)

Гммм, се ж треба таке, людина що вказала як вчинити із матеріалом статті й не вилучаючи/вирізаючи - виявилася в категорії «доля статті пана Когутяка не цікавить абсолютно». Се ж таке треба той хто вилучає (з підписом "фантазії")переймається сесею статею????? се в якому викривленому світі так вчинять (відрубали голову, та ходять сокрушаються як вони переймаються за долю тої людини якій втяли голову :) .... ой й тут ось так, на-а-а-дто, перейматися тотою статей.

Зрештою, вислів «класичні псевдоісторичні фантазії» просто взірець етики та моралі, а слово «забаганка» - ну страшна - смертельна образа. Дивина та й годі, щодо таких «кручеників». Зрештою, що можна чекати від особи, яка будучи заблокованою, переодягаючись в різні личини намагається порушити правила, та майте трохи ґонору, відбудьте той термін й прийшовши покажіть що дечого втямили й працюйте собі на здоровєчко! --Когутяк Зенко 08:50, 9 листопада 2010 (UTC)

Якщо доля статті Вас цікавить, то вибачте за висловлену за Вас думку. --赤子 09:08, 9 листопада 2010 (UTC)

Знав що в Рейдера з логікою все добре. Тому поясню Вам як се мало бути на творчий манер, адже я теж не йолоп, аби не бачити що тема на повноцінну статтю не тягне. Та водночас, Модашев, також не йолоп й набагато доастойніша людина та філософ від багатьох тутешніх, аби нехтувати його знаннями/пізнаннями, бо таким макаром можна й багато речей Реріха трактувати як «Класичні псевдоісторичні фантазії». На мою думку, після побаченої статті й 5-10 хвилинного огляду по сій темі варто було вчинити не різкі дії щодо вилучення, а творчі кроки, аби поєднати цю інформацію (яка би вона не була псевдоісторична) з певним матеріалом чи напрямком в нашій вікі-майстерні, отже:

• Бачачи, що не має в нас статті про Молдашева, та й дотичні тематики Тібету в нас не розкриті, аби туди вносити щонебудь.
• Водночас, розуміючи й бачачи в укр-вікі статті за схожими назвами (дві) та випущену основну статтю про «пятничний намаз» та інші потенційні (щодо імені-прізвища такого) статті в вуйка ґуґля - можна й таки треба було сотворити дизамбінг щодо слова/значення Джума.
• Аж опісля того, порадившись з певним колом фахівців в Тибеті чи філософії -прописали би одним рядком би саме тоте «Джума-тама, яко класичні псевдоісторичні фантазії філософа чи офтальмолога Молдашева». Й все, й ніяких не потребувало потім публічних кроків, лише звернення до будь-якого адміністратора щодо вилучення зайвої сторінки. Саме це називається творчо-робочий підхід (потрачено було би лише 10-15 хвилинок).

Гадаю, що Ви не з тих люда що побачивши на дорозі/в дворі чиюсь собаку/кволу людину станете біля нього й галасуватимете аби приїхали гицлі/труповозка й на Ваших очах втєли йому голову (не дізнавшись/спробувавши найти власників того пса/чи людини:). Міркую, що Ви дещо зрозумілисте з моїх слів, тому як крок до розуміння по тій статті переношу свої слова до Утримавсь!!! Надалі, чекаю від Вас саме творчого підходу до таких питань/сторінок (зачинаючи від футбальорів й закінчуючи хвілософськими викрутасами), Ви ж бо не 15-літній юнак, що знає лише два методи як підступитися до дівки:). Тому зичу творчих успіхів й поміркованості! --Когутяк Зенко 10:17, 9 листопада 2010 (UTC) Шануйтеся!

«Класичні псевдоісторичні фантазії» стосується статті, а «забаганка» — користувача. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:42, 9 листопада 2010 (UTC)

Пане Drundia, ну ведуть розмову два достойні ґазди, невже Ви гадаєте нам потрібно ще й суфлювати тутечки, невже Ви не розумієте, що третій завше буде підливати масла в огень - тому він лишній, й силкується попасти під... гарячу руку:). Повірте в сих питаннях не потрібно мовознавчих тлумачень, чай не дітваки спілкуються, в нас багато инших проблєм на мовознавчому напрямі - ось тамка й прикладайте свої потуги-здібності. --Когутяк Зенко 10:17, 9 листопада 2010 (UTC)

Може вже годі повчати інших і розповідати їм, що їм можна робити, а що — ні? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:39, 9 листопада 2010 (UTC)

Приклади

Привіт! У статтях про правила потрібно наводити приклади? З повагою, Волков Михайло Левович 17:39, 7 листопада 2010 (UTC).

Мені здається, можна, було б непогано — NickK 18:41, 7 листопада 2010 (UTC)

Календар для президента Януковича

Привіт :) Як на мене, це б до ВікіНовин, бо значимість через 100 років і все таке, але боюсь, що мені закидатимуть донецькість. В РуВікі ru:Календарь для Путина не існує, хоча ідея була більш сміливою, особливо в реаліях РФ. Що скажеш? --Erud 09:55, 9 листопада 2010 (UTC)

Як на мене, ніяк не пов'язаного з Донецьком, також значимості немає, у ВікіНовинах цій події якраз місце, а столітній тест цьому календареві явно не світить, хіба що його щороку випускатимуть новий — NickK 17:08, 9 листопада 2010 (UTC)

Тоді прошу визначитись: за швидке чи обговорювати будемо? Чи просто перенесемо у Новини? --Erud 17:37, 9 листопада 2010 (UTC)

Написати автору, не погодиться — будемо обговорювати — NickK 17:44, 9 листопада 2010 (UTC)

"Датський" => "Данський"

Привіт! Чи буде виправдано, якщо я за допомогою бота заміню у статтях прикметники "датський", "датська" і т.п на "данський", "данська"? --DixonD 13:17, 9 листопада 2010 (UTC)

В принципі, обидва ці слова є в словнику, але природніше для української мови слово «данський», «датський» — запозичення з російської. В назвах статей та категорій, звісно, треба використовувати слово «датський», але примусова повсюдна заміна, можливо, й зайва. Особисто я підтримую запуск бота, але колись я стикався з радикальними прихильниками варіанта «датський», вже не пам'ятаю, де і коли. І в будь-якому разі потрібно запускати бота обережно, щоб потім у нас не було всіляких «кандиданських дисертацій» та «солданських чоботів» — NickK 17:23, 9 листопада 2010 (UTC)

Кажуть, це росіяни в нас «датський» запозичили... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:56, 9 листопада 2010 (UTC)

Бачив ось це обговорення, правда трьохрічної давності. Більшість була за "данський", а ті, що були проти, власне були за те, що два варіанти рівноправні. --DixonD 19:46, 9 листопада 2010 (UTC)

Так, здається, це воно. На мою думку, заміна потрібна, але, гадаю, можуть бути незгодні. Принаймні в назвах статей та категорій точно потрібно всюди замінити — NickK 20:02, 9 листопада 2010 (UTC)

Запитання

Вибачте, що відволікаю, але в мене виникло питанням яке не висвітлене в правилах. Згідно правил додавання помилкової інформації є так званим підлим вандалізмом. Але з правил не зрозуміло, що робити якщо виявлено такий факт. Прошу пояснити мені як діяти в подібних випадках. --赤子 18:51, 9 листопада 2010 (UTC)

Я якраз відповів на це питання на ВП:ЗА, і мені вилетіла інформація про нові повідомлення, тож відповідь на сторінці запитів до адміністраторів — NickK 19:03, 9 листопада 2010 (UTC)

Список

Вітання! Зняв список з номінації, заповню червоні посилання) і тоді поставлю на голосування --Dimant 20:21, 9 листопада 2010 (UTC)

Доброго вечора! З радістю підтримаю, коли буде хоча б ряд найважливіших парків, успіхів! — NickK 20:24, 9 листопада 2010 (UTC)

Знову і знову

Пан Когутяк Зенко продовжує свої образи (Амбіційністю, захланністю) та поширює наклеп (поза спиною його, намагаються вколоти/пошпелити науковця аби на його фоні якимось чином отримати моральної сатисфакції за свої нездійснені мрії). Може час покласти цьому край? --赤子 00:12, 10 листопада 2010 (UTC)

Оскільки я сам брав участь у тому обговоренні і відтак не є достатньо нейтральним, мабуть, краще було б вам звернутися до адміністратора, який не брав участь у тих обговоркннях. А то раптом ще звинуватять у тому, що я заблокував свого головного опонента цієї дискусії... — NickK 16:08, 10 листопада 2010 (UTC)

Питання

Що робити, якщо мені погрожують [1]? Gvozdet 14:11, 11 листопада 2010 (UTC)

Написав користувачеві — NickK 15:37, 11 листопада 2010 (UTC)

Станції метро

Навіщо вилучати статті про майбутні станції. Краще доробити--Kamelot 15:46, 11 листопада 2010 (UTC)

Ну так весь вміст цих статей вмістився аж у опис поля вилучення, там було написано щось типу Станція метро "Х" в м. Києві, планується будівництво до 2020 року. Який сенс писати про ті станції, якщо про них невідомо нічого, крім того, що вони в планах? — NickK 15:57, 11 листопада 2010 (UTC)

Так вони щойно створені, навіть Гуглем не індексовані. А про майбутні станції існують статті, навіть щойно відкриті ще як майбутні--Kamelot 16:00, 11 листопада 2010 (UTC)

Так про них же хоч щось відомо. Проект затвердили, будівництво почали. А про ці станції лише одна лінія і три крапочки на мапі, ось тут написано, що їх нічого не заважає збудувати, але ніяких робіт не ведеться, тобто взагалі за них навіть не бралися. Якщо є чим доповнити, можу відновити статті, або, якщо знайдеш джерела, можу сам доповнити. Бо особливого сенсу від порожніх статей я не бачу — NickK 16:06, 11 листопада 2010 (UTC)

По уфології - відповідь

Дякую що відповіли. Ваші прохання буде виконано, ближчим часом я перейду до написання розділу Українська Уфологія в ХХІ столітті, а там будуть посилання на авторитетні Наукові видання і статті, мінімум десяток. Із повагою Ігор К.

(Також якщо бажаєте можу Вам запропонувати збірник наукових праць, під видавництвом "Наука" в 2010 році, "методологія та практика дослідження аномальних явищ", що вийшла від Київського політехнічного інституту, Факультету аеро-космічних систем.) — Це написав, але не підписав, користувач Ігор Калитюк (обговорення • внесок).

Дякую, але посилання мають бути до матеріалів усієї статті, а не лише окремого розділу, інакше не буде дотримана основна вимога — верифіковуваність змісту статті — NickK 01:20, 14 листопада 2010 (UTC)

Значимість маршрутів загальноміського транспорту

Чи не варто в Українській Вікіпедії створити критерії значимості маршрутів міського транспорту на кшталт оцих? І створити певну структуру їх написання. Бо ви пишете, що статті «неформат», але й «формат» статті надати не можете! А маршрут трамвая №12 мені здається більш, ніж значимим. Як його описати? Може, створити якесь нове правило щодо маршрутів транспорту? Те саме стосується поїздів: існують для них якісь критерії значимості? --Oloddin 19:08, 11 листопада 2010 (UTC)

У нас це питання обговорювалося в рамках ВП:КЗГО, але там особливого обговорення щодо міського транспорту і не було. В росіян же значно цікавіший не цей проект правил (бо він відхилений спільнотою), а обговорення ru:Википедия:Опросы/Критерии значимости маршрутов общественного транспорта, де, як на мене, дуже цікава аргументація. Особисто мені здається, що 12-й трамвай цікавий не тим, що він саме 12-й (бо та ж 7-ка від того менш значимою не стає), а цікавою лінією на Пуща-Водицю, про яку, як на мене, цілком можна написати окрему статтю. Щодо поїздів, то лінії значимі, а щодо маршрутів, якщо відомий лише маршрут сполучення та інтервал руху, то передамо цю справу Укрзалізниці. Як на мене, значимими є хіба що експреси та інші видатні чимось потяги, пересічна електричка типу 6501 «Лавочне - Мукачево» явно незначима, натомість стаття про цю лінію з переліком електричок була б значимою. Взагалі створення такого правила — ідея досить цікава, якщо вам цікаво взятися за його розробку, будь ласка — NickK 20:51, 11 листопада 2010 (UTC)

Тоді направте мене, де саме створюються обговорення нових правил в Українській Вікіпедії. (1)

Ви надали обговорення того самого правила, на яке посилався я =). (2)

Можливо, я дуже помиляюсь, але для мене певним критерієм значимості є певна унікальність явища, наприклад, поїзд № 659 «Київ — Львів», оскільки їде дуже вже унікальним маршрутом і він єдиний, що зупиняється на низці станцій (на цих станціях жоден інший поїзд не зупиняється). (3)

Звичайно, я сказав про 12 трамвай, оскільки він і унікальний лісовою трамвайною колією у Пущу-Водицю і є популярнішим, ніж 7, і їздить частіше (перевірено власним досвідом). 12 взагалі являє собою 7 + 19. А взагалі мені здається, буде зовсім непогано створити загальну статтю Транспорт Пуща-Водиці, де й описати найголовніші шляхи сполучення цього масиву з містом (автобус зі станції метро «Нивки», автобус зі станції метро «Академмістечко» - через вулицю Міську, маршрутка зі станції метро «Героїв Дніпра» - через Кільцеву, вулицю Міську та лісова колія трамвая - через ліс. Як вважаєте? --Oloddin 21:10, 11 листопада 2010 (UTC)

Я знаю, що це обговорення, в якому було відхилено це правило, натомість запропоновано декілька інших цікавих ідей. Обговорення можна створити або в тематичному проекті (тут його, здається, немає), або на сторінці Кнайпи, а саме правило можна винести на окрему сторінку в просторі Вікіпедія. Ну щодо унікальності, то треба, щоб про це ще хтось написав, наприклад, про потяг написали в якомусь АД (газета, книга тощо), інакше це буде стаття без джерел. Адже стаття з одним лише розкладом руху нікому не потрібна, для цього є сайт УЗ. Про транспорт Пуща-Водиці, як на мене, ідея цікава — NickK 22:33, 11 листопада 2010 (UTC)

Добре, найближчим часом напишу у Кнайпу =). Звичайно, у статті про потяг не лише розклад)). Про транспорт Пуща-Водиці ідея цікава, але хто за неї візьметься? --Oloddin 22:47, 11 листопада 2010 (UTC)

Ну, може, ви як ініціатор, бо я наразі не маю ні часу, ні джерел під рукою. Максимум, чим можу допомогти, — світлиною трамвайної кінцевої — NickK 00:21, 12 листопада 2010 (UTC)

Як ініціатор не хочу приймати весь вогонь на себе, якщо стаття РАПТОМ виявиться незначимою чи взагалі страшно неякісною... Потім її вилучать, і всі мої зусилля будуть марними..)

Іще є таке питання (не стосується теми транспорту, просто теж цікавить): російськомовні назви пісень перекладаються чи ні? (наприклад, російську пісню Я свободен українською записувати як «Я свободен», а в дужках переклад, чи як «Я вільний», а в дужках переклад на українську? --Oloddin 11:26, 12 листопада 2010 (UTC)

То вибачте, але мені писати зараз нема на основі чого, можливо, хтось із Вікіпедія:Проект:Київ допоможе. Стосовно ж пісень та альбомів, то їх слід називати мовою оригіналу (хоча б для того, щоб їх можна було впізнати, сумніваюсь, що ви зразу зрозумієте, що за пісні «Хай буде так» чи «Я не можу отримати задоволення»), а вже в тексті статті в дужках подавати переклад українською — NickK 19:07, 12 листопада 2010 (UTC)

Начебто в мене є основа, з якої писати. Так ми не створимо жодної статті, шукаючи основу)). Мені здається, в Інтернеті достатньо джерел про транспорт та історію Пуща-Водиці та про трамвайну колію. Втім, я вам дуже вдячний за ваше активне бажання писати статті. Просто не ображайтеся, але критикувати вже написане іншим автором значно легше, аніж створити власне. Проект Київ вже давно закинутий, туди статті не писалися (окрім мене та однієї про музей) вже близько двох місяців. Тому якщо всі користувачі так налаштовані писати статті про Київ, я вас прошу про одне: якщо моя стаття міститиме лише тривіальну інформацію чи - ще гірше - перекладене та оброблене копівіо, не вилучати її! Щодо пісень: справді, тут ви праві; на пошук «Я вільний» мені дало пісню Океану Ельзи. Хоча якщо дописати Кіпелов, дало один україномовний сайт із композиціями, де написано саме Я вільний. Пісні, які навели ви, взагалі не можна знайти навіть російською мовою (Пусть будет так И Я не могу получить удовольствие - хіба не правильний переклад?). --Oloddin 19:45, 12 листопада 2010 (UTC)

На жаль, я зараз не можу чимось вам допомогти в написанні цієї статті, оскільки вільного часу і джерел у мене менше, ніж хотілося б, і нічого паперового про транспорт Києва у зоні досяжності немає, тому про суттєве бажання наразі не йдеться. Щодо пісень, то це були Let It Be та (I Can't Get No) Satisfaction — NickK 20:32, 12 листопада 2010 (UTC)

А не так і багато матеріалу про цю трамвайну колію... Не хочеться заповнювати статтю інформацією про маршрут, кількість зупинок та оцінку якості маршруту... Хочеться про унікальність. А, наприклад, фраза «ввечері їхати трамваєм крізь ліс дуже цікаво та загадково» без джерел не сприйметься спільнотою адекватно. Хоча я впевнений, для багатьох це дійсно цікаво! Та й сама ідея прокласти колію через ліс... І де знайти джерело, що трамваєм від Площі Шевченка дістатися швидше, ніж маршрутним таксі, якщо я сам це визначив? Ніде. І воно й сприймається як АД чи ОД, як кому зручніше, та вилучається... Що робити з цим? --Oloddin 21:45, 12 листопада 2010 (UTC)

Так, про лінію можна написати багато поетичного, але ж це все-таки енциклопедія... Принаймні за часом це показати теоретично можна, достатньо десь знайти розклад руху трамваїв та автобусів/маршруток, біда лише в тому, що в Інтернеті вони навряд чи викладені, але можна, наприклад, сфотографувати в кабіні водія — NickK 21:54, 12 листопада 2010 (UTC)

Мені оце правило заважає покращувати Вікіпедію, тому я застосовую оце і пишу все, що я хотів написати про маршрути. А мені от здається, що РЕАЛЬНЕ ЖИТТЯ - найбільш АВТОРИТЕТНЕ джерело щодо маршрутів та їх якості!! І для енциклопедії краще. Звичайно, перевіряємості для пересічного читача замало, але всі, хто користувалися маршрутом (чи користуються на постійній основі), це підтвердять завжди! Якщо на сайті якомусь (а джерело одне - різні сайти просто копіюють інформацію) написано, що маршрутка їздить кожні 10 хвилин, а реально - кожні 40 (і те за щастя), то мені писати завідомо неправдиву інформацію, але щоб вона була перевіряєма? Ні, тут я насправді ігноруватиму всі правила і краще напишу, як вона їздить справді, але факти, що не перевіриш... Складно це все якось... --Oloddin 22:12, 12 листопада 2010 (UTC)

Міські голови

Навіщо така поспішність? Міський голова вступає на посаду тільки після проведення відповідної сесії міської ради, а не після оголошення підсумків виборів. А до сесії міським головою залишається попередній міський голова. Крім того, в деяких містах ще можливі судові розгляди. --Amatorov 06:02, 12 листопада 2010 (UTC)

Доброго вечора. Дякую за зауваження. У більшість статей (починаючи приблизно з 200 тисяч жителів) я вставляв міського голову на «безальтернативній основі», оскільки до того там взагалі не була заповнена ця графа. Навіть і не знаю, яким чином відновити чинного останні кілька днів міського голову, наприклад, у Ніжині, де немає працюючого сайту міськради. Передивився статті про міста, в деяких знайшов посилання на новини про сесії міськради, відповідно почав поповнювати список обраними секретарями міськрад. Там, де голова ще не вступив на посаду, додам уточнення, як у статті Харків. Заодно й користь — виявляється, в деяких містах у картці стояв далеко не сайт міськради, тож ще й почистив статті від спаму — NickK 21:06, 12 листопада 2010 (UTC)

Вилучення статей

Скажіть, будь ласка, якщо вилучається стаття, то автора обов'язково треба повідомляти чи ні? Бо я зараз бачу (останній тиждень прискіпливо переглядаю ВП:ВИЛ), що повідомлять раз через раз, а користувачів-новачків можуть і не повідомляти (наприклад тут). --Sodmy ^обг 09:32, 12 листопада 2010 (UTC)

В мене складається таке враження, що взагалі не потрібно. Коли вилучали мої статті, не зробили помітки ані в статті, ані в обговоренні, і я сам про це якось дивом дізнався в передостанній день перед рішенням! Тому скоріш не повідомлять, ніж повідомлять. Іноді можуть і статтю не позначити як кандидат.--Oloddin 11:13, 12 листопада 2010 (UTC)

Вибачте, що відповідаю за Ніка — так, автора треба повідомляти, на статті ставити помітку про вилучення. Те що цього не роблять це негарно і взагалі погано, бо це неповага до автора поставленої на вилучення статті. Не наслідуйте поганого, робіть як правильно, тим більше, що на сторінці вилучень усе добре розписано і наводяться потрібні шаблони. --赤子 11:29, 12 листопада 2010 (UTC)

Додам невелике уточнення. Так, у більшості випадків автора варто попередити, якщо тільки він не анонімний користувач, який давно вже неактивний (наприклад, статтю створили з IP кілька місяців тому), або якщо основний внесок до статті зробив хтось інший, мабуть, краще попередити його. Ну а шаблон на статтю треба ставити у будь-якому разі, інакше взагалі практично не буде шансів дізнатися, що стаття номінована на вилучення — NickK 21:09, 12 листопада 2010 (UTC)

Окуляри сонцезахисні

А ви самі, до речі, носите чи не носите темні окуляри? — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Як і 90% українців, ношу влітку, зокрема, на морі. Зараз під дощем у холодну погоду, як і 99% українців, не ношу. Мені просто цікаво, чи вдасться вам знайти для вашої статті хоч одну знаменитість, яка ніколи в житті не носила темні окуляри — NickK 00:07, 13 листопада 2010 (UTC)

Наприклад, знаменита "солодка парочка" - Кристаллінська та Кобзон - ніколи не помічені навіть у прозорих окулярах, а тим більш у темних.

А вот еще "Песню года" (71-93) возьмите: Силантьев, Агашина, Островой, Тухманов (темные), Матусовский, Ошанин, Флярковский, Соловьев-Седой, Никита с церковной фамилией, которую он так и не сменил (темные), Караев (темные), Матвеев, Журбин, Таривердиев (темные), Кайсарова (темные), Романовский, Гаврилин, Якушенко, Мажуков, Ярушин (темные), Поплавская (темные), Утесов, Саульский, Пугачева, Щербаченко, Степанов, Осиашвили, Дубровин, Иванов, Паулс, Градский (темные), Буйнов, Гуськов, Панфилов, Антонов (темные), Корнелюк, Азаров, Кириллов, Пьеха, Рогоза, Лебедев, Левин, Звездинский, Понаровская (темные), Третьяков, Кальянов (темные), Билль, Маркин (темные) - у всех перечисленных (кроме выделенных) прозрачные, у остальных (кроме Шестак) вообще никаких нет.

А я, як шульга, до більшості не належу. Море мені не подобається, а влітку я взагалі вважаю за краще сидіти у кімнаті та виходити тільки вночі. Що ж до темних окулярів, я, за неписаною Бітломанською традицією, починаю носити їх восени, а саме 09.10 - у день народження Джона Леннона. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Я дуже за вас радий, але хіба це змінює те, що більшість значимих осіб хоча б 1 раз у житті носили темні окуляри? Може, не 100%, але 80—90% точно. Це вбиває весь сенс списку, адже потенційно він абсолютно необмежений — NickK 01:26, 14 листопада 2010 (UTC)

Тоді назвіть іще таких знаменитостей, які НІКОЛИ В ЖИТТІ темних окулярів не носили. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

По-перше, я не можу назвати жодної такої особи, оскільки єдина підстава це зробити — знайти інтерв'ю, де особа зазначала б, що ніколи не носила темні окуляри, бо інакше довести, що вона їх не носила ані в дитинстві, де ніхто за знаменитістю не спостерігав, ані десь за кермом автівки дорогою на дачу, де ніхто цю знаменитість не бачить, неможливо. По-друге, ви ж самі щойно показали, що до вашого мегасписку мають потрапити майже всі значимі особи — NickK 12:51, 14 листопада 2010 (UTC)

Так у них же у всех прозрачные! Гораздо длиннее список тех, у кого вообще никаких нет: Лещенко, Воронец, Кобзон, Ненашева, Хиль, Пахоменко, Гуляев, Магомаев, Николова и Кондов (Болгария), Яремчук, Зинкевич, Розум, Синявская, Кола Брюньон, Вуятич (или Вуячич, не помню, как правильно), Пьеха, Богатиков, Толкунова (хотя на прогулке изредка замечена), Калинченко, Кучинский, Ротару (хотя изредка замечена), Покровский, Соловьев, Золотухин (хотя в "Чародеях" у него прозрачные), Кононов (или Коннов, не помню, как правильно), Захаров, Мокренко, Еремович (Югославия), Шарипова, Унгер (Югославия), Сенчина, Чурной (или что-то в этом роде), Улетова, Рымбаева, Аветян, Головин, Чипрага, Манонов, Бабаян, Беседина и Тараненко, Ташматов, Могучева, Романов, Йола (или что-то в этом роде), Георгиади, Ибрагимов, Кочергина, Кривонос, Днишев, Кикабидзе, Гот (Чехословакия), Ворошила, Матвиенко (хотя изредка замечена), Кошелев, Дьяконов, Гиляев (или что-то в этом роде), Питриките, Кабаков, Цветкова и Тихонович, Серебренников, Гнатюк, Наги (или Маги, не помню, как правильно), Анциферова, Нестеренко (хотя теперь у него прозрачные), Петрова, Юзбашьян, Грацителли (или что-то в этом роде), Рузавина и Таюшев, Соломин младший (у старшего теперь прозрачные), Евдокимов, Явтакайте, Рюмина, Тутов, Курдюмова, Борткевич, Топорков, Широченко, Бабкина, Батыров (или что-то в этом роде), Гурченко, Мулявин, Гареев, Жаворонок, Ескариева, Мартынов, Зивере и Вандзович, Асадулин, Булгакова, Аллегрова, Волынцев, Лазаришвили, Седова, Беликов, Скляр, Вайкуле (хотя изредка замечена), Нурмухамедова, Азиза, Френкель, Чубинидзе, Колакраич (или Кораклаич, не помню, как правильно) (Югославия), Долина (хотя изредка замечена), Вески, Барыкин, Маевская (Польша), Кузьмин, Демарин, Шаврина, Окочинский, Легкоступова, Рожкова, Фоминс, Отиева, Сметанников, Гарибулина, Сархан, Семенова, Зарубина, Тальков, Серов, Мон, Саруханов, Газманов, Рогожин, Муромов, Малежек, Салтыков, Добрынин, Николаев, Маликов, Днепров, Суручану, Глызин, Белоусов, Баянова, Королёва, Державин, Шведова, Романиди, Раззакова, Петросова, Кормухина, Расторгуев, Овсиенко, Морозов, Цхай и Куликов, Павлиашвили, сестры Роуз (США), Лебедева и другие - и это только исполнители. Авторов не меньше. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Вибрав випадковим чином трьох виконавців. Це вияилися Расторгуєв, П'єха та Бабкіна. Ось вам спростування: Расторгуев, П'єха, Бабкіна. Не знаю, звідки ви взяли цей список, але він дуже і дуже сумнівний. Тож, будь ласка, не забирайте час та не створюйте списки осіб за ставленням до сонцезахисних окулярів, це далеко не та ознака, за якою потрібні списки — NickK 15:40, 14 листопада 2010 (UTC)

Это все участники финалов "Песни года" (71-93), записанных мной на видео с канала "Ретро". Но я прошу выбрать из этого списка не тех, у кого есть, а тех, у кого нет и никогда не было.— Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

І? Тобто критерієм є «не носили окуляри під час фіналу Пісні року»? Дуже змістовний критерій. Я не знаю, звідки ви берете списки тих, хто носить окуляри, і список тих, хто не носить окулярів, але вони не мають жодної цінності для Вікіпедії. Хіба що якщо в усіх своїх інтерв'ю знаменитість повторює, що вона принципово не носить сонцезахисні окуляри з таких-то міркувань, то це можна згадати в статті про знаменитість. Більше таке ніде не потрібно — NickK 18:25, 14 листопада 2010 (UTC)

А ви що думаєте - якщо я постійно в темних окулярах через підвищену світлочутливість, то вже не можу відрізнити, хто на фіналах "Пісні року" носить, а хто ні?! Візьмімо, наприклад, Урмаса Отта. Я не сумніваюся, що на обох фіналах він носив контактні лінзи.— Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Спочатку ваші джерела суперечать іншим, потім вони суперечать одне одному, а тепер вже ви суперечите самі собі, оскільки в цій же темі ви писали, що ви носите окуляри щороку лише з 9 жовтня. Чесно кажучи, мені все одно, що і де носив Урмас Отт — NickK 20:29, 14 листопада 2010 (UTC)

Постоянно - в том смысле, что я снимаю их, только когда ложусь спать.

Les femmes de ma vie

Я поставив той наголос, щоб від мене відчепився пан Булка, який використовуючи інші облікові записи зводить таким чином рахунки зі своїми «ворогами». З повагою --О. Погодін 09:24, 13 листопада 2010 (UTC)

Та це не Bulka, стиль зовсім інший. Це радше інший знаний герой, який проставляв у статтях шаблони про всі існуючі та неіснуючі недоліки. Найпростішим рішенням у цій ситуації було заспокоїтися і не годувати тролів, оскільки ви зробили тільки гірше: французи наголос ніколи не ставлять, бо він у них фіксований, а accent aigu не є наголосом, натомість він сильно змінює вимову. Тож замість того, щоб зробити гірше, простіше за все було відкотити і забути — NickK 02:09, 14 листопада 2010 (UTC)

Насправді, accent aigue означає, що літера E в кінці слова вимовляється. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Для чого ви додаєте коментар, який не відповідає дійсності. По-перше, accent чоловічого роду, по-друге, означає він далеко не лише це. Це лише одна з його функцій, усередині слова він також змінює вимову, наприклад, слово femmes вимовляється як /fam/, а гіпотетичне fémmes мало б вимовлятися як /fem/. Тож, будь ласка, не коментуйте там, де ваші коментарі не додадуть нічого суттєвого, натомість іще й вставлять неправильну інформацію — NickK 13:03, 14 листопада 2010 (UTC)

А по-третє, літера E не завжди є показником жіночого роду. Приклади - maison, chanson. — Це написав, але не підписав, користувач 85.198.140.215 (обговорення • внесок).

Я десь писав про літеру e як показник жіночого роду? Я добре знаю, якого роду слова maison та chanson. Перепрошую, що це ви мені таке розповідаєте про французьку мову, а головне — нащо мені такі уривки з правил французької??? — NickK 15:12, 14 листопада 2010 (UTC)

Наша пісня гарна й нова...

Пан Когутяк Зенко схоже не може мене не ображати. Цього разу в розмові з паном А1 він сказав, що ...тутечки (двома постами вище) Ви так мило спілкуєтеся з таким же ганебним проявом.... На два повідомлення вище пан А1 відповів на моє повідомлення про статтю Камерна музика і не відповів на запит «Fundraising needs translations!» тож нажаль ці слова Когутяка безсумнівно стосуються мене. Пане Ніку, мені не подобається коли мене називають «ганебним проявом», особливо коли подібне не має жодних підстав з мого боку. Тож прошу Вас вплинути на порушника, адже згідно правилне має значення, чи зроблена образа в безпосередньому спілкуванні із користувачем, чи в іншій ситуації. Насправді мені дуже неприємно звертатися з таких приводів до адміністраторів і бачити як мої прохання, що повністю відповідають правилам, раз-по-раз ігноруються. Це змушує Секіші сумувати, бо замість спільноти людей, що роблять спільну справу і керуються у своїх стосунках правилами та простою людською ввіжливістю і доброзичливістю постає темний ліс повний йома в якому людина людині вовк. Почуття гідності не дозволяє мені залишити подібні образи без відповіді, але правила не залишають мені іншої можливості окрім як звертатися до адміністраторів, бо до Когутяка як показує досвід сенсу звертатися немає. Тож пане Ніку, зробіть будь ласка те що маєте зробити згідно правил. --赤子 07:54, 16 листопада 2010 (UTC)

Не знаю, відомо вам це чи ні, але на сторінці ВП:ЗЧ подано запит на перевірку вашого облікового запису, оскільки вважається, що ваш обліковий запис є додатковим обліковим записом користувачів Drundia та/або Raider для підтримки їх позиції в голосуванні. Мабуть, на основі цього, наразі не підтвердженого факту, вас пан Зенко і назвав «клоном». Тож дочекайтеся, будь ласка, результатів перевірки, щоб спростувати звинувачення в тому, що ваш обліковий запис є «клоном» інших користувачів — NickK 21:18, 16 листопада 2010 (UTC)

Пане Ніку, не уникайте відповіді, я говорю про «ганебні прояви», мене назвали «ганебним проявом» Вам не здається подібне грубістю? Це мене обурює, бо звинувачення в клонуванні я просто ігнорую, так само не відповідаю ні на які звертання не до Секіші. Хто має якісь претензії до Raider'а нехай висловлює їх йому, Секіші відповідає за свої вчинки, а не за чужі, мені дуже не подобаються спроби повісити на неї не її гріхи. --赤子 21:45, 16 листопада 2010 (UTC)

Гаразд, вилучив образу. Єдине прохання — будь ласка, не пишіть того, чого писати явно не слід (виЮ сподіваюсь, зрозумієте, про що я) — NickK 22:16, 16 листопада 2010 (UTC)

Пан, Алекс Блоха оцим редагуванням завдав мені образи. по-перше, твердженням «Ви помиляєтеся, він виклав суто свою точку зору» звинуватив мене в брехні та підміні джерел, по-друге, негативно описує мою поведінку «Щодо Секіші, то він плюнув на рішення спільноти», по-третє повідомляє відверто неправдиві факти «Навіть в його ОД свідомо ігнорувалися на початку дані від Монжері», в-четверте звинувачує мене у вандалізмі та тролінгу «йому дозволено після цього акту вандалізму», «Цього і намагаються досягти при тролінгу», в-п'яте, прямо обзиває мене використовуючи негативно забарвлену лексику «ми вже другий день займаємося тим, що "прибираємо" за невігласом.». Він відмовляється вибачитися і продовжує образи. Звертаюся до Вас як до адміністратора з проханням вплинути на ситуацію. --赤子 14:01, 17 листопада 2010 (UTC)

Пане, ну ви же витерли статтю оцим редагуванням, замінивши вміст статті на два речення прямо протилежного вмісту, навіть не пояснивши у короткому описі, що ви робите. Звісно, що користувач цілком спокійно міг не зрозуміти, що відбувається, і подумати, що це вандалізм. Аби запобігти цього, вам слід було одразу пояснити, що ви робитимете зі статтею. Щодо оригінальних досліджень, то розділ «Критика та подальші дослідження» справді не має джерел, а це має бути найпринциповіший розділ для спростування теорії. Якщо ви зазначите, на основі чого ця критика теорії, то не буде й сумнівів у її справедливості, а так ви знов-таки даєте користувачеві підстави сумніватися. Щодо решти, я сподіваюсь, вам вдасться це вирішити в робочому порядку. В мене зараз немає часу переглядати всі дискусії по цій темі за вчора та сьогодні, тож вибачте, якщо десь недогледів — NickK 16:18, 17 листопада 2010 (UTC)

Про сучасну теорію Птолемея

Оскільки мені тут усі хто лише може погрожують блокуванням, то звертаюся особисто до Вас. Пане, скажіть буд ласка якщо людина пише статтю про застарілу наукову теорію, що не отримала науквого підтвердження хоч і справила свого часу помітний вплив на науку, однак в статті поєї як цілком сучасну. Згадується критика теорії, але не вказується що вона спростована. Та й критика підібрана така, що згадує про позитивну роль на науку, а не про недоліки власне теорії. При цьому в джерелах на яких грунтується стаття прямо говориться про її застарілість та недоліки, але автор статті їх без сумніву зумисне випустив. Цитуючи джерела дослівно він однак виправляв минулий час на теперішній, наприклад вважалося та вважається тощо. При чому справа не в НТЗ, а саме в фальсифікації, бо коли Птолемея видають за сучасні наукові погляди це саме воно. Особисто я нехочу сваритися через цю статтю, воювати з автором тощо. Я просто питаю, якщо я обгрунтую вищенаведені викривлення, а це дуже легко зробити навівши повні, а не обрізані цитати з яких по суті стаття й складається, то чи дадуть мені безперешкодно переписати статтю і що буде аторові? Вибачаюся за те що витрачаю Ваш час. P.S. Я говорю не про «Козацький підводний човен»--赤子 20:44, 16 листопада 2010 (UTC)

Про козацький підводний човен я прокоментував на сторінці Erud, мабуть, ви бачили. А щодо цієї статті, то однобоке цитування джерел, коли вириваються з контексту речення, які відповідають смаку та переконанням автора, а решта викидається, є одним з найгірших способів написання статті. Звісно, така стаття має бути переписана, тож буду вдячний, якщо ви її доповните для представлення сучасних поглядів на цю теорію. Якщо будуть якісь питання, звертайтеся (на жаль, я не знаю, про яку саме статтю ви пишете, тому детальніше пояснити не можу) — NickK 21:26, 16 листопада 2010 (UTC)

Пане, зараз мене звинувачують у вандалізмі та повідкочували усе зроблене мною, хоч первісний варіант статті... добре не буду про погане. Так от, я не хочу воювати, вислуховувати звинувачення тощо. Що ви зробите якщо автор почне відкочувати мої виправлення? Напише, що я вандал і покличе Когутяка який в десяте порадить мене заблокувати усім адмінам? --赤子 21:51, 16 листопада 2010 (UTC)

З підводним човном, сподіваюсь, найближчим часом вдасться розібратися. Якщо автор буде проти, слід пояснити на сторінці обговорення мотиви таких дій, зазначивши історичні джерела, на яких базується ваша думка, якщо компроміс вам із ним знайти не вдасться, варто буде запросити до обговорення користувачів, які є фахівцями або постійними дописувачами цієї тематики — NickK 22:23, 16 листопада 2010 (UTC)

Санкції до Карпат і Металіста

Доброї ночі. Прошу висловитися тут, розсудити двох впертюхів. Третя думка не завадить. --VPrypin (обг.) 22:29, 17 листопада 2010 (UTC)

Доброї ночі! Так я ж там залишив останній коментар і вже прибрав зі статей інформацію про те, що «Дніпро» отримав бронзу. Щодо Дисциплінарного статуту, то за чинним статутом бронзу мали б залишити, але невідомо, чим керується федерація — цим статутом чи редакцією 2007 року (останню я не знайшов). Взагалі те, що зміни досі не внесені до турнірної таблиці ФФУ (здавалося б, у чому для ФФУ проблема в виконанні власного рішення?) наводить на думку, що таки ніхто нічого поки що не зняв — NickK 23:02, 17 листопада 2010 (UTC)

На той момент, я ще цих змін не бачив. Але і в «Металіста» забирати медалі поки зарано. Що ж, доведеться почекати... --VPrypin (обг.) 23:10, 17 листопада 2010 (UTC)

Ну ви не могли не бачити мого коментаря, бо на нього відповіли. А взагалі мені здається, що найкраще в статтях поки залишити старі результати, поставивши примітку про те, що є ось таке рішення, але воно оскаржене — NickK 23:12, 17 листопада 2010 (UTC)

Повністю підтримую такий варіант. --VPrypin (обг.) 23:17, 17 листопада 2010 (UTC)

Аж сьогодні побачив, що відповів на Ваше повідомлення, вважаючи, що воно Ahoncове. Видно вже треба відпочити від Вікіпедії. --VPrypin (обг.) 19:56, 18 листопада 2010 (UTC)

Може краще обговорювати в одному місці?--Анатолій (обг.) 20:51, 18 листопада 2010 (UTC)

Човен-човекн

Привіт :) Я прошу тебе незамиленим оком прокоментувати цю ситуацію. --Erud 17:20, 18 листопада 2010 (UTC)

Привіт! Сказала б ти мені, де ще те незамилене око знайти... Мало того, що й так не скаржусь на надлишок вільного часу та байдикування, так тут ще й роботи додалося, весь вечір розбирався з Селеоновим та Bulk'ою, які теж непоганий голівор влаштували. До того ж око не таке вже й незамилене, я там був вчора за наводкою Alex Blokha (верхня тема, здається) та позавчора за запитом Секіші. З того, що я знайшов, кинулася в очі одна велика проблема. Фактично вся стаття базується на тому, що єзуїт Р. Фурньє цей човен бачив. На щастя, прізвище Фурньє французькою транслітерується однозначно... і перша біда в тому, що єзуїта Р. Фурньє немає, і Ґуґл такого теж не знає. Є авіатор, є інженер і є хокеїст, єзуїта немає. Знайшовся єзуїт Жорж Фурньє (fr:Georges Fournier), але тут виникла друга біда: Фурньє аж ніяк не міг бути видатним єзуїтом XVI сторіччя, бо в 1600 році він був аж 5-річною дитиною, звісно, в ніякому Константинополі він у XVI сторіччі побувати не міг і описати підводний човен не міг тим більше.А третя біда в тому, що я знайшов-таки опис того підводного човна (він на сторінці обговорення). Фурньє таки бачив його і зазначає, що козаки майстерно перевертали чайки і нападали на противника з-під води зненацька. Тобто все говорить про те, що ніяких підводних човнів не було, а були перевернуті чайки. Тому я розділяю сумніви в існуванні предмету статті — NickK 22:58, 18 листопада 2010 (UTC)

Пане Ніку, в наведеному Вами на сторінці обговорення статті уривку наскільки можна зрозуміти (читалося через гугловий перекладач і уточнювалося в друга, який знає французьку) нічого не говориться про підкрадання, а розповідається про те, що козаки тікають від туреціьких галер до Азовського моря де роблять в чайках дірки і топлять їх в мулі, а самі ховаються під водою. Не знаючи мови, я не можу стверджувати, що сенс цитати однозначно такий, але усе ж таки дуже прошу дати її точний переклад. А щодо Жорж Фурньє то вчора витративши години дві на пошуки довелося визнати, що проблема дійсно неабияка. Бо цифра 1595 гуляє вже дуже давно (можливо її назвав Монжері), оті посилання на англомовні книжки ХІХ століття які знайшов Алекс Блоха явно повторюють байки Монжері, але датують оті «підводні човни» до Ван-Дребелля, тобто до 1620 року. Є 3 варіанти:

1. Був усе ж такий якийсь інший Фурньє
2. Фурньє таки Жорж і він усе ж таки бував у Константинополі, але пізніше (але в коротких біографіях цей факт ніяк не згадують, людина згідно них усе життя пропряцювали викладачем в різних навчальних закладах Франції), а дату наплутав той хто вперше його цитував
3. Фурньє процитував якогось француза, бо часом замість єзуїта повідомлення приписується якомусь загадковому французькому послу в константинополі

Насправді усе впирається, в те, що цитата з Фурньє невідомо звідки, не вказана книжка. Взагалі в мене склалося враження, що західна та умовно кажучи російська традиції цих човнів пересікаються лише на Монжері, а цитують різні місця Фурньє — західні дані про втечу, а російські і за ними українські інформацію про напад на Синоп.

P.S. Насправді усі ці пошуки та розкопки вже дійсно потихеньку стають ОД, чого варте буде якщо з'ясується, що наприклад повідомлення Фурньє датується на 1595 роком... а під цю дату деякі вигадували похід козаків на Синоп на чолі з запорозьким гетьманом аби тільки про підводні човни згадати. Але мушу визнати, що я обома руками за такі ОД. --赤子 23:16, 18 листопада 2010 (UTC)

Ой, не дасте ви мені сьогодні поспати спокійно.... По-перше, відразу застерігаю, що це неповна цитата, повної я знайти не зміг. Літературний французький переклад у мене вночі працює досить погано, тому дозволю собі Ґуґл-переклад з літературним коригуванням без втрати сенсу:

Чайки (автор їх називає «цаік») — це малі човни, які козаки, підпорядковані королю Польщі, робили на Чорному морі для набігів на береги Великого Володаря. У кожній містилося 30 чи 40 солдатів, які використовувалися для приведення судна до руху. І тому, що це море є дуже схильним до штормів, вони накривають свої чайки коров'ячими шкірами, так, щоб вода не могла увійти. Коров'ячі шкіри опускаються і прив'язуються навколо талії солдатів (тут я не зовсім певен, але то не суттєво). Якщо вони переслідуються галерами Великого Володаря, вони відступають до боліт Meotides (що це?), де вони роблять отвір у кожній із чайок, щоб їх потопити на дно, і вони занурюються у воду цього болота, де проводять цілий день

Французька цитата справді існує, і приписується вона отцю Фурньє (тобто справді релігійному діячеві). Я спробую пошукати повну версію, може там є ще щось інше — NickK 23:53, 18 листопада 2010 (UTC)

Щиро дякую. Просто в цьому шматку говориться, то те, що козаки притоплюють чайки очевидно десь в плавнях і самі сидять у воді тим ховаючися від злих турків на галерах з гарматами. Що логічно, бо в разі прямого бою шансів у низьких чайок проти високих галер з гарматами мало. Але з цієї цитати ніякі підводні човни не випливають, і підводні чайки також. Тому усе ж таки слід пошукати цитату повністю. А щодо боліт Меотиди, то ось воно. Меотида це просто антична назва Азовського моря. --赤子 00:07, 19 листопада 2010 (UTC)

Я там залишив на сторінці обговорення ще одну велику і красиву цитату, можете почитати на ніч, бо мені на сьогодні пригод з головою вистачило — NickK 00:42, 19 листопада 2010 (UTC)

Палац князів Санґушків

• Палац Потоцьких (Тульчин)
• Палац Потоцьких (Одеса)
• Палац Потоцьких (Львів)
• Палац Браницьких (Любомль)
• Воронцовський палац (Одеса)
• Воронцовський палац (Санкт-Петербург)
• Меншиковський палац (Оранієнбаум)
• Палац Республіки (Мінськ)
• Президентський палац (Афіни)
• Палац архієпископів (Оброшине)
• Юсуповський палац (Санкт-Петербург)
• Великий палац (Париж)
• Малий палац (Париж)

та багато інших палаців... мають назви міста в дужках!

Чому по аналогії не називати всі інші палаци, костели, вулиці та багато іншого... Мова йде про "Палац князів Санґушків (Ізяслав)", який доречно уніфікувати !

Я створював цю сторінку 14:03, 15 ноября 2009 Seleonov (1696 байт), після того як побував в цьому палаці...

Потім займався іншими сторінками, не побачив що з сторінки викинули "охорону держави" , малюнки Наполеона Орди, тощо...

Почав виправляти... тут почались одразу образи мене...

Можливо статтю також назвати просто Палац князів Санґушків! Seleonov 23:56, 18 листопада 2010 (UTC)

Вибачте, в мене зараз досі не дійшли руки привести до ладу цю статтю. Все-таки спробую довести її до ладу, залишивши компромісну версію, якщо мені не знайдуть ще цікавіше заняття. Я не чіпав вашої назви статті, я ліквідовував наслідки купи сьогоднішніх перейменувань, першим апогеєм яких стала заміна Ізяслава на якусь Ізялаву, а другим — перенесення статті копіпастом. Уточнення потрібне, оскільки палац князів Санґушків є ще у Славуті. Оскільки війна навколо статті з такими перспективами ніколи не скінчиться, може, краще винести її на обговорення на ВП:ПС? Здається, більше користі буде, і проти рішення спільноти вже просто так без аргументів піти важко — NickK 00:03, 19 листопада 2010 (UTC)

відносно назви думаю, що це вторинне (в рос.вікі - це норма писати місто в дужках після вулиці, палацу тощо), головніше привести статтю до нормального стану... - палац який міг би бути перлиною, але держава зараз не в тому стані щоб про нього подбати та хоча б оберігати те, що є, спонукати до відродження... буде нормальна версія я перекладу її на рос. й можливо на анг. Seleonov 16:11, 19 листопада 2010 (UTC)

Тут повністю згоден, але, вибачте, я сьогодні вам допомогти з ізяславськими Санґушками вже не зможу, таки знайшли мені цікавіше заняття... Якщо що, завтра ввечері займуся ними, добраніч — NickK 00:51, 19 листопада 2010 (UTC)

Почав виправляти - почались одразу образи мене... "Через те що тобі любий через пів року приспічило я на дві дитини не розірвуся... Взагалі то ти такий ледачий що навіть не прочитав за пів року джерел до статті ... Тицяєш того Теодоровича та не в ту цицю.[2]

"пам’ятка архітектури національного значення з охоронним номером №758" - якщо забути про це, то знесуть пам’ятку архітектури та зведе щось на цьому місці нехтуючи законами України... Знятти з обліку неможливо, тому що ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини» дозволяє це у випадку, коли пам’ятку зруйновано внаслідок стихійного лиха і вона не може бути відновлена .

історію про Щура в Тустані досить відома [3]... такий Щур буде й в м.Ізяславлі... "пам’ятка архітектури" - це не просто так, а захист споруди від позіхань на землю, на якій вона стоїть... ніхто не сунеться щось робити, поки не зніметься цей статус - це фактично єдине, що захищає від подальшого повного руйнування... Seleonov 16:11, 19 листопада 2010 (UTC)

Все, таки об'єднав вашу версію статті з версією Bulk'и, заодно виправив орфографію та закрив запит на джерело — NickK 21:54, 19 листопада 2010 (UTC)

дякую! але над статтею ще треба працювати - деякі моменти я хочу уточнити по книгам! Seleonov 00:27, 20 листопада 2010 (UTC)

Цікава цитата

"Автор статті — Honoré Sébastien Vial de Clairbois, стоїть позначка, що стаття містить запозичення з інших джерел та коригувалася редактором Alexandre Savérien. Цитата, як я вже сказав, майже дослівно збігається з Фурньє (мабуть, це і є те запозичення з інших джерел). Отже, йдеться про те, що козацькі чайки (як їх називає Фурн'є, «каіки») перетинали Чорне море з екіпажем в 40—50 осіб. Вони були для герметичності вкриті коров'ячими шкірами. Коли турецькі галери починали переслідувати козацьких піратів, вони виходили до боліт méotides, де вони затоплювали свої чайки, пробиваючи в них дірки, через що вони тонули під дією власної ваги. Вони залишалися під водою цілий день, дихаючи через невеликі трубочки, і чекали ночі. Вночі вони піднімають чайки, закривають дірки, після чого зненацька атакують галери і йдуть шість льє до Константинополя (морськельє=5557 метрів). Ось так. Під водою козаки справді плавали, французькі морські генерали тому підтвердження. Авторитетне наукове джерело (енциклопедія морської справи) тому красномовне підтвердження. Біда лише в тому, що ніякого підводного човна ніхто й ніколи не бачив, натомість французи бачили, як козаки занурювали під воду свої чайки. Фурньє, до речі там теж є. В контексті: якщо вірити П. Фурньє, який писав про використання скорочених карт у виданому в Тулоні 1643 року фоліанті з гідрографії. Контекст досить цікавий, оскільки дозволив ідентифікувати його саме з Père Georges Fournier, який видав ось цю чудову книжечку. На жаль, на найцікавішому місці я обриваю, бо в такий пізній час я шукати книгу 1643 року та перекладати текст з купою застарілих слів я вже не хочу. Але сподіваюсь, що і цього вистачить для повного уявлення — NickK 00:39, 19 листопада 2010 (UTC)"

По перше хотів би подякувати за відшуканий матеріял. По друге хотів би нагадати, що Ваш коментар це таке саме дослідження, як і дослідження Хелгі і Ви маєте таке саме право його обговорювати, як і Хелгі, або інший користувач. Але як Ви розумієте використовувати його в тексті статтті заборонено, тим більше протиставляти його словам Монжері.

По друге, хотілося б почути Вашу думку, як би сторонній турок з 17 століття, приміром, описував занурення звичайного невеликого дизельного човна (або, якщо хочете, то можете використати човен Дреббеля ) , статичного по горизонталі. Це не риторичне питання. Моя версія опису занурення дизельного човна: "Влітку 1677 року, я Абдалла ібн Масуді був свідком найдивовижнішої події. Ми з командою мого корабля побачили великий плаваючий стовбур величезного дерева. З цього стовбуру інколи з*являлися люди. Через 2 години наших спостережень за стовбуром, люди залізли всередину нього , пробили дірки в його дні і він пішов на дно... " --Alex Blokha 10:08, 19 листопада 2010 (UTC)

З.І. І як Ви правильно помітили, підводні човни занурюються під дією власної ваги. Також для швидкого занурення/сплиття можуть використовувати хід вперед. --Alex Blokha 10:08, 19 листопада 2010 (UTC)

Це не моє власне дослідження, це я переклав французькомовну цитату, оскільки до минулої цитати було купа запитань до того, як її перекласти + додав трохи контексту. Грубо кажучи, французька морська енциклопедія описує, що козаки припривли на чайках, побачили противників, пробили в чайках дірки, внаслідок чого вони потонули під дією власної ваги (а що ще має статися з дірявим судном?). Хотів би звернути увагу, що ні про який підводний човен там не пишуть, там пишуть саме про козацькі чайки. Ніяких доказів, що ці човни могли пересуватися під водою хоч якимось чином, також не наведено, написано, що вони спочатку піднімали чайки, а потім йшли на турків, а не навпаки. Тобто є підтвердження, що козаки затоплювали чайки, але в цьому ніхто не сумнівається. Я ще спробую віднайти працю самого Фурн'є в оригіналі, але я сумніваюся, що там буде щось кардинально відмінне від цих двох цитат — NickK 12:13, 19 листопада 2010 (UTC)

Сидимо ми троє (Я, Нік і Алекс) в чайці. В дніпрових плавнях. От Нік помітив турецьку галеру. Атас!!! Швидко пробили дірки в днищі і лягли на дно. Добре, що неглибоко, до 3-х метрів глибини. Сидимо під водою і дихаємо через очеретяні трубки кілька годин. Вже всі посиніли від холоду. Потім вирішили виринути. Виринули самі. Треба підняти чайку. Як? Тепер це дяряве корито, а не човен. Треба дірки заткати. А чим? І з затканими дірками в днищі переплисти Чорне море до Стамбула????!!!! Козаки були аффігенно відважними і хоробрими, проте ідіотами вони не були --Helgi 12:57, 19 листопада 2010 (UTC)

Примітка від того хто ходив на чайці: А як се хлопаки роздовбавши одну дзюрку (десь на відерце) - змогли затопити таку собі 15-20 метрову капсулку (з суцільної верби - дуже легкий матеріал й в воді не тоне:), а найголовніше як тота колода трималася догори дригом (хто перевертавсь на каноє - знає). Видко на одному борті висів цілу добу Нік (вагою в 5-6 корців) а по другому борту висів Алекс вгодований до 5-6 корців, Якудзу в 7-8 корців на носі і відповідно 8-тонного Гельґі ззаду. А між ними та дзюрков літали толян та А1 й ротом повітря носили, кажному (бо виростіт мені соломину з одним суцільним коліном в 2,5 метра :) - а води то не червоного морє́, а Чорного - задубівають хлопаки - спараліжовує хлопців за 3-4 години. Отак тоті козарлюги через 10 годин - спараліжовані перевернут човна - скрутивши оселедці (як Мюнхаюзен) й в паралітичному припадку - гикаючи з дризчаками накинуться на галери турків. Гей бі, ті бусурмани леше з одного такого виду могли всцє..сі й привидівся їм батискаф Аллаха що забирає їх в сади Едему. Ще забувсі - коли човна перевернули - то відрядили кількох моцних парубків з щоглов та натянутими вітрилами - бігати по тотим плавням. Ото й бігают по поверхні води, захекашись, Зенко з Камелотом аби тоті галєри могли в них цілєти а не по перевернутим вербовим колодам. Ото такі наші предки фантастичні герої - а суперфантастичний історик не йме цему - все шукає моторчика та перископа в тотій колоді - (підкажемо - моторчика не було - бо там був налагоджений 40-ступінчатий газо-пуковий двигунець, а перескопом служив собі такий Рейдер, якого висовували час-від-часу в ту дзюрку, аби він виглядав супостатів, перед тим не забували підбити/навести йому праве шкельце:).

Жарти-жартами: та фахівці (як вони себе такими вважають) повинні всесторонньо розлядати це питання, а не зациклюватися в буквоїдстві, не маючи на те ні практичних ні теоретичних навичок. В цім питанні повинна бути проведена якісна робота (оскільки воно таки доволі цікаве/своєрідне) як істориками так й картографами, як морськими «вовками» так й теоретиками з креслюнками, як гідрографами так навіть й столярами. Успіхів! --Когутяк Зенко 14:53, 19 листопада 2010 (UTC)

То вибачте, але що я можу вам запропонувати, коли наші шановні французи так пишуть? Якщо хочете, пошукайте інші джерела того часу, які писали б про козацький підводний човен. Я знайшов лише ці, що знайшов, те додав. Там нема ніякої відмінності між чайкою та тим, що в нас записано підводним човном. Ну, може, французи помилялися, хай вже їм. То знайдіть історичне джерело, де описано, як саме вони робили судно герметичним і опускалися з ним на дно. Бо наразі це найнеочевидніше питання, крім перевернутих чайок та дихання через очеретяні трубочки, нічого знайти не вдалося. Я написав те, що знайшов, якщо знайдеться щось інше, додам теж — NickK 17:18, 19 листопада 2010 (UTC)

Я все ж таки чекаю від вас бачення "як би сторонній турок з 17 століття, приміром, описував занурення звичайного невеликого дизельного човна (або, якщо хочете, то можете використати човен Дреббеля). --Alex Blokha 17:42, 19 листопада 2010 (UTC)

А звідки мені знати? Це французька морська енциклопедія, статтю написав академік, за фахом інженер з морської справи. Це не якийсь турок, а розумна людина, один з найкращих фахівців з морської справи того часу, а редагував статтю математик, автор ряду праць з фізики та морської справи. Назвати їх сторонніми турками в мене язик не повертається — NickK 19:06, 19 листопада 2010 (UTC)

От саме тому й радять спиратися на серйозні дослідження, а не реконструкції непрофесіоналів. Професіонал, як Монжері, Трусов ризикують будуть прочитані такими самими професіоналами і будуть висміяні, якщо дозволять собі слизькі твердження. Саме тому, максимум що може сказати Рижова - "це гіпотеза дискусійного характеру" щодо реконструкії. А НікК може дозволити собі сказати, що козаки пробивали дно у чайок, внаслідок чого вони тонули. Є правда різниця Фурн*є нічого не знав про підводні човни і про їх занурення, на відміну від НікК. --Alex Blokha 17:36, 19 листопада 2010 (UTC)

Я ж нічого не вигадував, весь мій перший абзац — переклад цитати з енциклопедії, а де Клербуа, цитату якого я зазначив, ніяк не менш професійний моряк, ніж Монжері. Ну не вірите, надайте кращий переклад тексту ils font un trou à leurs caïcs, afin que l'eau , en entrant dans ces bâtimens, les fasse couler à fond par son poids. Quant à eux, ils se mettent sous l'eau dans ces marécages, où ils demeurent un jour entier. Pour pouvoir y respirer, ils coupent des cannes , dont ils tiennent un bout dans leur bouche, & l'autre hors de l'eau , & attendent de cette manière que la nuit soit venue. Я ніяк інакше, ніж так, що човни тонули під дією власної ваги через те, що в них пробили дірки, зрозуміти цей абзац не можу, тож спробуйте ви, будь ласка — NickK 19:06, 19 листопада 2010 (UTC)

Цей Клербуа науковець і схоже просто переповів нам турецькі розповіді. У нього не було свідчень, що вони там заповнювали резервуари чи ше щось таке, тим більше у нього не було свідченнь про внутрішню будову човна.

З.І. І я б все ж таки не ставив на один щабель в даному питанні, Клербуа - професійного моряка і Монжері - професійного моряка - конструктора підводних човнів. --Alex Blokha 09:03, 22 листопада 2010 (UTC)

З іншого боку, це пояснює чому турки так жахалися . Уявіть собі, вночі на березі з*являються істоти з синіми губами ( а спробуй кілька годин висидіти у воді з температурою значно нижче 36 градусів), клацаючими зубами і повільними, через сильне охолодження м*язів, рухами. На місячній доріжці моря плаває з десяток трупів, бо не всі витримають таке переохолодження. Можна було б і злякатися... :)--Alex Blokha 08:52, 22 листопада 2010 (UTC)

Чи не зустрічали Ви у французьких текстах посиланнь на Монжері? Мене цікавить, як пишеться його прізвище французькою і англійською. --Alex Blokha 09:09, 22 листопада 2010 (UTC)

Montgéry М. Mémoire sur la navigation et la guerre sous-marines // ANNALES MARITIMES ET COLONIALES. — II^e partie, tome 2. — 1823, P. 301 (фр.) --Helgi 09:15, 22 листопада 2010 (UTC)

ХХ

Невже не вистачає аргументів за вилучення ХХ категорій? Я ж ще буду ставити до переможного кінця і причому і Персоналій і Персонажів. Ти просто цими дурницями набив собі кількість редагувань у основному просторі. Автоматично в тебе зменшиться внесок. Інших причин не бачу. Але все сортувати за літерами, така маячня. Ну уяви категорію з Геопунктами на Аб у сто тисяч статей--Kamelot 16:30, 19 листопада 2010 (UTC)

Аргумент особисто для мене принциповий один — геопункт як поганий термін. Тому категорію потрібно перейменувати, але ти навіть не подумав запропонувати, на що саме. Півроку тому обговорювали, що робити з цими категоріями на ВП:ОК, було загальне оголошення, було більше десятка учасників. Прийшли до висновку, що категорії треба вилучати після того, як з'явиться альтернатива. І що ми маємо? Знову демагогія без конкретних пропозицій. За голосують як відверті прихильники вилучення всіх алфавітних категорій до тих, кому не подобаються кладовища разом з річками. Що з ними будуть робити завтра, ніхто не думає. Зате епітети які — «дурниця», «хлам», «маячня», «кошмар», «глобальна шкода», «одоробло»! Наскільки я розумію, тобі не подобається, що я написав аж цілим чотирьом авторам з тих, хто створив понад 500 категорій. Ну добре, не писатиму. Я б і не писав, якби ти не почав займатися відвертою агітацією. Але раптом хтось запропонує рішення, все краще, ніж нічого. Хотів ще варіанти запропонувати, ну якщо не потрібний плюралізм думок, займуся чимось іншим

А про дурниці, будь ласка, детальніше. Якими дурницями я набивав собі редагування в основному просторі? Я вже більш, ніж півтора роки точно не робив порожніх редагувань виключно з простановки цих категорій (раніше не пригадаю вже), редагуючи статтю, я справді можу проставляти цю категорію, для персоналій ще й проставляю категорії за місцем народження, за нагородами, може, теж не проставляти, бо це порожні редагування? Зате ти залюбки робиш порожні редагування виключно з метою вилучення цієї категорії (помітив виключно через список спостереження, підозрюю, що таких значно більше), і хто тут накручує лічильник? А за внесок свій я думаю в останню чергу, мені глибоко все одно, чи буде в мене на 50 редагувань простору категорій менше (я сумніваюсь, що створив більше категорій геопунктів), чи ні, я за кожну правочку не борюся, інакше б я давно писав статті 777-ма редагуваннями кожну, але мені такого щастя й не треба. Тож, будь ласка, наведи приклади до дурницями набив собі кількість редагувань у основному просторі, інакше я вважатиму це безпідставним звинуваченням — NickK 16:52, 19 листопада 2010 (UTC)

Я і не кажу про останній час. Так, крім ХХ ти проставляєш і корисні категорії, які не зменшать твого лічильника. Це просто хитрість. ХХ були придумані на зорі вікі, коли не було ризвинутої системи катенорій і всі персоналі і геопункти кидались лише в одну категорію, за літерами. Зараз такої необхідності немає. Щодо агітації, то це був тільки А1 і я йому майже завжди повідомляю про чергову номінацію--Kamelot 17:06, 19 листопада 2010 (UTC)

Щодо окремих правок по вилученню категорії, то вони є. Кілька десятків. Можливо хотів поставити іншу категорію, але побачив що вона ще червона, і обмежився лиш такою правкою.

Щодо мого лічильника, то в мене біля 4 500 створених статей, кілька тисяч редиректів і категорій.--Kamelot 17:11, 19 листопада 2010 (UTC)

А коли я проставляв лише ці категорії? Ну може, кілька редагувань роки два тому було, я вже не пам'ятаю. Щоправда, в мене тоді й були редагування коли я лише проставляв корисний шаблон типу {{без координат}}, це було тоді, коли я нові статті патрулювати вчився. Але, підозрюю, були й часи, коли ти їх проставляв. Зараз я таких пустопорожніх редагувань не роблю, лише у разі, коли я заради чогось прийшов у статтю, я можу додати разом з іншими або DEFAULTSORT'ом і цю категорію. А от чого я точно не розумію, так це поштучного вилучення категорій. Якщо їх вилучать, то боту все одно, вилучати її з 55100 статей чи 55300 статей, зате якщо їх на щось замінять (хоча б на щось, байдуже, за якою схемою), вилучення категорій нанесе суттєву шкоду. Я розумію, що ти накруткою лічильнику також не захоплюєшся, але нащо звинувачувати мене в тому, чого нема? — NickK 18:56, 19 листопада 2010 (UTC)

Павло Карл Санґушко

• Чому стаття Павло Карл Санґушко створена у 2009 р. шановним паном Bulka навіть у прикінці 2010 року немає жодного джерела досі? Seleonov 22:49, 19 листопада 2010 (UTC)

  Я, звісно, перепрошую, але я звідки можу знати, якщо я цю статтю жодного разу не редагував? Наперед прошу не шукати систематично в статтях цього пана якісь проблеми, оскільки в цій ситуації переслідування опонента буде не найкращим рішенням — NickK 23:00, 19 листопада 2010 (UTC)

• До кого конкретно звертатись, коли я бачу що в статті нема джерел? Seleonov 23:39, 19 листопада 2010 (UTC)

  До автора статті. Я ж не телепат і не можу сказати, на основі яких джерел автор писав статтю, а автор знає, звідки він брав матеріал — NickK 23:42, 19 листопада 2010 (UTC)

  до автора я звернувся [4], але автор рідко відповідає на обговорення в статтях, й звертатися до людини яка мені сказала "ви витрете слину бля рота", щоб отримати ще щось від цього автора не дуже приємно?

  Ви пропонуєте звертатися до автора, ось приклад обговорення!

  При обговоренні Обговорення:Палац князів Санґушків (Ізяслав) використав:

  1. "Теодорович не є авторитетом у справі архітектури. Крім того його можна віднести до джерел третього ґатунку." (Теодорович Микола Іванович)

  2. "Взагалі то ти такий ледачий "

  3. "Через те що тобі любий через пів року приспічило я на дві дитини не розірвуся."

  4. "Не хвилюйся дорогий"

  5. про сайт castles.com.ua - "відстійний сайт".

  6. "палких послідовників"

  ощо...

  Наразі ще поставив шаблон "Без джерел|date=листопад 2010", але реально статя з 2009 року без джерел...

  • Ви торкнулись теми ВП:НО, зробили мені пояснення - дякую, але як саме я маю відповідати на неетичні репліки? я не звик у житті до хамства...

Seleonov 00:22, 20 листопада 2010 (UTC)

• Так, якщо ви не хочете звертатися до автора, то можна залишити шаблон, автор мав би його помітити та проставити необхідні джерела. В клінічних випадках, коли стаття схожа на вигадку або фальсифікацію, і написане в статті не можна підтвердити жодним джерелом, її можна номінувати на вилучення, але це не той випадок, я дуже сумніваюсь, що серед статей вашої тематики будуть відверті вигадки та містифікації. Щодо реплік, які ви вважаєте неетичними, то взагалі-то згідно з ВП:НО слід звернутися до автора статті, щоб він відкоригував репліку та приніс вибачення. Якщо ж недобрі наміри очевидні або користувач відмовляється реагувати, то слід звернутися до адміністраторів із проханням вжити заходів. Зокрема, якщо ви найближчим часом побачите порушення правил з боку користувача Bulka UA, пишіть на ВП:ЗА, найімовірніше, користувача буде заблоковано, враховуючи його поведінку в останні дні — NickK 01:00, 20 листопада 2010 (UTC)

  Дякую за роз'яснення! В мене чесно були зовсім інші плани, але вже другий день я вивчаю поведінку "анонімів", "віртуалів" тощо

  хоча в задумках багато іншого... я навіть почав на цю тему писати статтю, ще не знаю точно де її опублікую, але у Вікі дослідження власні не можливі наскількі я в курсі... Seleonov 01:17, 20 листопада 2010 (UTC)

  • ще одне питання Користувач:Seleonov/Бажано створити, чи є певне місце де можна розміщати запити на нові статті, може когось ці теми теж зацікавлять... Seleonov 01:17, 20 листопада 2010 (UTC)

  Угу, в мене так само не було планів розбирати вашу війну, але довелося... У Вікі неможливо публікувати оригінальні дослідження, які раніше в жодному джерелі не згадувалися. У Вікіпедії ви можете опублікувати як мінімум ту частину, яка посилається на інші праці з цієї теми. Запити на нові статті можна розміщувати на сторінці з відповідною назвою (Вікіпедія:Запити на статті), але там бажано вкластися в один, максимум два рядки тексту, а не подавати короткі витяги по темі, як це зроблено на вашій сторінці — NickK 01:30, 20 листопада 2010 (UTC)

Запити на статті

• Запити на статті створив... по можливості зменшував опис, але якщо людина прочитає про що мова йде, то більша ймовірність ніж просто заголовки писати... описи я писав для себе, але зараз мене цікавлять в першу чергу теми: космічна, геофізична, антарктична, психолінгвічна та інше - історія може чекати ще роками в принципі, але є люди захоплені нею, сам маю слабість до історію Львова, костелів, храмів, тощо але зустрічаю теми які набагато важливішими вважаю в даний момент - тому створив статті Популяризація науки, Космічна погода, Алвін та інші... але дуже би хотілось комусь поручити статті Користувач:Seleonov/Бажано створити, якщо знаєте конкретно людей та теми то при нагоді дайте їм знати, буду Вам oиро вдячний, якщо пару статей буде нових з того мого списку у вікі...

З астрономії, мабуть, вам зможе допомогти хтось із Категорія:Інтерес:Астрономія, зокрема, он зараз серед нових редагувань бачу значний внесок з цієї тематики користувача TenaliBorogovy. Подивіться, будь ласка, активних користувачів цієї категорії (всім 47 краще не писати, то занадто), та напишіть їм, яка тематика вас цікавить, сподіваюсь, вони зможуть вам допомогти. Аналогічно можете шукати за шаблонами інтересів у інших галузях (з поправкою на те, що не всі користувачі ставлять ці шаблони) — NickK 02:14, 20 листопада 2010 (UTC)

за користувача TenaliBorogovy, цікаво вивчаю, дякую. навіть посміявся Календар для президента Януковича - такої статті не бачив ще... :) відносно запитів 47, це було б на спам подібне... але за ідею про знайомстово по інтересам теж дякую... Seleonov 02:43, 20 листопада 2010 (UTC)

СПИСОК НАЙВАЖЛИВІШИХ ІСТОРИЧНИХ СІЛ УКРАЇНИ ТА ЇХНІХ ПАМ'ЯТОК

Чи можливо цей список Користувач:Seleonov/СПИСОК НАЙВАЖЛИВІШИХ ІСТОРИЧНИХ СІЛ УКРАЇНИ ТА ЇХНІХ ПАМ'ЯТОК підняти рівнем вище? на жаль сайт джерело не відповідає зараз... Джерело: [5] (сайт "Українська спадщина") Seleonov 02:31, 20 листопада 2010 (UTC)

Залежить від того, хто автор цього списку. Якщо це якийсь державний реєстр, то так, можна. Якщо ж це творчість авторів уже непрацюючого сайту, то, найімовірніше, ні, оскільки це приватна думка якогось діяча, який, напевно, ще й не належить до найвидатніших експертів — NickK 01:14, 20 листопада 2010 (UTC)

я задав питання на форумі Що сталось з "Українською спадщиною"?, але хто автор цього списку я на жаль не знаю ...Seleonov 01:24, 20 листопада 2010 (UTC)

Сайт доступний через веб-архів, але конкретно цієї сторінки там немає, натомість всі реєстри там є — NickK 01:32, 20 листопада 2010 (UTC)

дякую, спробую відновити через archive.org, якісь частини... й реєстри мене цікавлять, тому що здається якраз в цей час створюються якісь нові, але нема з чим порівнювати, я не думав що сайт такого рівня як "Українська спадщина" помре... Seleonov 02:27, 20 листопада 2010 (UTC)

усе вилучити на...

Bots can be easyly blocked na... for violating consesnus to create replacement first. I will strongly support this, but will not do, as I am not interesting much in this question --Ілля 09:08, 21 листопада 2010 (UTC)

А толку? Там очевидно, що бота було запущено з метою встигнути першим, бо запустили паралельно pywikimedia та AWB для доведення швидкості до 2000 редагувань на годину. А в умовах того, яка радість панує серед прихильників вилучення, толку від блокування бачу небагато: той же Турж розблокує в обхід усіх процедур, сказавши, що я ігнорую розвиток укрВікі, Камелот поставить на позбавлення прав, сказавши, що мене терміново треба міняти на десять Інків, і знову застосує свій улюблений сталінський принцип, ну й тощо. Тим паче толку від зупинки ніякої, бо повернути дії бота назад вже практично неможливо. Тож я краще займусь чимось кориснішим і побережу свої нерви — NickK 13:01, 21 листопада 2010 (UTC)

Перепрошую, що я пропустила? Наших б'ють? 0_о --Erud 14:47, 21 листопада 2010 (UTC)

Ні, нікого не б'ють, я просто подумав і зрозумів, що за останні тижні півтора—два я витратив занадто багато часу та нервів на вирішення всіх типів конфліктів і пояснення різним користувачам, що і як краще зробити, і ще один тиждень такого я просто не витримаю — NickK 14:52, 21 листопада 2010 (UTC)

Мда.. підтримую тебе! Переглянула список спостереження, бачу дехто розбушувався :)) але воно точно не варте нервів. --Erud 15:37, 21 листопада 2010 (UTC)

От і я про це. Нерви не лише через це, їх вимотувало за попередні півтора—два тижні досить багато чого, типу ситуацій, коли о другій ночі я перекладав з французької якийсь дикий текст, а вранці мене звинувачували в тому, що це моє ОД, всього й не перелічити. Тож краще я побережу час та нерви, ніж витрачатиму їх на втручання в якісь сторонні конфлікти — NickK 15:46, 21 листопада 2010 (UTC)

Підбадьорюй себе гранатиком :)

Так.. Субмарини відверто дістали! Тримайся :) --Erud 15:53, 21 листопада 2010 (UTC)

А ще на світі існує сіль, сонцезахисні окуляри, замки, клуби шостої ліги та багато інших цікавих та корисних речей, всіх і не перелічити. За гранатик дякую — NickK 16:02, 21 листопада 2010 (UTC)

• Хочу все-таки дещо уточнити: консенсус на вилучення геопунктів є, ти є Миколо також за те, що в такому вигляді категорія непотрібна. Нема консенсусу щодо того, що має бути на цьому місці, а це дещо інше питання. От розкажу таку казочку наведу приклад: посеред двору стоїть велика купа сміття, і серед мешканців двору є консенсус щодо того, що вона тут зовсім непотрібна, то чи потрібно спочатку вирішувати що має бути на місці цієї купи (дитячий майданчик, газон чи як пропонують мешканці однієї із квартир мистецька інсталяція із елементів цього сміття) чи все-таки спочатку вивезти цю купу, а потім вирішувати, що на її місці має бути. --yakudza 16:39, 21 листопада 2010 (UTC)

  Це схоже на те як Ющенко вирішив ДАЇ розпустити --Ілля 16:44, 21 листопада 2010 (UTC)

  Хоча порівняння Іллі гарне, я провів би іншу аналогію з двором. Припустимо, посеред двору лежить купа цегли, дощок, піску та ґрунту. Цегла нова, дошки гарні, ґрунт і пісок також якісні. Але все воно звалене до купи та нікому не потрібне. Один мешканець вирішив зібрати збори, спитав, чи потрібна його сусідам ця купа у дворі. Хтось справді пропонує зробити з усього цього мистецьку інсталяцію, в той час як інші мешканці будинку пропонують з цегли збудувати альтанку, з дощок — дитячий майданчик, а ще зробити пісочницю для дітей і газон. Але всі згодні, що ця купа не потрібна. Сусід зрадів, що мешканці згодні прибрати цю купу, яка йому муляє очі, і покликав кума, який вантажівкою вночі вивіз всю цю купу на звалище. Він виконав волю мешканців будинку? Так, купа їм не подобалася. Але ні мистецької інсталяції, ні матеріалів для будмайданчика вже немає. Так само й тут — NickK 16:55, 21 листопада 2010 (UTC)

  Ти забув що воно все перемішане. Хотів би я подивитись як ти розділятимеш суміш ґрунту з піском. А кум може мав вільне приміщення й туди завіз, а може вони ту купу до підвалу перенесли. Власне, чим не підвал? — виразно відрізняється від звалища. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:28, 21 листопада 2010 (UTC)

  Ну я ж навів досить грубу аналогію, припустимо, ґрунту там не було. А він розвіз щонайменще у два підвали. До того ж тими списками користуватися абсолютно неможливо, хіба якщо написати програмку, яка зробить там автозаміни за досить складними правилами (вилучити часову мітку, описи редагувань, які бувають різних типів тощо) — NickK 20:36, 21 листопада 2010 (UTC)

  Для програм є API. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:10, 22 листопада 2010 (UTC)

  Яке бере за раз редагувань 10, для ботів, здається, 20 чи 30, але все одно різниця на три порядки — NickK 15:51, 22 листопада 2010 (UTC)

  No more than 500 (5000 for bots) allowed. Зведений список робиться не так уже й важко. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:59, 23 листопада 2010 (UTC)

Подяка

		Згущівочка з кавою
		за миттєву реакцію на запит.--Leon 20:39, 21 листопада 2010 (UTC)

Нема за що, мені ж не складно — NickK 20:44, 21 листопада 2010 (UTC)

Двірець (Ізяславський район)

• чи можна допомогти вирішити конфлікт з користувачем Користувач:Bulka UA по статті Двірець (Ізяславський район)

тут обговорення Обговорення:Двірець (Шепетівський район), одна репліка й далі війна правок ... [6] Seleonov 13:10, 22 листопада 2010 (UTC)

• Я виправив фашистів, бо їх в Україні зроду-віку не було, а були нацисти, все решту Yakudza вже зробив — NickK 15:49, 22 листопада 2010 (UTC)

  дякую за уточнення! Seleonov 23:08, 22 листопада 2010 (UTC)

"Содержимое страницы заменено на «хробак»", - Bulka UA

• Це відноситься до рус.вікі, але факт є факт образи та вандалізму переноситься навіть в інші проекти... :

Версия 15:08, 22 ноября 2010 Bulka UA (обсуждение | вклад)

(← Содержимое страницы заменено на «хробак»)... [7] Seleonov 17:41, 22 листопада 2010 (UTC)

Так там його вже попередили за вандалізм, якщо вважаєте, що замало, зверніться до тамтешніх адміністраторів — NickK 21:48, 22 листопада 2010 (UTC)

попередження було здається, навіть не від адміністратора... ще я не зрозумів хто повернув мою сторінку в нормальний стан... цікаво, що пароль та логін до всіх вікі проектів однаковий, а проект вважається зовсім іншим... я маю звертатись до тамтешніх адміністраторів, щоб розібратися, але за що саме мені помста скажу - за укр.вікі? На скільки пам'ятаю, я не мав жодної точки перетину з Bulka UA в рус.вікі...

• А чи можна свою власну сторінку захистити від вандалів? Чи це площина для всіх? Seleonov 23:03, 22 листопада 2010 (UTC)

  Ну хтось помітив, відкотив і попередив, це ж не обов'язково має бути адміністратор. Блокувати заблокованого користувача ще раз особливого сенсу не бачу, захочуть російські адміністратори — заблокують його в себе. Сторінку захистити можна, але або від незареєстрованих користувачів (тоді її зможе редагувати той же Bulka UA, оскільки він зареєстрований користувач), або від адміністраторів (тоді її не зможете редагувати навіть ви). В будь-якому разі звертатися треба до адміністраторів — NickK 23:25, 22 листопада 2010 (UTC)

Кіркоров

Привіт :) чому він у нас Пилип? Якби був чистим болгарином, однозначно іменували б Філіпом. Що скажеш? --Erud 10:24, 25 листопада 2010 (UTC)

Як болгарин він мав би бути за правописом Филип Киркоров. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:37, 25 листопада 2010 (UTC)

Дякую, але в наказі про присвоєння звання він Філіп. --Erud 12:06, 25 листопада 2010 (UTC)

Указам Ющенка довіряти не можна. Он Тіну Кароль в одному указі він назвав Григорівною, в іншому — Георгіївною.--Анатолій (обг.) 18:59, 25 листопада 2010 (UTC)

Ну так політичній верхівці не лише закони не писані, не читані й не зрозумлені. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:45, 25 листопада 2010 (UTC)

Це питання до Yakudz'и, адже це він статтю перейменовував — NickK 17:08, 25 листопада 2010 (UTC)

Вилучення статті згідно з правилами

Доброго дня! Є декілька питань:

1. Чи може анонімний користувач (193.151.13.35) ставити статтю на вилучення або на швидке вилучення?
2. Якщо анонім не може вилучати, то чи можна самостійно прибирати шаблон вилучення зі сторінки?
3. Чи можна самостійно прибирати шаблон вилучення, якщо статтю не додали у перелік "Статті-кандидати на вилучення"?
4. Чи можна самостійно видалити шаблон на вилучення, якщо не вказана причина вилучення? --Sodmy ^обг 17:34, 25 листопада 2010 (UTC)

Так, анонімний користувач може поставити статтю на вилучення, тим паче тут у мене є підозра, що це зареєстрований користувач «випав» із системи. Шаблон можна самостійно прибрати лише якщо стаття винесена не на ВП:ВИЛ і номінація явно недоречна (наприклад, анонім ставить цей шаблон в статтю Україна з аргументацією «незначимо»). В принципі, відсутність причини вилучення може бути підставою для зняття шаблону, але тут треба подивитися, наскільки очевидна причина вилучення, якщо стоїть шаблон без причини на російськомовній статті, мабуть, причина очевидна. Головною проблемою статті Олена Онуфрів, схоже, є відсутність значимості, оскільки в статті зазначене лише посилання на персональний сайт і нема жодних згадок про неї в незалежних джерелах — NickK 17:43, 25 листопада 2010 (UTC)

Дякую за відповідь. --Sodmy ^обг 07:10, 26 листопада 2010 (UTC)

Крюков Віктор Васильович

Привіт! У Знам'янці було обрано нового міського голову. У посиланні статті «Крюков Віктор Васильович» тепер біографія новообраного мера міста. Біографію більше ніде не можу знайти. Що тут можна зробити? Дякую за відповідь! З повагою Волков Михайло Левович 19:52, 28 листопада 2010 (UTC).

Поки воно ще свіже, можна знайти сторінку в кеші Ґуґла (на жаль, всемогутній web.archive.org, який зберігає старі версії сайтів, до Знам'янки не дійшов). Але кеш Ґуґла рано чи пізно зникне, оскільки там сторінки зберігаються до наступного візиту бота, а він зазвичай ходить не рідше разу на день на популярні сайти типу Вікіпедії, а менш популярні сайти типу Знам'янської міської ради оновлюються десь раз на місяць. Для постійного збереження цієї сторінки створив http://www.peeep.us/e613a1a6 , цей сайт дозволяє зберегти в архіві будь-яку сторінку на необмежений час. Тож можете замінити посилання в статті на http://www.peeep.us/e613a1a6 , звідти біографія вже ніколи не зникне — NickK 20:12, 28 листопада 2010 (UTC)