Озеряни (Ніжинський район)
| село Озеряни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бобровицька міська громада |
| Облікова картка | с. Озеряни |
| Основні дані | |
| Засноване | - |
| Перша згадка | 1689 |
| Населення | 629 (на 2001р.) 428 (20.12.2017)[1] |
| Площа | 3,15 км² |
| Густота населення | 135,87 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17430 |
| Телефонний код | +380 4632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°41′22″ пн. ш. 31°27′59″ сх. д. / 50.68944° пн. ш. 31.46639° сх. д.Координати: 50°41′22″ пн. ш. 31°27′59″ сх. д. / 50.68944° пн. ш. 31.46639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
130 м |
| Водойми | Недра |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 |
| Карта | |
  Озеряни | |
 Озеряни | |
| Мапа | |
| |
Озеря́ни — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.
Село розташоване в південно-східній частині громади. Відстань до Бобровиці автомобільними шляхами — 8 км, до залізничної станції — 11 км, до обласного центру — 113 км.
У старостинський округ (до 2017 — сільській раді) входять також села Молодіжне, Плуг та Майнівка (володіння поміщиці О. Майнової). Село Тарасівка вже зникло з лиця землі.
Назва[ред. | ред. код]
Як гадають місцеві краєзнавці, село виникло на березі озера, яке знаходилося між хуторами Приточилівка і Плуг. Того озера вже нема, а назва села залишилася.
Історія[ред. | ред. код]
На території села є могила Козак (ІІ-І ст. до н. е.).
Перша письмова згадка про Озеряни в Реєстрі козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 5-го отамана Шахворост Гришка значиться козак Дешко з Озерян.[2]
Попри те, що в радянські часи село вважалося «досить молодим», Озеряни згадуються з кінця 17 ст. Згідно з Генеральним слідством Переяславського полку 1730 року село Озеряне, за свідченням старожилів, здавна належало до города Басанѣ. 17 січня 1689 року за універсалом гетьмана Івана Мазепи два сельца Щасновку и Озеране було передано басанському сотнику Карпу Ясковичу (Ющенку). 2 грудня 1715 року за універсалом гетьмана Івана Скоропадського село Озеряне перейшло військовому товаришу й майбутньому переяславському полковнику Василю Танському. 14 серпня 1749 року Озерани були віддані полковником у володіння Захарію Забілі, який деякий час після цього вважався власником села.[3][4]
Озеряни та староста села згадуються 1716 року в листуванні ігумена Свято-Михайлівського Видубицького монастиря Лаврентія Горки через суперечку щодо сіна, кошеного між Озерянами та Ярославкою біля Чорного кургану. Василь Танський дозволив через озерянського старосту бобровицькому сотнику Костянтину Косташу скосити сіно для свого маєтку в Озерянах. Іван Скоропадський наказав повернути сіно в Ярославку.[5]
Життя громади[ред. | ред. код]
У селі побудовано сучасну школу, оснащену новітніми навчальними технічними засобами. У 2009 Тетяна Сосновська передала школі близько 150 виробів відомих в Україні та за кордоном українських народних майстрів для створення шкільного музею традиційної української народної іграшки.
Люди[ред. | ред. код]
- Бернадський Валентин Данилович (1917—2011) — український живописець, народний художник України.
- Борисенко Валентин Назарович (1929—1990) — український скульптор; професор та ректор Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва і Київського художнього інституту.
- Андрій (Сухенко) (1900—1973) — єпископ Чернігівський Українського екзархату РПЦ, жертва комуністичних репресій.
- Ульянченко Віра Іванівна (нар. 1958) — український політик, громадський діяч.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Війська Запорозького 1581 Реєстр Війська Запорозького 1581
- ↑ Малороссийские дела. Описи фонда № 124 Российского государственного архива древних актов. — Москва: Древлехранилище, 2016. — С. 192, 354, 565.
- ↑ Мякотин В. А. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729-1731 г.). Харьков, 1896. С. 17, 39.
- ↑ о. Юрій Мицик, Інна Тарасенко. З нових документів до історії Сіверщини (друга половина XVII – XVIII ст.) (частина 4) // Сіверянський літопис, 2016, № 5 (131), с. 81-83.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |