Орикс білий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орикс білий
Reem-Lavan001.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Шаблерогі антилопи (Hippotraginae)
Рід: Орикс (Oryx)
Вид: Білий орикс
Біноміальна назва
Oryx leucoryx
Pallas, 1777
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 625181
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39411
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Oryx leucoryx
Fossilworks: 149597[1] 149597[1]

Білий або аравійський орикс (Oryx leucoryx) — антилопа роду Орикс (Oryx), раніше широко поширена в пустелях і напівпустелях Західної Азії.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Білий орикс є найменшим з усіх видів ориксів, його висота в загривку складає лише від 80 до 100 см. Вага білого орикса становить до 70 кг. Хутро дуже світле, через що тварина і отримала свою назву. Ноги і нижня сторона тіла жовтуваті, часом навіть бурі. У кожного білого орикса на морді є своєрідний темно-коричневий візерунок на зразок маски. У обох статей дуже довгі, майже рівні роги довжиною від 50 до 70 см.

Поведінка[ред.ред. код]

Білий орикс

Білий орикс ідеально пристосований до життя в пустелі. Відбиваюче сонячні промені забарвлення хутра захищає його від спеки. При нестачі води і високих температурах він може збільшувати температуру тіла до 46,5° C, а вночі вона опускається до 36° C. Завдяки цьому знижується потреба у воді. При виділенні калу і сечі ці тварини також втрачають дуже мало рідини. Температура крові, якою забезпечується мозок, знижується унікальною системою капілярів.

Білий орикс харчується травами, листям і бруньками і легко переносить кілька днів без прийняття рідини. Потребу в ній воін при відсутності близьких водойм частково покриває злизуванням роси або вологи, що осіла на хутрі своїх родичів. Щоденне пиття води необхідно лише вагітним особинам. Білі орикси вміють відчувати дощ і свіжу траву і рухатися в потрібному напрямку. У денний час ці тварини відпочивають.

Самки і молодняк живуть в групах, що складаються в середньому з п'яти особин. Окремі стада «володіють» пасовищами площею більш ніж 3000 км². Самці ведуть поодинокий спосіб життя, захищаючи території до 450 км².

Тимчасове зникнення в дикій природі[ред.ред. код]

Колись білий орикс був поширений від Синайського півострова до Межиріччя та Аравійського півострова. Вже в 19 столітті столітті він майже скрізь зник, а його ареал обмежувався кількома віддаленими від цивілізації областями на півдні Аравійського півострова. Перш за все, білий орикс цінувалася через свою шкіру і м'ясо. Крім цього, туристам приносило задоволення полювати на них з гвинтівок прямо з автомобілів, в результаті чого після 1972 року всі тварини, що жили на волі, повністю зникли.

Була запущена всесвітня програма з розведення білих ориксів, заснована лише на невеликій групі тварин із зоопарків та приватного володіння. Її результати були дуже успішними. У той же час в арабських країнах почало змінюватися ставлення до охорони природи. Білий орикс був знову випущений в дику природу в Омані (1982 рік), Йорданії (1983), Саудівській Аравії (1990) і ОАЕ (2007). Невеликі групи були ввезені також до Ізраїлю і Бахрейну. Програма з впровадження білих ориксів в дику природу пов'язана з великими труднощами і фінансовими витратами, тому що ці тварини привозяться нерідко з інших континентів і лише поступово готуються до виживання в дикому середовищі.

МСОП все ще оцінює білу антилопу як вид, що знаходиться під загрозою. В Омані на нього триває браконьєрське полювання і з моменту реінтродукції популяція знову знизилася з 500 до 100 особин. ЮНЕСКО в 2007 році видалило заповідні території, на яких живуть білі антилопи, зі списку Світової спадщини, так як уряд Омана вирішив скоротити їх на 90 відсотків.

На відміну від ситуації в Омані, динаміка популяції білих ориксів в Саудівській Аравії та Ізраїлі обнадійлива. У Абу-Дабі до 2012 року планується поселити близько 500 тварин в новому заповіднику.

Посилання[ред.ред. код]