Офрис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Офрис
Ophrys incubacea x Ophrys oxyrrhynchos.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Рід: Офрис (Ophrys)
L., 1753
Species
Понад 45
Синоніми
Кома́шник[1]
Бровни́к[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ophrys
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 59329
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ophrys

Офрис (Ophrys, L.) — рід рослин з родини Орхідних або Зозулинцевих (Orchidaceae).

Ophrys sipontensis 02 Matteo Perilli.jpg

Етимологія[ред.ред. код]

Назва «Ophrys» з давньогрецької перекладається на українську як «Брови». Карл Лінней, даючи орхідеям цю назву, очевидно керувався особливою формою та оксамитовим опушенням губи їх квітки, яка іноді викликає асоціацію із бровами. Однак, вчені, що вивчали Офриси уже після Ліннея, зокрема Чарльз Дарвін, виявили схожість їх квітів із комахами. Саме з цієї причини більшості із них присвоєно «комашині» імена.

Місце зростання Ophrys cinereophila на острові Крит

Поширення[ред.ред. код]

Рід Офрис (Ophrys L.) об'єднує понад 45 видів рослин, які розповсюджені у західній палеарктиці: Європі, Північній Африці і Західній Азії. Ці орхідеї еволюційно є дуже молодою групою рослин, яка відносно ізольована від інших видів родини Зозулинцеві.

На території України розповсюджено чотири види Офрисів, з яких Офрис бджолоносний (Ophrys apifera Huds.), Офрис таврійський (Ophrys sphegodes Mill.) та Офрис ґедзеносний (Ophrys oestrifera Bieb.) відомі лише з Кримського півострова, а Офрис комахоносний (Ophrys insectifera L.) — із Галичини та Буковини. У 2010 р. Офрис бджолоносний вперше виявлено у Західній Україні у Галицькому національному природному парку.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Офриси перевершують практично всі європейські орхідеї різноманітністю форм і забарвлень квіток. На прямостоячому, безлистому у верхівці стеблі їх може бути від 2 до 12 (зрідка більше). Але головна особливість цих орхідей — надзвичайна схожість квіток з комахами.

Більшість офрисів навіть у дорослому віці істотно залежать від присутності в тканинах їхніх коренів і бульб симбіонтних грибів. Тому в них дрібне, редуковане листя, і їх не можна пересаджувати на нове місце. У багатьох офрисів синювато-зелені блискучі листки розвиваються вже восени, і якщо температурні умови дозволяють, то рослина продовжує рости навіть узимку. Але буває, що листя сильно пошкоджується морозами, особливо у рослин, що мешкають в північних і високогірних областях.

У всіх офрисів трав'яниста частина взимку відмирає. У ґрунті залишаються тільки кулясті бульби, які на початку вегетативного циклу дають нові бульби, що містять запас поживних речовин для нової рослини. У результаті під час сезону цвітіння у рослини є дві бульби.

Процес запилення

Запилення[ред.ред. код]

Офриси запилюються виключно самцями лише певного виду або роду комах, приваблюючи їх шляхом імітації своєю квіткою форми і забарвлення сидячих самок. У 2009 році було доведено, що Офриси виділяють аломони — особливу суміш орґанічних хімічних сполук алкенів та алканів, яка імітує запах феромонів самок комах, чим безпосередньо приваблюють самців. Слід зазначити, що у квітах цих орхідей відсутній нектар, який міг би бути атраґентом для потенційних запилювачів. Обманений таким чином самець сідає на квітку, намагаючись спаритись (це називається «псевдокопуляція»), й тут же до його голови приклеюється пара полініїв — мішечків із пилком. В азарті, перелітаючи з квітки на квітку, та не знаходячи самки, він переносить полінії, запилюючи орхідеї. Після відвідування кількох квіток, самці надалі ігнорують Офриси, і лише 10% з них знову сідають на їх квіти. Однак, навіть цього невеликого відсотка достатньо аби підтримувати популяцію, адже одна квітка дає до 12-ти тисяч мізерно-дрібних насінин, які розносяться вітром, наче пил.

Використання[ред.ред. код]

З багатих крохмалем і слизом бульб готують лікарську речовину — салеп, якому приписують здатність надавати статеву силу. Заради нього бульби інтенсивно заготовляли. За деякими даними, курдські торговці в Туреччині та Іраку, як і раніше пропонують на ринку бульби офрисів.

Ophrys sphegodes зустрічається у Криму

Заходи охорони[ред.ред. код]

Усі види Офрисів занесені до Червоної книги України і належать до категорії «зникаючі», тобто такі, чисельність яких є катастрофічно низькою, продовжує знижуватись і збереження яких, без усунення негативних чинників, є малоймовірним.

Унікальний спосіб запилення став бідою для цих рослин. Під натиском людської цивілізації Офриси опинились на ґрані вимирання, адже зникнення запилювача, скажімо через змив з полів інсектицидів, після оприскування, або руйнація місць його проживання, може призвести до цілковитого вимирання орхідей. Тому поблизу місць їх зростання потрібно у категоричній формі заборонити застосування різноманітних отрутохімікатів, які можуть не лише знищити комах-запилювачів, а й змінити склад ґрунту, вбивши симбіотичні гриби, без яких не виживає жодна орхідея, а також насіння, проростки і дорослі рослини Офрисів.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]