Алкани
Алкани, насичені вуглеводні (рос. алканы; англ. alkanes; нім. Alkane) - насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n+2, їх також називають парафінами. Більшість їх хімічних реакцій з різними реагентами починається з розриву зв'язку С-Н, тоді як їх розпад при високих температурах йде передусім по зв'язках С-С. Алкани складають значну частину вуглеводнів нафт і природних горючих газів. Із нафти і горючих газів виділено всі алкани нормальної будови, від метану до тритриаконтану (С33Н68) включно. Оскільки алкани містять максимально можливу кількість водню в молекулі, то вони характеризуються найбільшою масовою теплотою згоряння (енергоємністю), а з ростом кількості атомів масова теплота згоряння алканів зменшується (в метану 50207 кДж/кг). Внаслідок низької густини об'ємна теплота згоряння алканів менша, ніж вуглеводнів іншої будови з такою ж кількістю вуглецевих атомів у молекулі. За агрегатним складом алкани діляться на газоподібні (С1-С4), рідкі (С5-С17) і тверді (починаючи з С18), що кристалізуються при 200°C.
Фізичні властивості [ред.]
Г а з о п о д і б н а. здатні з водою утворювати, особливо під тиском, молекулярні сполуки — газогідрати, для яких температура розкладу при тиску 0,1 МПа і критична температура відповідно рівні: з метаном — 29 і 21,50°C, з етаном — 15,8 і 14,50°C, з пропаном 0 і 8,50°C. Такі гідрати часто вимерзають на внутрішніх стінках газопроводів. Гідрати — сполуки, включення (клатрати) — являють собою снігоподібні речовини, з загальною формулою Мn Н2О, де значення n змінюється від 5,75 до 17 в залежності від складу газу і умов утворення. Природні гази містять в основному метан і менше 20% в сумі етану, пропану і бутану, домішки легкокиплячих рідких вуглеводнів — пентану, гексану та інших. Окрім цього присутні в малій кількості оксид вуглецю (IV), азот, сірководень й інертні гази.
Р і д к а., особливо нормальної будови, можуть у порівняно м'яких умовах окиснюватися киснем повітря. Вони є компонентами моторного палива: бензину, газотурбінних (авіаційних, наземних, морських) і дизельних.
Т в е р д а. виділяються із нафтової сировини при виробництві змащувальних олив, оскільки вони викристалізовуються із оливи, зменшуючи її рухомість і зумовлюючи застигання при високих температурах. Тверді алкани діляться на дві групи речовин — власне парафін і церезин.
До насичених вуглеводнів належать метан CH4, етан C2H6 пропан C3H8, бутан C4H10 і багато інших, які за своїми хімічними властивостями подібні до метану. Легкі алкани, наприклад, метан, етан, пропан і бутан — це безбарвні гази; більш важкі — рідини або тверді речовини. У природі вони зустрічаються в природному газі і нафті. Оскільки алкани мають тільки один ковалентний зв'язок, вони називаються насиченими.
Якщо формули насичених вуглеводнів написати в ряд за збільшенням атомів вуглецю, то одержимо так званий гомологічний ряд насичених вуглеводнів, або вуглеводнів ряду метану. У цьому ряді кожний наступний вуглеводень відрізняється від попереднього наявністю в складі молекули однієї і тієї самої групи атомів CH2.
Хімічний склад насичених вуглеводнів можна виразити однією загальною формулою CnH2n+2, де n — число атомів вуглецю, а 2n+2 — число атомів водню. Назви насичених вуглеводнів мають закінчення -ан. Ці назви, за винятком перших чотирьох гомологів, складаються з грецьких назв числівників, які показують кількість атомів вуглецю в молекулі вуглеводню, і закінчення -ан.
| Назва вуглеводню | Формула | Агрегатний стан при звичайній температурі | Температура плавлення | Температура кипіння | Густина |
|---|---|---|---|---|---|
| Метан | СН4 | Газ | —184 | —164 | 0,717 |
| Етан | С2Н6 | Газ | —182,8 | —88,7 | 1,357 |
| Пропан | С3Н8 | Газ | —187,6 | —42,1 | 2,014 |
| Бутан | С4Н10 | Газ | —138,4 | —0,6 | 0,600 |
| Пентан | С5Н12 | Рідина | —130 | 36,3 | 0,626 |
| Гексан | С6Н14 | Рідина | —95 | 68,7 | 0,660 |
| Гептан | С7Н16 | Рідина | —91 | 98,4 | 0,684 |
| Октан | С8Н18 | Рідина | —56,5 | 125,7 | 0,703 |
| Нонан | С9Н20 | Рідина | —53,7 | 150,7 | 0,718 |
| Декан | С10Н22 | Рідина | —30 | 174 | 0,730 |
| Ундекан | С11Н24 | Рідина | —26,5 | 195 | — |
| Додекан | С12Н26 | Рідина | —12 | 215 | — |
| Тридекан | С13Н28 | Рідина | —6,2 | 234 | — |
| Тетрадекан | С14Н30 | Рідина | +5 | 252 | — |
| Пентадекан | С15Н32 | Рідина | 10 | 270 | — |
| Гексадекан (цетан) | С16Н34 | Тверда речовина | 18,17 | 286,79 | 0,773 |
| Гептадекан | С17Н36 | Тверда речовина | 22,5 | 303 | — |
| Октадекан | С18Н38 | Тверда речовина | 28 | 317 | — |
| Нонадекан | С19Н40 | Тверда речовина | 32 | 330 | — |
| Ейкозан | С20Н42 | Тверда речовина | 37 | 208* | — |
| Генейкозан | С21Н44 | Тверда речовина | 40,4 | 219* | — |
| Докозан | С22Н46 | Тверда речовина | 44,4 | 230* | — |
| Трикозан | С23Н48 | Тверда речовина | 47,7 | 240* | — |
| Тетракозан | С24Н50 | Тверда речовина | 51,1 | 250* | — |
| Пентакозан | С25Н52 | Тверда речовина | 54 | 259* | — |
| Гентріаконтан | С31Н64 | Тверда речовина | 68 | 312* | — |
| Дотриаконтан | С32Н66 | Тверда речовина | 70 | 320* | — |
*при тиску 15 мм
Фізичні властивості насичених вуглеводнів закономірно змінюються залежно від їх складу. Як видно з таблиці, перші чотири гомологи (від C1 до C4) при звичайній температурі є газами, наступні одинадцять (від C6 до C15) — рідини, а починаючи з гексадекану C16H34 — тверді речовини. Із збільшенням молекулярної маси їх точки плавлення і точки кипіння поступово підвищуються, а також збільшується і їх густина. У воді насичені вуглеводні практично нерозчинні, але добре розчиняються в багатьох органічних розчинниках.
Хімічні властивості [ред.]
Розрізняючись за фізичними властивостями, насичені вуглеводні за хімічними властивостями дуже подібні один до одного. При звичайній температурі вони мало активні. Як і метан, всі вони досить стійкі проти дії кислот, лугів і окисників. Насичені вуглеводні при звичайних умовах вступають у реакцію лише з хлором і бромом, внаслідок чого їх атоми водню послідовно заміщаються атомами галогенів. Однак при нагріванні з сильними окисниками вони окиснюються. Із збільшенням молекулярної маси стійкість насичених вуглеводнів до дії високих температур зменшується.
|
|||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||

