Панкратій Римський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
святий мученик Панкратій Римський (робота Гверчіно 1616 року)

Панкра́тій Ри́мський (лат. Sanctus Pancratius, 289(0289)304)  — ранньохристиянський мученик, котрий постраждав у м. Римі за часів гоніння Діоклетіана. Шанується Католицькою (пам'ять 12 травня) і Православною (пам'ять 12 травня старого стилю, 25 травня нового стилю) церквами.

Житіє і мучеництво[ред.ред. код]

  • Як і у більшості ранньохристиянських мучеників, про життя святого Панкратія відомо з джерел не раніше кінця IV століття. Згідно з життєписом, Панкратій народився близько 289 року в Сіннаді Фригійській, він рано втратив батьків, залишився під опікою дядька Діонісія і разом з ним переїхав до Риму. Тут обидва прийняли хрещення.
  • У 303 році, під час гонінь Діоклетіана, 14-річному Панкратію було запропоновано владою принести язичницьку жертву римським богам. Панкратій рішуче відмовився від дотримання поганського звичаю, його потім умовляв особисто Діоклетіан, обіцяючи гроші і блискуче майбутнє за відступництво від християнства, але Панкратій залишився вірним віровченню Христа. 12 травня 303 року Панкратій був обезголовлений на Авреліевій дорозі, за міськими стінами. Римська матрона Оттавілла викупила тіло цього мученика і поховала його поблизу дороги у катакомбах.

Житєпис його є легендою: в якості правлячого папи у ньому згаданий був Корнелій, котрий помер у 253 році, а Діоклетіан не був у Римі після 286 року.

Вшанування[ред.ред. код]

  • Про шанування святого Панкратія в Римі відомо від V століття. Папа Симах (498–514) збудував базиліку святого Панкратія над місцем поховання мученика. Ця базиліка і катакомби під нею з тих пір носять ім'я Сан-Панкраціо. Григорій Великий, направляючи місію Августина в Англію, передав йому частки мощей Панкратія, в результаті чого Панкратій став одним з найпопулярніших святих в Англії. На честь його названа старовинна церква в Лондоні, а потім і залізничний вокзал.
  • Починаючи з 1595 року, пам'ять святого Панкратія відзначалася в Римській церкві в один день з римськими мучениками-легіонерами Нереєм та Ахіллесом. За аналогією з ними Панкратій став також часто зображатися у військових обладунках. У середині XIX століття легенда приписала Панкратієві загибель на арені від пантери.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]