Петар Омчікус
| Петар Омчікус | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
6 жовтня 1926[1][2] Сушак, Хорватія | |||
| Смерть | 26 квітня 2019[1] (92 роки) | |||
| Белград, Сербія | ||||
| Поховання | Новий цвинтар | |||
| Країна |
 Франція[3] | |||
| Діяльність | художник, унаочнювач | |||
| Член | Сербська академія наук і мистецтв | |||
|
| ||||
 Петар Омчікус у Вікісховищі | ||||
Петро Омчікус (6 жовтня 1926, Сушак — 26 квітня 2019[4]) —сербський живописець, член Сербської академії наук і мистецтв, який жив і працював у Парижі.
Біографія[ред. | ред. код]
З 1937 року Омчікус жив у Белграді. Після Другої світової війни він почав малювати в Академії образотворчих мистецтв у класі професора Івана Табаковича. Разом зі своєю дружиною, художницею Коссою Бокчан, кинув навчання живопису і поїхав до Задара, який став одним із засновників групи Задар. Після шестимісячного перебування в Задарі він повернувся до Белграда, де приєднався до Групи одинадцяти, і влаштував свою першу персональну виставку в 1951 році. Незабаром, після того, як у 1952 році Петр Омчікус і Косса Бокшан переїхали до Парижа. Починаючи з 1965 року, вони періодично зупинялись у Велі Луці на Корчулі, де організовували численні міжнародні зустрічі художників, філософів та критиків. Петро Омчікус брав участь у численних колективних виставках в країні та за кордоном.
Творчість[ред. | ред. код]
Початок творчості Омчікуса пов'язана з кількома художниками, усі з класу Івани Табакович, яка 1947 року створила першу югославську художню комуну. Група Задар: Омчікус, його майбутня дружина Косса Бокчан, Міча Попович, Віра Божичковіч, Бата Міхайлович, Любінка Йованович, Мілета Андреєвич, Бора Груїч та їх друг, студент літератури Борислав Михайлович Міхіз. Вільна творчість по-різному залишатиметься протягом усього його життя. У 1951 році Омчікус приєднується до Групи одинадцяти, яка заохочує його продовжувати шукати власні творчі шляхи. Але справжній перелом у його мистецтві стався в Парижі. Зустріч із абстрактним мистецтвом спрямувало на вільне вираження поглядів, а індивідуальний стиль, асоціативна абстракція перетворилася на барвисту жестикулярну фігурацію, яка зберегла елементи його попереднього.
Персональні виставки (міжнародний відбір)[ред. | ред. код]
- 1951 Художня галерея ULUS, Белград
- 1955 Галерея Арно, Париж
- 1958 Галерея Жанни Бахер, Париж
- 1962, Galerie Formes Contemporaines, Лілль
- 1965 Салон галереї Модерне, Белград
- 1972 Великий палац, Париж
- 1974 Galleria 'IlGrifo', Рим
- 1976 Галерея Сени, Париж
- 1983 Galerie Plexus, Chexbres (Швейцарія)
- 1985 Galerie des Platanes, Женева
- 1988 Galerie Plexus, Chexbres (Швейцарія)
- 1989 Музей сучасного мистецтва, ретроспективна виставка, Белград
- 1992 Maison de l'UNESCO, Париж
- 1994 Бібліотечний університет, Нансі
- 1995 Galerie René Descartes: 'Atelier Dedouvre', Париж
- 1996 Galerie Plexus: «Atelier Dedouvre», Чексбр (Швейцарія)
- 1998 Галерея SANU, Белград
Список літератури (міжнародний відбір)[ред. | ред. код]
- Мішель Софор, Dictionnaire de la peinture abstraite, pp 235, Фернан Хазар, Париж, 1957
- Люк Менаше, Європейський художньо-історичний лексикон, с 1526, Младінська книга, Любляна, 1971
- Джордж Будей, Джордж Будей. П'єр Омцікус, Les Lettres Françaises, Париж, 3 травня 1972 р
- Джеральд Гассіо Талабот, Omcikous, Opus International No 36, Париж, червень 1972, с. 64-65
- Енн Тронш, П'єр Омчікус, Opus International No 61-61, Париж, Янв'є-Февр'є 1977, pp 108-109
- Жорж Халдас, Un grand espace pour l'homme à предложити дель-лавр П'єра Омчікуса, Repères, Genève, No 8, 1984, pp 174-179
Джерела[ред. | ред. код]
- Музей сучасного мистецтва документації, Белград
- Петр Омчикус, монографія, Галерея Сербської академії наук і мистецтв, Белград, 1998
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12094627z // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
