Серби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Серби
NSrbs3.jpg
Святий СаваСтефан ДушанКарагеоргійВук Караджич
Нікола ТеслаМіхаїл ПупінНадєжда ПетровичМилутин Миланкович
Загальна кількість 12 - 13 млн. [1]
Найбільші розселення Західні Балкани - понад 8 млн.

Сербія Сербія: 6,212,838
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина: 1,411,577(2009)

Чорногорія Чорногорія: 198,414 (2003)

Хорватія Хорватія: 201,631 (2001)

Словенія Словенія: 38,964 (2002)

Республіка Македонія Македонія: 35,939 (2002)

Решта Європи - понад 1,6 млн.

Австрія Австрія: 350,000 (2008)

Німеччина Німеччина: 700,000 (2011)

Італія Італія: 70,000 (2008)

Данія Данія: 64,000

Франція Франція: 120,000 (2008)

Швейцарія Швейцарія: 186,000 (2008)

Швеція Швеція: 120,000 (2008)

Велика Британія Велика Британія: 70,000 (2005)

Румунія Румунія: 22,518 (2002)

Бельгія Бельгія: 19,857 (2008)

Албанія Албанія: понад 2,000 (2000)

Норвегія Норвегія: 19,500 (2006)

Туреччина Туреччина: 4,600

Росія Росія: 4,156 (2002)

Греція Греція: понад 10,000 (2001)

Угорщина Угорщина: 7,350 (2002)

Люксембург Люксембург: 7,581 (2008)

Іспанія Іспанія: 10,000 (2008)

Північна Америка - понад 250 тис.

США США: 187,739 (2010)

Канада Канада: 80,320 (2011)

Інші регіони - понад 100 тис.

Австралія Австралія: 95,364 (2009)
Близькі етнічні групи босняки, болгари, хорвати, македонці, чорногорці, словенці,
Мова сербська
Релігія православ'я.


Серби  (серб. Срби) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії та інших країнах. Загальна чисельність близько 12-13 млн осіб. Основна релігія - православ'я. Мова - сербська.

Історія[ред.ред. код]

Етнічна історія народу пов'язується з переселенням слов'янських племен на Балкани, як вважається, у 6-7 століттях н. е. У 9-му столітті створено Сербське князівство, яке відтоді тяжіє до централізації держави.

Ці процеси нагло перервані військовою поразкою на Косовому Полі у 1389 р. Цю історичну подію серби справедливо вважають національною трагедією, адже відтоді сербські землі — під орудою Османської імперії. «Османське ярмо» тривало майже п'ять століть. Лише на початку 19-го століття підсилюється визвольна боротьба сербів за волю, яка призводить до автономізації (1833), а по тому — створення незалежної Сербської держави (1878).

У 1918 р. створено Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія). У Другій світовій війні Югославія була майже єдиною державою, війська якої визволили самостійно без допомоги союзників територію країни від загарбників. У післявоєнний час в Югославії панує соціалістичний режим Броз Тіто, який хоча і сприймається неоднозначно в плані свобод і прав громадян, проте був досить ліберальним у економічному відношенні.

Югославія — країна, яка найбільше потерпіла від потрясінь кінця 80-90 років 20 століття. Розкол держави, економічний занепад, масова еміграція населення — явища, які супроводжують сучасне життя Сербії. Негативні процеси не зупинилися. На сьогоднішній день Сербія майже втратила історичні сербські землі, в наш час[Коли?] заселені переважно албанцями (автономний край Косово), які вимагають самовизначення.

Духовна культура[ред.ред. код]

Серби наділені своєрідними вдачею і національним менталітетом. Всесвітньо відомі і вшановані сербські ліричні пісні, проникнуті журбою. Взагалі у культурі сербів, як і в історії, намішано багато впливів, втім відчутне і давнє архаїчне коріння.

До сербського фольклору зверталися без винятку всі творці і класики національних слов'янських літератур. У нас — І. Франко, С. Руданський тощо. Зачинателем сербської національної фольклористики справедливо вважається Вук Караджич. У його збірках пісні і казки сербів, босняків і чорногорців (з вказівкою не на окрему етнічну приналежність, а на місце запису).

Цікаві факти щодо сербів[ред.ред. код]

Існує думка, що збігається в принципі з фактами, що чимало військових суперечок, пан'європейських заколотів і проблем, також обидві світові війни , зачиналися саме на балканських теренах Сербії (Югославії).

Відомі серби[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.