Пирій повзучий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пирій повзучий
Пирій повзучий
Пирій повзучий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Poales
Родина: Злакові (Poaceae)
Рід: Elytrigia
Вид: Пирій повзучий
(Elytrigia repens (L.)Nevsky)

Пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski, Agropyron repens (L.) Beauv.) — багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3-10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху шорсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий. Суцвіття — прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10-18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6-12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7-10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід — лінійнодовгаста зернівка (до 4 мм завдовжки), на верхівці волосиста.

Пирій повзучий росте як злісний бур'ян на залужених лісових і лісокультурних площах, лісосіках, забур'янених місцях. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні — липні. Поширений по всій Україні, частіше в Лісостепу і Степу, утворює суцільні зарості, особливо на свіжих перелогах. Промислова заготівля можлива в усіх областях, запаси сировини значні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Лікарська, кормова і харчова рослина.

У народній медицині кореневища застосовують при хворобах дихальних шляхів і нирок, як кровоочисний засіб, при нічному нетриманні сечі, при частковій втраті зору, при туберкульозі легень, жовтяниці, порушенні менструального циклу, ревматизмі і ломотах, при венеричних хворобах, водянці, каменях в сечових і жовчних шляхах, рахіті, фурункулах запаленнях сечового міхура та геморої.

Пирій повзучий використовують у гомеопатії.

Цінна кормова рослина. Лугове і перелогове сіно, скошене до цвітіння, відзначається високими поживними властивостями. На пасовищах пирій поїдається всіма видами худоби, вважається молокогінним засобом для корів. У фазі цвітіння містить 9% протеїду, 2,7 жиру, 31 клітковини, 47% безазотистих екстрактивних речовин. Урожай сіна на перелогах коливається від 6 до 15 (26) ц/га, на заливних луках — 20-60 ц/га. У кореневищах пирію містяться полісахарид трицитин, камедь, слиз, яблучна та інші кислоти, ефірна олія, каротин, вітамін С, крохмаль. Розмелені кореневища дають борошно, з якого можна готувати напої, пиво.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Заготовляють кореневища рано навесні або восени при оранці перелогів, витягуючи їх боронами або викопуючи лопатами. Потім обрізують надземні частини і корені, а кореневища миють у холодній воді. Сушать на горищах або під наметами, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині і періодично перемішують. Сировину пакують у мішки вагою по 40 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми