Полярна зірка
 Полярна зірка. Вид с HST. NASA photo. |
|
| Дані спостереження Епоха J2000 |
|
|---|---|
| Сузір’я | Мала Ведмедиця |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | 1.97 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | F7 Ib-II SB |
| Показник кольору (B-V) | 0,60 |
| Показник кольору (U-B) | 0,38 |
| Тип змінної | цефеїда |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −17 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 44,22 мас/р Схил.: −11,74 мас/р |
| Паралакс (π) | 7,56 ± 0,48 мас |
| Відстань | 323 св. р. (99 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−3,64 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 6 M☉ |
| Радіус | 30 R☉ |
| Світність | 2200 L☉ |
| Ефективна температура | 7000 K |
| Металічність | ? |
| Обертання | ~17 км/сек |
| Вік | ? млрд. років |
| Інші позначення | |
Поля́рна зірка (α Малої Ведмедиці) — досить яскрава зірка, розташована поблизу Північного полюсу світу. Надгігант спектрального класу F7Ib, видима зоряна величина +2,0m, відстань від Сонця — 323[1] світловий рік.
У нашу епоху Полярна перебуває на відстані менше 1° від Північного полюсу, і тому майже нерухома при добовому обертанні зоряного неба. Вона дуже зручна для орієнтування — напрямок на неї практично збігається з напрямком на північ, а висота над обрієм дорівнює географічній широті місця. Через прецесію земної вісі положення Північного полюсу світу змінюється, найближче до нього Полярна зірка підійде близько 2100 року — на відстань приблизно 30'. У південній півкулі немає яскравої полярної зірки, найближча до південого полюсу σ Октанта — дуже слабка.
Полярна є найближчою до Землі пульсуючою змінною зіркою (цефеїдою). Відповідно до четвертого видання Загального каталогу змінних зір її період становив 3,97 доби, а амплітуда (в променях V) становила 0,27m. Наприкінці 1980-х гг. було помічено систематичне зменшення амплітуди пульсацій Полярної. На основі екстраполяції очікувалося, що у середині 1990-х Полярна перестане бути цефеїдою. Висловлювалися навіть припущення, що Полярна — перший виявлений випадок припинення пульсацій цефеїд, пов'язаний із виходом зірки зі смуги нестабільності (внаслідок еволюції). Але дані останніх років показують, що зменшення амлітуди зупинилося близько 1993 року. Відтоді амплітуда змін блиску (в променях V) становить 0,032m[2]. Крім того, за цей час зірка стала в середньому на 15% яскравішою.
Полярна зірка, насправді, являє собою потрійну зоряну систему. У центрі системи розташовується надгігант (Полярна А), що у 2000 разів яскравіша Сонця. Полярна B розташована на значному віддаленні від Полярної А, тому побачити її в телескопи можна навіть з поверхні Землі. Однак карликовий компаньйон центральної зірки — Полярна Ab — розташовується так близько до гіганта, що сфотографувати його вдалося лише орбітальному телескопу «Хаббл», і то лише після переналаджування устаткування. Період обертання Полярної Ab становить близько 30 років.
Примітки [ред.]
- ↑ http://tsn.ua/nauka_it/polyarna-zirka-viyavilasya-blizhchoyu-do-zemli-nizh-vvazhalosya.html Полярна зірка на 100 світлових років ближче, ніж вважалося
- ↑ Н. Н. Самусь ПЕРЕМЕННЫЕ ЗВЕЗДЫ. ГЛАВА 2. ПУЛЬСИРУЮЩИЕ ЗВЕЗДЫ. 2.2. Классические цефеиды. (рос.)
- ↑ «SIMBAD Object query : CCDM J02319+8915». Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 2010-06-10.
Посилання [ред.]
- Info on Polaris(англ.)
- Полярна зірка: орбіта, положення, власний рух(англ.)
- Полярна Ab в телескопі Хаббла(англ.)
