Посольство України у Великій Британії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Посольство України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії
Embassy of Ukraine in London 1.jpg
Країна Україна Україна
Посол Хандогій Володимир Дмитрович
Відкрите жовтень 1992
Консульства Генеральне консульство України в Единбурзі
Адреса Велика Британія Велика Британія 60 Holland Park London W11 3SJ
Телефон (020) 7727 6312
Факс (020) 7792 1708
Сторінка Офіційна сторінка

Посольство України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії — дипломатична місія України у Великій Британії, знаходиться в Лондоні.

Завдання посольства[ред.ред. код]

Основне завдання Посольства України в Лондоні представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Великої Британії та Північної Ірландії.

Посольство сприяє розвиткові партнерських відносин між Україною і Великою Британією на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.

Історія дипломатичних відносин[ред.ред. код]

Група співробітників посольства УНР у Лондоні (Велика Британія).

У 1919–1921 роках в Лондоні діяла дипломатична місія УНР — дипломатичне представництво уряду Української Народної Республіки. До складу місії, від 28 січня 1919 року увійшли Стаховський Микола Ананійович (голова місії), Меленевський Маркіян та Олесницький Ярослав (радники), Л. Базилевич і С. Шафаренко (аташе), та шість службовців. У травні 1919 року дипломатична місія прибула до Лондона.

З травня 1919 року українська дипломатична місія розміщувалася за адресою: 38 Kensington Mansions, Trebovir Road, London SW5, а з жовтня 1919 року — 75 Cornwall Gardens, London SW7.

Місія не мала офіційного визнання уряду Великої Британії. Її основним завданням було сприяння визнанню УНР Великою Британією. Місія також поширювала інформацію про Україну. Із липня 1919 по лютий 1920 рр. виходив бюлетень місії — щотижневик «Юкрейн».

У вересні 1919 року Стаховський Микола Ананійович через стан здоров'я подав у відставку, і тимчасовим повіреним у справах був назначений Олесницький Ярослав. У січні 1920 року до Лондона прибув новий голова місії Марґолін Арнольд Давидович. У серпні 1920 року Марґолін Арнольд Давидович пішов у відставку і новим головою місії став Ярослав Олесницький. Співробітниками місії на той час були Марко Вішніцер, Антін Хлопецький, Ірина Добродієва, Микола Горбенко.

У 1923–1924 рр. діяльність місії продовжував Роман Смаль-Стоцький, який був представником екзильного уряду УНР.

Велика Британія першою з країн ЄС визнала незалежність України 31 грудня 1991 року. Офіційно дипломатичні відношення були встановлені 10 січня 1992 року.[1]. Посольство України у Великій Британії було відкрито у жовтні 1992 року. Першим послом України у Великій Британії став Комісаренко Сергій Васильович.

Консульський відділ в Лондоні[ред.ред. код]

Консульський відділ Посольства України у Великобританії здійснює консульське обслуговування юридичних осіб і громадян України в межах Англії та Уельсу.

  • Адреса: Ground Floor, 78 Kensington Park Road Лондон W11 2PL
  • Тел.: (020) 7243 8923 (дзвінки з України 00 44 207 243 89 23)
  • Факс: (020) 7727 3567

Генеральне консульство України в Единбурзі[ред.ред. код]

  • Адреса: 8 Windsor Street Единбург EH7 5JR
  • Телефон: (0131) 556 0023 (дзвінки з України 00 44 131 556 00 23)
  • Факс: (0131) 557 3460
  • E-mail: edinburgh@consulateukr.co.uk

Посли України у Великій Британії[ред.ред. код]

  1. Стаховський Микола Ананійович (1919)
  2. Марґолін Арнольд Давидович (1919–1921)
  3. Олесницький Ярослав (1921–1923)
  4. Смаль-Стоцький Роман Степанович (1923–1924)
  5. Комісаренко Сергій Васильович (1992–1997)
  6. Василенко Володимир Андрійович (1997–2002)
  7. Мітюков Ігор Олександрович (2002–2005)
  8. Харченко Ігор Юрійович (2005–2010)
  9. Хандогій Володимир Дмитрович (2010-)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.

Посилання[ред.ред. код]