Приборкання норовистого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приборкання норовистого
(італ. Il Bisbetico Domato)
Приборкання норовливого.jpg
Жанр комедія
Режисер Франко Кастеллано
Джузеппе Мочча
Продюсер Маріо і Вітторіо Чеккі Горі
Сценарист Франко Кастеллано
Джузеппе Мочча
У головних
ролях
Адріано Челентано
Орнелла Муті
Піпо Сантонастазо
Оператор Альфіо Контіні
Композитор Детто Маріано
Кінокомпанія Capital Films
Тривалість  102 хв.
Країна  Італія Італія
Рік  1980
IMDb ID 0080439
Кадр з фільму «Приборкання норовистого»

Приборкання норовистого (оригінальна назва італ. Il Bisbetico Domato) — італійська комедія. Фільм 1980 року творчого дуету Кастеллано і Піполо з Адріано Челентано і Орнеллою Муті в головних ролях.

Опис[ред.ред. код]

Сюжет[ред.ред. код]

Дія фільму відбувається в італійському селі Ровіньяно, недалеко від міста Портофіно.

Сорокарічний фермер Елія (Адріано Челентано), переконаний холостяк і грубіян, відрізняється принципово неприязним відношенням до панночок. Однак це ніяк не заважає йому щиро любити все живе: Елія спілкується з тваринами, влаштовує полювання на мисливців, дуже нервує, коли телиться одна з його корів.

Одного разу в дощову ніч йому доводиться проти волі поселити у себе вдома молоду красуню Лізу Сільвестрі (Орнелла Муті) — її авто зламалося, коли вона проїздила селищем, де живе Елія. Складний характер фермера дивним чином привертає витончену і розпещену городянку: заінтригована відлюдним господарем будинку, вона починає боротьбу з комплексами і страхами запеклого буркотуна. Спочатку Елія ніяк не реагує на неї. Але пройшовши через багато випробувань, Лізі вдається нарешті приборкати Елію. Усе закінчується хепі-ендом — Елія закохується в Лізу і вони одружуються.

«Герой Челентано - лютий жінконенависник, що прославився у навколиці нестерпним характером. Красуня Ліза, яку грає Орнелла Муті, заінтригована характером цього чоловіка. Вона проникає до нього в будинок і, показавши, що теж володіє твердістю духу, незабаром завойовує його серце» — Георгій Богемський. „Феномен Челентано“, збірник щорічника «Екран», 1986 рік. [1]

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

  • Режисер — Франко Кастеллано, Джузеппе Моччиа;
  • Сценарій — Франко Кастеллано, Джузеппе Моччіа, Вільям Шекспір;
  • Продюсер — Маріо Чеккі Горі, Вітторіо Чеккі Горі;
  • Оператор — Альфіо Контіні;
  • Композитор — Детто Маріано;
  • Художник — Бруно Амальфітано, Уейн А. Фінкелман;
  • Монтаж — Антоніо Січільяно.

Фільм у радянському прокаті[ред.ред. код]

Прем'єра фільму в СРСР відбулася у 1983 році. У картині були вирізані або значно скорочені деякі епізоди — зокрема, початкова сцена, сцена полювання на мисливців, сцена де телилась корова Елії, бійка в ресторані між Лізою та її подругою, еротична сцена зваблення Елії з Лізою топлес, передостання сцена в будинку Елії після його весілля та інші. Вирізана, але потім повернута як дозволена, була і одна з фінальних сцен, в якій показана тремтяча люстра, коли поверхом вище Елія з Лізою усамітнилися після весілля. Ролі дублювали Рудольф Панков, Ольга Гаспарова, Георгій Віцин, Тамара Сьоміна, Едуард Ізотов та ін.

Факти[ред.ред. код]

  • Ім'я головного героя Елія відповідає імені біблійного пророка Іллі, сенс діянь якого перегукується з багатьма епізодами у фільмі. Так наприклад сцена, в якій Елія розмовляє з воронами, відповідає біблійній легенді про те як пророка нагодував ворон.[2]
  • Назва картини перегукується з відомою комедією Вільяма Шекспіра «Приборкання норовливої», у якій норовливу й примхливу героїню картає чоловік.[3]
  • Фільм посів 11-е місце за відвідуваністю серед іноземних стрічок в радянському кінопрокаті, у СРСР картину подивилося 56 мільйонів глядачів.[4]
  • Прем'єра фільму в Італії відбулася 20 грудня 1980 року.[5]
  • Фільм став найкасовішим в італійському кінопрокаті протягом сезону 1980/1981 років, зібравши близько 20 мільярдів лір.[6]
  • Фінальна пісня «Innamorata, Incavolata Vita» у виконанні Адріано Челентано посідала 18 позицію в італійських чартах кращих синглів протягом 16 тижнів.[7]
  • Саундтрек до фільму «Fiori e fantasia», що звучить в середині фільму, є кавер-версією відомої пісні гурту Boney M«Brown girl in the ring». Саундтек було виконано тріо «The Peters Sisters» під керівництвом американської акторки і співачки Едіт Петерс (у фільмі зіграла Мамі, економку Елії).

Реліз на відео[ред.ред. код]

На початку 1980-х років в Італії фільм було випущено на VHS. В СРСР «Відеопрограма Держкіно СРСР» випустила радянську прокатну версію фільму. У 2000-их роках почала випускатися повна версія фільму на DVD. Фільм став однією з перших італійських кінокартин, випущених у форматі Blu-ray.

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Феномен Челентано». celentano.ru. Георгій Богемський. 1986. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  2. «Адриано Челентано». kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  3. «Адриано Челентано». kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  4. «Адриано Челентано». kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  5. «Адриано Челентано». kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  6. «Адриано: его жизнь как рок музыка». celentano.ru (Бруно Періні). 1999. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  7. «I singoli più venduti del 1980/1981». hitparadeitalia.it. Процитовано 2 листопада 2014.  (італ.)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]