Приборкання норовистого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приборкання норовистого
(італ. Il Bisbetico Domato)
Приборкання норовливого.jpg
Жанр комедія
Режисер Франко Кастеллано
Джузеппе Мочча
Продюсер Маріо і Вітторіо Чеккі Горі
Сценарист Франко Кастеллано
Джузеппе Мочча
У головних
ролях
Адріано Челентано
Орнелла Муті
Піпо Сантонастазо
Оператор Альфіо Контіні
Композитор Детто Маріано
Кінокомпанія Capital Films
Тривалість  102 хв.
Країна  Італія Італія
Рік  1980
IMDb ID 0080439

«Прибо́ркання норови́стого» (італ. «Il Bisbetico Domato») — італійська комедія. Фільм 1980 року творчого дуету Кастеллано і Піполо з Адріано Челентано і Орнеллою Муті в головних ролях.

Опис[ред.ред. код]

Сюжет[ред.ред. код]

Дія фільму відбувається в італійському селі Ровіньяно, недалеко від міста Портофіно.

Сорокарічний фермер Елія (Адріано Челентано), переконаний холостяк і грубіян, відрізняється принципово неприязним відношенням до панночок. Однак це ніяк не заважає йому щиро любити все живе: Елія спілкується з тваринами, влаштовує полювання на мисливців, дуже нервує, коли телиться одна з його корів.

Одного разу в дощову ніч йому доводиться проти волі поселити у себе вдома молоду красуню Лізу Сільвестрі (Орнелла Муті) — її авто зламалося, коли вона проїздила селищем, де живе Елія. Складний характер фермера дивним чином привертає витончену і розпещену городянку: заінтригована відлюдним господарем будинку, вона починає боротьбу з комплексами і страхами запеклого буркотуна. Спочатку Елія ніяк не реагує на неї. Але пройшовши через багато випробувань, Лізі вдається нарешті приборкати Елію. Усе закінчується хепі-ендом — Елія закохується в Лізу і вони одружуються.

«Герой Челентано - лютий жінконенависник, що прославився у навколиці нестерпним характером. Красуня Ліза, яку грає Орнелла Муті, заінтригована характером цього чоловіка. Вона проникає до нього в будинок і, показавши, що теж володіє твердістю духу, незабаром завойовує його серце» — Георгій Богемський. „Феномен Челентано“, збірник щорічника «Екран», 1986 рік. [1]

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

  • Режисер — Франко Кастеллано, Джузеппе Моччиа;
  • Сценарій — Франко Кастеллано, Джузеппе Моччіа, Вільям Шекспір;
  • Продюсер — Маріо Чеккі Горі, Вітторіо Чеккі Горі;
  • Оператор — Альфіо Контіні;
  • Композитор — Детто Маріано;
  • Художник — Бруно Амальфітано, Уейн А. Фінкелман;
  • Монтаж — Антоніо Січільяно.

Фільм у радянському прокаті[ред.ред. код]

Прем'єра фільму в СРСР відбулася у 1983 році. У картині були вирізані або значно скорочені деякі епізоди — зокрема, початкова сцена, сцена полювання на мисливців, сцена де телилась корова Елії, бійка в ресторані між Лізою та її подругою, еротична сцена зваблення Елії з Лізою топлес, передостання сцена в будинку Елії після його весілля та інші. Вирізана, але потім повернута як дозволена, була і одна з фінальних сцен, в якій показана тремтяча люстра, коли поверхом вище Елія з Лізою усамітнилися після весілля. Ролі дублювали Рудольф Панков, Ольга Гаспарова, Георгій Віцин, Тамара Сьоміна, Едуард Ізотов та ін.

Факти[ред.ред. код]

  • Ім'я головного героя Елія відповідає імені біблійного пророка Іллі, сенс діянь якого перегукується з багатьма епізодами у фільмі. Так наприклад сцена, в якій Елія розмовляє з воронами, відповідає біблійній легенді про те як пророка нагодував ворон.[2]
  • Назва картини перегукується з відомою комедією Вільяма Шекспіра «Приборкання норовливої», у якій норовливу й примхливу героїню картає чоловік.[3]
  • Фільм посів 11-е місце за відвідуваністю серед іноземних стрічок в радянському кінопрокаті, у СРСР картину подивилося 56 мільйонів глядачів.[4]
  • Прем'єра фільму в Італії відбулася 20 грудня 1980 року.[5]
  • Фільм став найкасовішим в італійському кінопрокаті протягом сезону 1980/1981 років, зібравши близько 20 мільярдів лір.[6]
  • Фінальна пісня «Innamorata, Incavolata Vita» у виконанні Адріано Челентано посідала 18 позицію в італійських чартах кращих синглів протягом 16 тижнів.[7]
  • Саундтрек до фільму «Fiori e fantasia», що звучить в середині фільму, є кавер-версією відомої пісні гурту Boney M«Brown girl in the ring».

Реліз на відео[ред.ред. код]

На початку 1980-х років в Італії фільм було випущено на VHS. В СРСР «Відеопрограма Держкіно СРСР» випустила радянську прокатну версію фільму. У 2000-их роках почала випускатися повна версія фільму на DVD. Фільм став однією з перших італійських кінокартин, випущених у форматі Blu-ray.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Феномен Челентано. celentano.ru. Георгій Богемський. 1986. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  2. Адриано Челентано. kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  3. Адриано Челентано. kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  4. Адриано Челентано. kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  5. Адриано Челентано. kinopoisk.ru. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  6. Адриано: его жизнь как рок музыка. celentano.ru (Бруно Періні). 1999. Процитовано 4 листопада 2014.  (рос.)
  7. I singoli più venduti del 1980/1981. hitparadeitalia.it. Процитовано 2 листопада 2014.  (італ.)

Посилання[ред.ред. код]