Простір неперервних функцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Про́стір непере́рвних фу́нкцій — лінійний нормований простір, елементами якого є неперервні на відрізку функції (зазвичай позначають , іноді або або ) . Норма в цьому просторі визначається так:

Цю норму також називають нормою Чебишова або рівномірною нормою, оскільки збіжність за цією нормою еквівалентна рівномірній збіжності.

Властивості[ред. | ред. код]

Варіації та узагальнення[ред. | ред. код]

Аналогічно цей простір будується також і над областями та їх замиканнями. У разі некомпактної множини максимум треба замінити точною верхньою гранню.

Отже, простором неперервних обмежених функцій (вектор-функцій) називають множину всіх неперервних обмежених функцій зі введеною на ній нормою:

Поряд з чебишовською нормою часто розглядають простір неперервних функцій з інтегральною нормою:

У сенсі цієї норми простір неперервних на відрізку функцій вже не утворює повного лінійного простору. Фундаментальною, але не збіжною в ньому є, наприклад, послідовність

Його поповненням є  — простір сумованих функцій.

Література[ред. | ред. код]