Пірога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Традиційні піроги на Мадагаскарі, 2007

Піро́га (англ. pirogue, від ісп. piragua, в свою чергу, з індіанських мов) — морське каное; на відміну від звичайних його виготовляли із двох довбаних стовбурів дерев, що потім складаються разом.

В XVI-XIX століттях це було найбільш розповсюджене прибережне судно Карибських островів, Мексиканської затоки й Південної Америки, а також майже повсюдно на океанічних узбережжях Африки, як Атлантичному, так і Індійському.

Такелаж піроги був схожий на такелаж двощоглової шхуни без бушприта. В XVIII столітті такий вид озброєння був розповсюджений і по всьому узбережжі Північної Америки, включаючи області гирл Міссісіпі й Гудзону. На ліхтерах і поромах Нью-Йоркської гавані застосовували таку ж парусність. Англійське слово Periagua на нью-йоркському сленгові перетворилося в Perry-auger.

Від пірог тубільців походить й плоскодонний кан — судно без кіля, носова й кормова частини якого були прикриті палубою, вантажопідйомністю до 25 тонн. У рух кани приводилися веслами або двома гафельными вітрилами, які ставили на щоглах, що опускаються. Відсутній кіль заміняли бортовими швертами.

Таке озброєння було у деяких канонерських човнів і застосовувалося ВМС США в XVIII і на початку XIX століть. Воно було дуже простим і складалося із двох щогл, нахилених одна вперед, а інша назад, причому фок-щогла стояла спереду в носі. Малі гафелі несли більші триселі. Трисель гротщогли мав і гик. Між топами, грот- і фок-щоглами перебував чотирикутний стаксель. Такелаж, що застосовувався, був обмежений найнеобхіднішим.