Рашида Теліб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рашида Теліб
англ. Rashida Tlaib
Ім'я при народженні англ. Rashida Harbi
Народилася 24 липня 1976(1976-07-24) (47 років)
Детройт, Мічиган, США
Країна  США
Національність Palestinian Americansd[1]
Діяльність політична діячка, адвокат
Галузь політик
Alma mater Southwestern High Schoold (1994), Університет Вейна (1998) і Western Michigan University Cooley Law Schoold (2004)
Знання мов англійська
Членство The Squadd, Justice Democratsd[2], Congressional Progressive Caucusd[3] і Демократичні соціалісти Америки
Посада member of the Michigan House of Representativesd, член Палати представників США[d][4][5], член Палати представників США[d][5] і член Палати представників США[d]
Партія Демократична партія США
Конфесія іслам
Автограф
IMDb ID 9672566
Сайт tlaib.house.gov

Рашида Харбі Теліб (англ. Rashida Harbi Tlaib; [təˈliːb], tə-LEEB ; [6] нар. 24 липня 1976) — американська політикиня і правниця, членкиня Палати Представників США від13-го конгресового округу з 2019 року [7] Округ включає західну половину Детройта разом із кількома його західними передмістями та більшою частиною району Даунрівер. Членкиня Демократичної партії. Теліб була членкинею Конгресу штату Мічиган до її обрання в Конгрес США.[8]

2018 року Теліб стала першою жінкою палестинського походження в Конгресі, вона була першою мусульманкою в законодавчому органі штату Мічиган, і однією з перших двох мусульманок, обраних до Конгресу, разом з Ільхан Омар.[9] [10] [11] Теліб є членкинею The Squad, неформальної групи з 6 членів Палати Представників на лівому крилі Демократичної партії.[12]

Тлайб і Александрія Окасіо-Кортез ( D-NY ) були першими жінками-членкинями Демократичних соціалістів Америки в Конгресі. [13] [14] Теліб виступає за скасування імміграційної та митної правоохоронної служби США, поліції та в'язниць.[15] [16] Вона гучно критикувала адміністрацію Трампа та виступала за імпічмент Трампа. Що стосується закордонних справ, вона різко критикувала ізраїльський уряд, закликала припинити допомогу США Ізраїлю, підтримує рішення про створення однієї держави та підтримує кампанію бойкоту, дивестицій і санкцій.

Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]

Найстарша з 14 дітей, Рашида Харбі (дошлюбне прізвище), народилася 24 липня 1976 року в родині палестинських іммігрантів з робітничого класу у Детройті. Її мати народилася в Бейт-Ур-ель-Фока, поблизу міста Рамалла на Західному березі річки Йордан. Ім'я Рашида означає «праведний». Її батько народився в Бейт-Ханіні, районі Східного Єрусалиму. Спочатку він переїхав до Нікарагуа, потім до Детройта, працював на конвеєрі на заводі Ford Motor Company. Будучи старшою, Рашида відігравала важливу роль у вихованні братів і сестер, поки її батьки працювали.

Рашида відвідувала початкову школу Harms, Bennett Elementary та Phoenix Academy. У 1994 році вона закінчила Південно-Західну середню школу в Детройті[17]. Здобула бакалаврський ступінь з політології в Університеті Вейна у 1998 році [8] [18] та докторський ступінь з права в Школі права Томаса М. Кулі в 2004 році[19] [20]. Рашида Теліб була прийнята до адвокатури в 2007 році[7].

Палата представників штату Мічиган[ред. | ред. код]

Свою політичну кар'єру Теліб розпочала в 2004 році, коли стажувалась у члена Палати Представників штату Стіва Тобокмана . Коли Тобокман став головою парламенту в 2007 році, він найняв Теліб до свого персоналу. [21] [22] У 2008 році Тобокман заохочував Теліб балотуватися на його місце, яке він звільняв через обмеження терміну . Міський район складався на 40% з латиноамериканців, 25% афроамериканців, 30% неіспаномовних білих американців і 2% арабів . Теліб зіткнулась з дуже конкурентними праймаріз, у якому брали участь кілька латиноамериканців, у тому числі колишній представник штату Бельда Гарза. Вона здобула перемогу, набравши 44% голосів на праймеріз Демократичної партії та вигравши загальні вибори, набравши понад 90% голосів. [23]

У 2010 році Теліб зіткнулась на праймаріз Демократів з Джимом Чахоровським і здобула [24] 85% голосів проти 15% Чахоровського та перемогла на загальних виборах, отримавши 92% голосів проти претендента від Республіканської партії Дарріна Дайгла.

У 2012 році Теліб знову виграла переобрання в Палату Представників Мічигану в нещодавно перекроєному 6-му окрузі проти іншої на ту мить чинної депутатки від того округу Морін Степлтон. У 2014 році вона не змогла вчетверте балотуватися в Палату представників штату Мічиган через обмеження терміну повноважень і балотувалася до Сенату Мічигану, програвши чинному сенатору Віргілу Сміту-молодшому на праймеріз від Демократичної партії в серпні 2014 року.

Під час свого перебування на посаді законодавця Теліб була однією з усього десяти мусульман, які працювали в законодавчих органах штатів у Сполучених Штатах. Вона була другою мусульманкою, у Палаті представників штату Мічиган, після Джеймса Каруба. Теліб була другою мусульманкою у законодавчому органі штату по всій країні, після Джаміли Нашид з Міссурі . [25] Вона та Джастін Амаш, республіканець, який також був обраний у 2008 році, були першими двома американцями палестинського походження у законодавчому органі Мічигану.

Після залишення законодавчого органу штату, Теліб працювала у Sugar Law Center, детройтській некомерційній організації, яка надає безкоштовне юридичне представництво для працівників. [26]

Палата представників США[ред. | ред. код]

Рашида Теліб у своєму передвиборчому штабі у 2018 році

Вибори[ред. | ред. код]

2018 позачергові[ред. | ред. код]

У 2018 році Теліб оголосила про намір балотуватися до Палати Представників від 13-го конгресового округу. Попередній депутат Кон'єрс пішов у відставку в грудні 2017 року через скандал із сексуальними домаганнями, і відтоді місце було вакантним. Вона брала участь як у праймериз Демократичної партії на позачергових виборах на решту 27-го терміну Кон'єрса, так і на загальних виборах на повний дворічний термін. Жоден республіканець не балотувався тоді, хоча будь-який республіканський претендент зіткнувся б з майже неможливими шансами.

Станом на 16 липня 2018 року Теліб зібрала 893 030 доларів США, що більше, ніж її п'ять опонентів на праймериз Демократичної партії 7 серпня.[27] Теліб, як членкиня Justice Democrats, виступила гостею в політичному інтерв’ю Rebel HQ прогресивної медіамережі The Young Turks (TYT).[11]

На первинних виборах від Демократичної партії на позачергових виборах Теліб посіла друге місце після президентки міської ради Детройта Бренди Джонс, яка отримала 32 727 голосів (37,7% від загальної кількості) проти 31 084 (35,9%) Теліб. Білл Вайлд, мер Вестленда, отримав 13 152 голоси (15,2%), а Ян Кон'єрс, внучатий племінник колишнього конгресмена Кон'єрса, посів четверте місце з 9 740 (11,2%).[28]

2018 загальні[ред. | ред. код]

На праймериз Демократичної партії на загальних виборах Теліб, серед інших, перемогла Джонс та Вайлда.[29] Вона отримала 27 803 голосів, або 31,2%. У листопаді 2018 року вона не зіткнулася з конкуренцією з боку республіканців.[30]

Теліб стала першою палестинсько-американською жінкою, обраною до Конгресу, і одночасно однією з перших двох мусульманок у Конгресі разом із колегою також демократкою Ільхан Омар із Міннесоти.[9] [11] Вона склала присягу Конгресу 3 січня 2019 року, присягнувши на англійському перекладі Корану.[31] [32] На церемонії присяги вона була одягнена в традиційний вишитий арабський одяг тобе. Це надихнуло кількох палестинських і палестинсько-американських жінок поділитися фотографіями в соціальних мережах із хештегом #TweetYourThobe.[33]

2020 рік[ред. | ред. код]

Джонс кинув виклик Теліб на праймериз демократів у 2020 році. Теліб виграла, 66%–34%,[34] витративши понад 2 000 000 доларів на передвиборчу кампанію[35] проти 140 000 доларів Джонса.[36]

Депутатство[ред. | ред. код]

Розслідування комітету з етики Палати Представників[ред. | ред. код]

14 листопада 2019 року Комітет з етики Палати представників оголосив, що він розслідує, чи використовувала Теліб гроші на передвиборну кампанію в Конгресі на особисті витрати в порушення правил Палати представників.[37] У серпні 2020 року комітет наказав Теліб, відшкодувати її передвиборчій кампанії 10 800 доларів США, заявивши, що Теліб має «зобов’язання діяти відповідно до суворих технічних вимог федеральних законів і правил передвиборної кампанії, включаючи обмеження на особисте використання коштів передвиборної кампанії».[38] [39]

Політична позиція[ред. | ред. код]

Теліб, членкиня Демократичних соціалістів Америки, політично належить до лівого крила Демократичної партії. [40] [8]

Ізраїльсько-палестинський конфлікт[ред. | ред. код]

Теліб сказала, що вона виступає проти надання допомоги «Ізраїлю Нетаньяху» та підтримує право палестинців на повернення та рішення про створення однієї держави.[41] [42] [43] [44] У 2018 році Джей Стріт відкликала свою підтримку Теліб через її підтримку рішення про єдину державу. Джей Стріт заявила, що вона ввела його в оману щодо своїх поглядів на це питання під час своєї передвиборної кампанії.[45] Теліб є однією з небагатьох членів Конгресу, які відкрито підтримують рух за бойкот, дивестицію та санкції (BDS) проти Ізраїлю. Вона захищала свою підтримку бойкоту на основі свободи слова та як відповіді на військову окупацію Ізраїлем Західного берега Йордану та будівництво поселень, які міжнародна спільнота вважає незаконними згідно з міжнародним правом, хоча Ізраїль це заперечує.[46] У січні 2019 року вона розкритикувала закон проти бойкоту Ізраїлю, запропонований сенаторами Марко Рубіо та Джимом Рішем. У грудні 2019 року Центр Симона Візенталя поставив Теліб та Ільхан Омар на п’яте місце у своєму списку десяти найбільших антисемітських інцидентів року, посилаючись на їхню підтримку руху «Бойкот, дивестиція та санкції» та інших заяв.[47] [48]

Заборона на в'їзд в Ізраїль[ред. | ред. код]

15 серпня 2019 року Ізраїль оголосив, що Теліб і її колезі Ільхан Омар буде відмовлено у в'їзді в країну.[49] Як писала The Times of Israel, заступниця міністра закордонних справ Ізраїлю Ципі Хотовелі заявила, що Ізраїль «не дозволить туди ввійти тим, хто заперечує наше право на існування в цьому світі», і назвала це «дуже виправданим рішенням».[49] [50] Повідомлялося, що президент Трамп тиснув на уряд Біньяміна Нетаньяху, щоб той ухвалив таке рішення.[51] Наступного дня ізраїльська влада задовольнила прохання Теліб відвідати її родичів на окупованому Ізраїлем Західному березі з гуманітарних міркувань і з певними обмеженнями на політичні заяви.[52] [53] Тлайб відмовилася їхати, сказавши, що не хоче здійснювати поїздку «в цих гнітючих умовах».[54] [53] Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю заявило, що Теліб раніше погодилася дотримуватися будь-яких правил, встановлених їхнім урядом, в обмін на дозвіл відвідати країну, і звинуватило її в «провокаційному запиті, спрямованому на критику Держави Ізраїль».[53]

Саудівська Аравія[ред. | ред. код]

Теліб критикувала порушення прав людини Саудівською Аравією та втручання Саудівської Аравії в Ємен.[55] [56]

Адміністрація Трампа[ред. | ред. код]

Теліб підтримувала спроби імпічменту президента Трампа. У серпні 2016 року вона протестувала проти виступу Трампа в Cobo Center і була вигнана із залу.[57]

Право на аборт[ред. | ред. код]

Теліб підтримує право на аборт та критикувала «білих чоловіків, які намагаються змусити жінок не мати права на легальні аборти».[58] [59] Її підтримала організація захисту прав на аборт NARAL.[60]

Реформа закону про наркотики[ред. | ред. код]

Теліб підтримує припинення заборони канабісу у США та «звільнення людей, засуджених за злочини, пов’язані з марихуаною».[61]

Внутрішня політика[ред. | ред. код]

Теліб підтримує внутрішні реформи, зокрема програму Medicare for All і мінімальну зарплату в США від 18 до 20 доларів США за годину.[62] [63] 5 листопада 2021 року Теліб була однією з шести демократів Палати представників, які не погодилися зі своєю партією та проголосували проти Закону про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця, оскільки він був відокремлений від положень про систему соціального захисту в Законі Build Back Better Act.[64] [65]

Імміграція[ред. | ред. код]

Теліб була відпочатку прихильницею руху за ліквідацію імміграційної служби.[40] У червні 2019 року вона була однією з чотирьох представників Демократичної партії, які проголосували проти Закону про надзвичайні додаткові асигнування на гуманітарну допомогу та безпеку на південному кордоні, законопроєкту про фінансування кордону вартістю 4,5 мільярда доларів США, який вимагав від митної та прикордонної служби запровадити стандарти охорони здоров’я для осіб, які перебувають під вартою, наприклад, щодо «невідкладної медичної допомоги; харчування, гігієни та зручностей; і навчання персоналу». [66] [67]

Правозастосування[ред. | ред. код]

Теліб закликала до скасування поліції та ув'язнення.[68] Вона назвала американську поліцію «за своєю суттю та умисно расистською», сказавши: «Більше ніякої поліції, ув’язнення та мілітаризації. Це не можна реформувати».[69] Начальник поліції Детройта Джеймс Крейг назвав коментарі Теліб "огидними".[70]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1998 році, у віці 22 років, Теліб одружилася з Фаєзом Телібом. У них двоє синів: Адам і Юсиф. Пара розлучена. У 2018 році речник кампанії назвав Теліб матір'ю-одиначкою.[71]

У вересні 2018 року газета The New York Times повідомила, що Теліб увійшла до своєї фамільної мечеті, щоб висловити вдячність за можливість балотуватися до Конгресу, сформулювавши переконання, що «мій Аллах — це Вона».[72] Detroit Free Press повідомила, що, хоча вона визнає, що деякі в її релігійній спільноті вважають її недостатньо мусульманкою[6], вона вважає, що Аллах розуміє, що вона вважає свої дії «відображенням ісламу».[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ How Detroit's Rashida Tlaib will make history in Washington // Detroit Free Press — Detroit, Detroit: 2018. — ISSN 1055-2758; 2689-0410
  2. ↑ https://justicedemocrats.com/candidates
  3. ↑ https://progressives.house.gov/caucus-members
  4. ↑ https://www.congress.gov/member/rashida-tlaib/T000481
  5. ↑ а б Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
  6. ↑ а б в Spangler, Todd (9 вересня 2018). How Detroit's Rashida Tlaib will make history in Washington. Detroit Free Press. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 7 листопада 2018.
  7. ↑ а б Member Profile. State Bar of Michigan. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  8. ↑ а б в Kelly, Erin (8 серпня 2018). Six things about Rashida Tlaib, who will likely become first Muslim woman in Congress. USA Today. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 серпня 2018.
  9. ↑ а б Herndon, Astead W. (8 серпня 2018). Rashida Tlaib, With Primary Win, Is Poised to Become First Muslim Woman in Congress. The New York Times. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  10. ↑ With primary win, Rashida Tlaib set to become first Palestinian-American congresswoman. Haaretz. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 8 серпня 2018.
  11. ↑ а б в Grigoryan, Nune; Suetzl, Wolfgang (2019). Hybridized political participation. У Atkinson, Joshua D.; Kenix, Linda (ред.). Alternative Media Meets Mainstream Politics: Activist Nation Rising. Rowman & Littlefield. с. 191. ISBN 978-1-4985-8435-7. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  12. ↑ Epstein, Kayla (16 січня 2019). For Ayanna Pressley, the beauty of unexpected wins led to Congress and a historic office. The Washington Post. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 липня 2019.
  13. ↑ Isserman, Maurice (8 листопада 2018). Socialists in the House: A 100-Year History from Victor Berger to Alexandria Ocasio-Cortez. In These Times (амер.). Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 11 травня 2018.
  14. ↑ Resnick, Gideon (8 серпня 2018). There Will Now Likely Be Two Democratic Socialists of America Members in Congress. The Daily Beast. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 8 серпня 2018.
  15. ↑ Rashida Tlaib calls for 'no more police' following Daunte Wright shooting. The Independent (англ.). 13 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  16. ↑ Reyes, Yacob (13 квітня 2021). White House pushes back at Rashida Tlaib prison stand. Axios (англ.). Процитовано 3 грудня 2021.
  17. ↑ SI Staff (16 березня 2012). End of era: Detroit's Southwestern may have played its final game. Sports Illustrated. New York, NY. "The attendance record is spectacular," said Tlaib, a member of Southwestern's class of 1994.
  18. ↑ Wayne State University School of Social Work honoring outstanding alumni March 23. Today@Wayne. 14 лютого 2012. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 травня 2018.
  19. ↑ Alumni Elected Officials | WMU Cooley Law School. www.cooley.edu. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 27 листопада 2018.
  20. ↑ Najm, Zeinab (1 вересня 2018). Rashida Tlaib poised to become first Muslim congresswoman. downriversundaytimes.com. Times-Herald Newspapers. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2019.
  21. ↑ Burke, Melissa Nann (6 лютого 2018). Dem would be first Muslim woman in Congress, if elected. The Detroit News. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  22. ↑ Holcomb, Anne (6 листопада 2008). Rashida Tlaib is first Muslim woman to be elected to Michigan Legislature. MLive.com. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  23. ↑ Guzman, Martina (8 серпня 2008). Rashida Tlaib wins in Michigan: Now the Arab candidate must mend fences with Latinos. Feet in 2 Worlds. The New School. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2018.
  24. ↑ Meyer, Nick (6 серпня 2010). Snyder, Bernero to face off in November. The Arab American News. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2018.
  25. ↑ Coats, Christopher (28 грудня 2008). Rashida Tlaib, First Muslim Woman to Become a Michigan State Representative. Findingdulcinea.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 12 лютого 2014.
  26. ↑ O'Brien, Maeve (15 березня 2018). 24 hours with: Rashida Tlaib, potential first Muslim congresswoman. The Michigan Daily. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 9 листопада 2018.
  27. ↑ Spangler, Todd (16 липня 2018). Rashida Tlaib, Bill Wild lead fundraising in Detroit's congressional race. Detroit Free Press. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 9 листопада 2018.
  28. ↑ Michigan House District 13 Special Primary Election Results. The New York Times. 7 серпня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  29. ↑ Michigan Primary Election Results: 13th House District. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 8 серпня 2018.
  30. ↑ Kelliher, Fiona; Gray, Kathleen (30 жовтня 2019). Brenda Jones cites voter concern for mounting write-in campaign. Detroit Free Press. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  31. ↑ Herrera, Jack (4 січня 2019). Using a Quran to swear in to Congress: A brief history of oaths and texts. Pacific Standard. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  32. ↑ Karas, Tania (3 січня 2019). Two reps were sworn in on the Quran. It's a symbolic moment for Muslim Americans. Public Radio International. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  33. ↑ Karen Zrarick (3 січня 2018). As Rashida Tlaib Is Sworn In, Palestinian-Americans Respond With #TweetYourThobe. The New York Times. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  34. ↑ Broadwater, Luke (5 серпня 2020). Rashida Tlaib Cruises to Victory in a Primary Rematch. The New York Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  35. ↑ Rep. Rashida Tlaib – Michigan District 13. Open Secrets. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  36. ↑ JONES, BRENDA CANDIDATE FOR HOUSE. FEC.gov. US FEC. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  37. ↑ Kelly, Caroline (16 листопада 2019). House Ethics Committee extends investigations into Tlaib and 3 other lawmakers. CNN. Процитовано 16 листопада 2019.
  38. ↑ Levinthal, Dave (7 серпня 2020). The US House Ethics Committee rules that 'Squad' member Rep. Rashida Tlaib must reimburse her political committee $10,800 for improper use of campaign funds. Business Insider. Процитовано 23 листопада 2020.
  39. ↑ Swanson, Ian (7 серпня 2020). Ethics Committee orders Tlaib to refund campaign $10,800 for salary payments. TheHill (англ.). Процитовано 23 листопада 2020.
  40. ↑ а б Robinson, Derek (10 серпня 2018). Rashida Tlaib Is the Left's Way Forward. Politico. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 22 серпня 2018.
  41. ↑ Vande Panne, Valerie (14 серпня 2018). Rashida Tlaib on Democratic Socialism and Why She Supports the Palestinian Right of Return. In These Times. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 8 листопада 2018.
  42. ↑ Fractenberg, Ben (17 серпня 2018). J Street Retracts Endorsement Of Female Muslim. The Forward. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 8 листопада 2018.
  43. ↑ Dean, Yvette (14 серпня 2018). Palestinian U.S. Congresswoman-to-be vows to vote against Israel aid. Jerusalem Post. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 24 грудня 2018.
  44. ↑ Siegel, Jacob (16 серпня 2018). Did J Street Get Played? After getting J Street's endorsement, Rashida Tlaib changed her mind about the two-state solution. Tablet. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 24 грудня 2018.
  45. ↑ Headapohl, Jackie (23 серпня 2018). Endorsement Withdrawn. The Jewish News.
  46. ↑ Martin, Nik (16 серпня 2019). US congresswoman Rashida Tlaib declines Israel visit over 'oppressive conditions'. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 24 серпня 2019.
  47. ↑ Friedson, Felice; Bybelezer, Charles (22 грудня 2019). Wiesenthal Center's list on antisemitism suggests history is repeating. The Jerusalem Post | JPost.com. Процитовано 23 листопада 2020.
  48. ↑ 2019 Top Ten Worst Global Anti-Semitic and Anti-Israel Incidents (PDF). Simon Wiesenthal Center.
  49. ↑ а б Gross, Judah Ari (15 серпня 2019). Deputy FM confirms Israel will bar US lawmakers Omar, Tlaib from entering. The Times of Israel. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  50. ↑ Samuels, Brett; Chalfant, Morgan (15 серпня 2019). Israel denies Omar and Tlaib entry after Trump tweet. The Hill. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  51. ↑ Kershner, Isabel (15 серпня 2019). Israel Denies Entry to Omar and Tlaib After Trump's Call to Block Them. The New York Times. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  52. ↑ Nahmias, Omri; Keinon, Herb; Tercatin, Rossella (16 серпня 2019). Interior minister Deri approves Rashida Tlaib's request to enter Israel. Jerusalem Post. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  53. ↑ а б в Smith, Saphora; Jabari, Lawahez; Clark, Dartunorro (16 серпня 2019). Rep. Rashida Tlaib declines permission to visit West Bank. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 17 серпня 2019.
  54. ↑ Dennen, Sydney (16 серпня 2019). Rashida Tlaib decides not to visit grandmother after Israeli decision. Jerusalem Post. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  55. ↑ Salem, Ola (11 грудня 2018). Saudi Arabia Declares War on America's Muslim Congresswomen. The Foreign Policy. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  56. ↑ Brodey, Sam (18 грудня 2018). Who's afraid of Ilhan Omar? Saudi Arabia, for one. MinnPost. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  57. ↑ Burns, Gus (8 серпня 2016). Protesters forcibly removed after disrupting Donald Trump speech in Detroit. Mlive. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  58. ↑ Tlaib slams 'draconian, dangerous' anti-abortion bills. Press and Guide (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  59. ↑ Congresswoman Rashida Tlaib. www.facebook.com (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  60. ↑ NARAL Pro-Choice America Endorses Rashida Tlaib for Congress. NARAL Pro-Choice America (амер.). 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  61. ↑ @rashidatlaib (20 квітня 2018). We must end the federal prohibition on marijuana, but we have to do it right. Legalization requires releasing people convicted of marijuana-related offenses and expunging their records, otherwise we just perpetuate the racist War on Drugs (Твіт). Процитовано 28 грудня 2020 — через Твіттер.
  62. ↑ Diaz, Elizabeth (14 серпня 2018). For Rashida Tlaib, Palestinian Heritage Infuses a Detroit Sense of Community. The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 9 листопада 2018.
  63. ↑ Perkins, Tom (23 липня 2019). Tlaib says minimum wage should be $20 per hour, not $15. Detroit Metro Times (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 23 липня 2019.
  64. ↑ Annie Grayer. These 6 House Democrats voted against the infrastructure bill. These 13 Republicans voted for it. CNN. Процитовано 6 листопада 2021.
  65. ↑ Weisman, Jonathan (5 листопада 2021). House Passes $1 Trillion Infrastructure Bill, Putting Social Policy Bill on Hold. The New York Times.
  66. ↑ Brufke, Juliegrace (25 червня 2019). House passes $4.5B border funding bill. The Hill. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 26 червня 2019.
  67. ↑ Brufke, Juliegrace (25 червня 2019). The four House Democrats who voted against the border funding bill. The Hill. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 26 червня 2019.
  68. ↑ Wimbley, Randy (13 квітня 2021). Tlaib tweet saying policing should be abolished after Daunte Wright killing draws cheers, jeers. FOX 2 Detroit.
  69. ↑ Hunter, George (13 квітня 2021). Tlaib calls US policing 'intentionally racist,' gets pushback. The Detroit News. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  70. ↑ Detroit chief: Rep. Tlaib's tweets about police 'disgusting'. Detroit Free Press. Associated Press.
  71. ↑ Prengel, Kate (8 серпня 2018). Rashida Tlaib: Is She Married? Is She Divorced? 5 Fast Facts You Need to Know. Heavy.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  72. ↑ Dias, Elizabeth (14 серпня 2018). For Rashida Tlaib, Palestinian Heritage Infuses a Detroit Sense of Community. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 20 січня 2019.

Шаблон:MI-FedRep

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рашида_Теліб&oldid=42317455