Центр Симона Візенталя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будівля Центру Симона Візенталя на бульварі Піко в Лос-Анджелесі

Центр Симона Візенталя (англ. Simon Wiesenthal Center) — неурядова організація[1], діяльність якої спрямована на захист прав людини, боротьбу з тероризмом, антисемітизмом і вивчення Голокосту[2]. Центр був заснований в Лос-Анджелесі (США) в 1977 році. Фундатором Центру та його нинішнім керівником є ​​рабин Марвін Хіер.

Центр отримав ім'я Симона Візенталя — відомого громадського діяча, засновника Центру єврейської документації в Австрії і «мисливця за нацистами». Сам Візенталь не брав участі ні в заснуванні Центру, ні в його роботі. Тим не менш, Візенталь говорив: «За своє життя я отримував багато нагород. Коли я помру, ці нагороди помруть зі мною. Але Центр Симона Візенталя буде жити як моя спадщина».

Відділення Центру Симона Візенталя працюють в Нью-Йорку Маямі, Торонто, Єрусалимі, Парижі і Буенос-Айресі.

Освітня та громадська діяльність[ред.ред. код]

У 1993 році Центр Симона Візенталя відкрив Музей толерантності (англ. Museum of Tolerance), присвячений проявам упередження і нетерпимості. Більшу частину музею займає мультимедійна експозиція, що розповідає про Голокост.

Центр і його керівник Марвін Хіер виробляють документальні фільми на різні теми, пов'язані з історією євреїв. Два документальні фільми — «Геноцид» (1981) і «Довга дорога додому» (1997), в яких Хіер виступив співпродюсером, отримали премію «Оскар».

Критика[ред.ред. код]

Існують різні оцінки діяльності Симона Візенталя та Центру його імені[3].

Примітки[ред.ред. код]