Рутил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рутил (рос. рутил, англ. rutile, нім. Rutil) – мінерал класу оксидів та гідрооксидів; діоксид титану ланцюжкової будови.

Назва – від лат. rutilus – червонуватий (A.G.Werner, 1803). Син. – ґалітциніт, кажуеліт, кахуеліт, каюеліт, руда титанова, титаншерл, едісоніт.

Зміст 1 Загальна характеристика 2 Поширення 3 Одержання 4 Різновиди 5 Галерея 6 Див. також 7 Література

[ред.] Загальна характеристика

Формула: ТіО₂. Містить (%): Ті – 60,0; О2 – 40,0. Ізоморфні домішки: Cr, Nb, Та, V, Sn. Різновиди Р.: стрюверит – містить домішку Ta₂O₅ до 47%; ільменорутил Nb₂О₅ до 42%; нігрин – залізистий рутил. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Густина 4,3. Тв. 6,0-6,75. Бурого або червоного кольору. Блиск алмазний, металічний. Прозорий у невеликих уламках. Риса жовта, бура. Кристали призматичні, стовпчасті до голчатих. Грані призми покриті вертикальною штриховкою. Звичайні двійники. Утворює епітаксичні зростки з магнетитом, гематитом, ільменітом, голчастими і волосоподібними вростками в кварці (“стріли Амура”, “волосся Венери”), ґранаті. Тонкозернистий аґреґат Р. входить до складу псевдоморфоз по мінералах Ti (лейкоксен).

[ред.] Поширення

Зустрічається найчастіше в метаморфічних породах, бідних на СаО, та у метасоматичних утвореннях і вивержених породах як акцесорний мінерал. Інколи зустрічається у пегматитах і деяких гідротермальних родовищах разом з кварцом. Руда титану. Є в метаморфічних породах, жилах, розсипищах.

Розповсюдження: альпійські райони Австрії та Швейцарії, пегматити Уралу (РФ), шт. Півн. Кароліна, Флорида (США), чорні піски Нового Півд. Уельсу, південь Квінсленду (Австралія). В Україні є у Придніпров’ї, на Волині.

[ред.] Одержання

З титано-цирконієвих руд розсипів Р. вилучається гравітац. методами. Доводка – магнітною й електричною сепарацією, збагаченням на концентраційних столах; флотацією.

[ред.] Різновиди

Розрізняють:

• Рутил голчастий,
• Рутил залізистий (нігрин),
• Рутил залізний (різновид рутилу, який містить до 11% Fe₂O₃),
• Рутил ніобіїстий (різновид рутилу, який містить до 5% ніобію і дещо менше танталу),
• рутилогематит (суміш оксидів заліза і титану),
• Рутил танталистий (різновид рутилу, який містить 15,44% Ta₂O₅ i 8,64% Nb₂O₅),
• Рутил штучний (одержаний синтетично).

[ред.] Галерея

Рутил в кварці

[ред.] Див. також

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.