Рутил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рутил (рос. рутил, англ. rutile, нім. Rutil) – мінерал класу оксидів та гідрооксидів; діоксид титану ланцюжкової будови.

Рутил у кварці
Елементарна комірка рутилу

Назва – від лат. rutilus – червонуватий (A.G.Werner, 1803). Син. – ґалітциніт, кажуеліт, кахуеліт, каюеліт, руда титанова, титаншерл, едісоніт.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Рутил з гематитом.

Формула: ТіО2. Містить (%): Ті – 60,0; О2 – 40,0. Ізоморфні домішки: Cr, Nb, Та, V, Sn. Різновиди Р.: стрюверит – містить домішку Ta2O5 до 47%; ільменорутил Nb2О5 до 42%; нігрин – залізистий рутил. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Густина 4,3. Тв. 6,0-6,75. Бурого або червоного кольору. Блиск алмазний, металічний. Прозорий у невеликих уламках. Риса жовта, бура. Кристали призматичні, стовпчасті до голчатих. Грані призми покриті вертикальною штриховкою. Звичайні двійники. Утворює епітаксичні зростки з магнетитом, гематитом, ільменітом, голчастими і волосоподібними вростками в кварці («стріли Амура», «волосся Венери»), ґранаті. Тонкозернистий агрегат Р. входить до складу псевдоморфоз по мінералах Ti (лейкоксен).

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається найчастіше в метаморфічних породах, бідних на СаО, та у метасоматичних утвореннях і вивержених породах як акцесорний мінерал. Інколи зустрічається у пегматитах і деяких гідротермальних родовищах разом з кварцом. Руда титану. Є в метаморфічних породах, жилах, розсипищах.

Розповсюдження: альпійські райони Австрії та Швейцарії, пегматити Уралу (РФ), шт. Півн. Кароліна, Флорида (США), чорні піски Нового Півд. Уельсу, південь Квінсленду (Австралія). В Україні є у Придніпров’ї, на Волині.

Одержання[ред.ред. код]

З титано-цирконієвих руд розсипів Р. вилучається гравітаційними методами. Доводка – магнітною й електричною сепарацією, збагаченням на концентраційних столах; флотацією.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • Рутил голчастий,
  • Рутил залізистий (нігрин),
  • Рутил залізний (різновид рутилу, який містить до 11% Fe2O3),
  • Рутил ніобіїстий (різновид рутилу, який містить до 5% ніобію і дещо менше танталу),
  • Рутилогематит (суміш оксидів заліза і титану),
  • Рутил танталистий (різновид рутилу, який містить 15,44% Ta2O5 i 8,64% Nb2O5),
  • Рутил штучний (одержаний синтетично).

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]