Сайто Макото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сайто Макото
斎藤 実
Makoto Saito 2.jpg
Народився 27 жовтня 1858(1858-10-27)
Мідзусава, провінція Муцу, Японія
Помер 26 лютого 1936(1936-02-26) (77 років)
Токіо, Японія
Країна Японська Імперія
Рід військ Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії
Роки служби 18791928
Звання Адмірал
Війни/битви Японсько-китайська війна 1894—1895
Російсько-японська війна
Перша світова війна
Нагороди

Орден Хризантеми
Орден Бані

Інше 3-тій та 5-тий генерал-губернатор Кореї

Сайто Макото (яп. 斎藤 実, さいとう まこと; 27 жовтня 1858, Мідзусава, провінція Муцу — 26 лютого 1936, Токіо) — адмірал Імперського флоту Японії, генерал-губернатор Кореї з 1919 по 1927 та з 1929 по 1931 роки, 30-тий прем'єр-міністр Японії.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Сайто Макото народився в місті Мідзусава провінції Муцу (зараз Осю, префектура Івате) у родині самурая. У 1879 році закінчив 6 класів Японської імперської морської академії. По успішності був третім з 17-ти учнів.

Військова кар'єра[ред.ред. код]

У 1884 році був посланий до США на чотирирічне стажування. Після повернення до Японії у 1888 році поступив на службу при Генеральному штабі флоту Японії.

Після того, як отримав звання старшого лейтенанта 20 грудня 1893 року, служив у якості старшого помічника командира на крейсері «Ідзумі» і лінкорі «Фудзі».

Під час японо-китайської війни Сайто Макото був капітаном крейсерів «Акіцусіма» і «Іцукусіма». 10 листопада 1898 року став заступником міністра флоту. 20 травня 1900 року отримав звання контр-адмірала[1].

Політична кар'єра[ред.ред. код]

Сайто знову став заступником міністра флоту на початку російсько-японської війни. 6 червня 1904 року отримав звання віце-адмірала. Після закінчення війни протягом 6 років служив в якості міністра флоту (з 1906 по 1912 роки). Основним завданням Сайто стало збільшення флоту.

21 вересня 1907 року Сайто Макото отримав титул барона. 16 жовтня 1912 року отримав звання адмірала. Однак 16 квітня 1914 року, після скандалу Сіменс, був змушений піти у відставку і залишити флот.

У 1919 році прем'єр-міністр Хара Такасі призначив Сайто третім генерал-губернатором Кореї. На цій посаді він залишався до 1927 року. Сайто здійснив низку заходів, щоб пом'якшити політику Японії щодо Кореї[2]. При ньому був відкритий Імператорський університет Кейдзі (сучасний Сеульський національний університет)[3], почали видаватися газети «Тона ільбо» і «Чосон ільбо» — одні з найбільших газет сучасної Південної Кореї. Ввів обмежене місцеве самоврядування. Пізніше, у 1929 році, він був призначений генерал-губернатором вдруге. 29 квітня 1925 року він отримав титул віконта.

У 1927 році Сайто був членом японської делегації на Женевській конференції з питань флоту. Тоді ж він став членом Таємної ради.

На посаді Прем'єр-міністра[ред.ред. код]

Сайто Макото та Такахасі Корекійо (20 лютого 1936 року)

Після вбивства прем'єр-міністра Інукаї Цуесі 15 травня 1932 року фанатиками з числа моряків, які вважали, що Інукаї схильний до переговорів з ворогом (Інцидент 15 травня), князь Сай'ондзі Кіммоті, останній з Ґенро, вирішив покласти край пануванню військових в уряді. В якості компромісу на пост прем'єр-міністра був призначений Сайто. Садао Аракі залишився міністром оборони і негайно почав вимагати відставки уряду Сайто. Під час правління Сайто, Японія визнала незалежність Маньчжурії і вийшла з Ліги Націй.

Термін перебування Сайто на посаді прем'єр-міністра став одним із найдовших у міжвоєнний період. 8 липня 1934 року кабінет Сайто пішов у відставку у зв'язку з корупційним скандалом. Новим прем'єр-міністром став Кейсуке Окада.

Сайто залишився впливовим політиком: 26 грудня 1935 року він став міністром-хранителем печатки Японії.

У ході Інциденту 26 лютого був убитий в своєму будинку у Токіо.

Посмертно нагороджений орденом Хризантеми.

Література[ред.ред. код]

  • Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea. — Нью-Йорк: Facts On File, 2009. — 328 с. — ISBN 9780816050857.
  • Gordon, Andrew (2003). A Modern History of Japan: From Tokugawa Times to the Present. Oxford University Press. ISBN 0195110617. 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nishida, Imperial Japanese Navy
  2. Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea ст. 159
  3. 정선이 경성제국대학 연구. — 서울: 문음사, 2002. — ISBN 89-8168-294-1.

Посилання[ред.ред. код]