Тодзьо Хідекі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тодзьо Хідекі
Hideki Tojo.jpg
Народився 30 липня 1884
Токіо
Помер 23 грудня 1948
Токіо
Громадянство Японія Японія
Національність японець
Діяльність військовик, політик
Посада прем'єр-міністр Японії (1941—1944)
голова Генштабу армії (1944)
міністр печатки (1941—1942)
міністр закордонних справ (1942)
міністр культури (1943)
міністр торгівлі й промисловості (1943)
міністр озброєнь (1943—1944)
Звання генерал
Зріст 163 см[1]
Hideki Tojo Signature.svg

Тодзьо́ Хіде́кі (яп. 東条英機, とうじょうひでき; 30 липня 1884 — 23 грудня 1948) — японський політичний і державний діяч, військовик. Випускник Вищої військової академії армії, генерал Імперської армії. 40-й прем'єр-міністр Японії (18 жовтня 1941 — 18 липня 1944). Командувач військової поліції Квантунської армії (1935—1937) і командир штабу Квантунської армії (1937—1938). Представник фракції контролю в японській армії. Всупереч законодавству одночасно займав посади міністра армії (1940—1944) і голови Генерального штабу армії (1944). Під час прем'єрства одночасно був 64-м міністром печатки (1941—1942), 66-м міністром закордонних справ (1942), 57-м міністром культури (1943), 25-м міністром торгівлі й промисловості (1943) й 1-м міністром озброєнь (1943—1944). Авторитарно керував Японією в часи Другої світової війни. Склав прем'єрські повноваження через невдачі японських військ на фронті. Після поразки був ув'язнений союзниками і звинувачений у «воєнних злочинів найвищого ступеня А» . Страчений через повішення за вироком Токійського трибуналу. Прізвиська — «Грім», «Лезо», «цар нотаток», «Мякс». Улюблений девіз: «Стараність означає авторитет!»[2] Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.

Зміст

Біографія [ред.]

Тодзьо Хідекі народився 30 липня 1884 року в кварталі Хаябуса району Кодзіматі міста Токіо[3], в родині лейтенанта Тодзьо Хіденорі та його дружини Тітосе. Рід хлопця походив з самураїв Моріока-хану на території префектури Івате.

Кабінет Тодзьо Хідекі.
Тодзьо Хідекі на Токійському трибуналі.
  • 22 листопада 1933: призначений головою Військового інспекційного відділу Міністерства армії.
  • 5 березня 1934: призначений головним секретарем Військової академії армії Японії.
  • 1 серпня 1934: призначений командиром 24-ї піхотної бригади.
  • 1 серпня 1935: прикріплений до командного штабу 12-ї дивізії армії Японії.
  • вересень 1935: призначений начальником військової поліції Квантунської армії і головою поліцейських справ Квантунського відділу Міністерства армії.
  • грудень 1936: підвищений до звання генерал-лейтенанта Імперської армії Японії.
  • вересень 1937: призначений командиром штабу Квантунської армії.
  • травень 1938: призначений заступником міністра Міністерства армії Японії.
  • грудень 1938: призначений генеральним інспектором авіації.
  • 29 квітня 1940: нагороджений Орденом вранішнього сонця зі стрічкою.
  • 19 липня 1940: взяв участь у нараді в маєтку Текіґай[6] разом із Коное Фумімаро, Йосідою Дзенґо та Мацуокою Йосуке щодо утворення нового кабінету міністрів.
  • 22 липня 1940: призначений міністром армії в кабінеті Коное
  • 12 жовтня 1941: взяв участь у черговій нараді в маєтку Текіґай.
  • 18 жовтня 1941: підвищений до звання генерала Імперської армії Японії. У зв'язку з відставкою кабінету Коное призначений 40-м прем'єр-міністром Японії. Паралельно продовжував займати пост міністра армії.
  • 18 лютого 1942: взяв участь у Перших національних зборах з нагоди святкування військових перемог.
  • 1 вересня 1942: тимчасово призначений міністром закордонних справ Японії (до 17 вересня 1942)
  • 20 квітня 1943: тимчасово призначений міністром культури Японії (до 23 квітня 1943)
  • 8 жовтня 1943: тимчасово призначений міністром промисловості Японії (до 1 листопада 1943)
  • 21 жовтня 1943: взяв участь у Святі проводів студентів на фронт.
  • 1 листопада 1943: ліквідував Міністерство промисловості, замість якого сформував Міністерство озброєнь. Призначений на посаду міністра новоствореного міністерства.
  • лютий 1944: паралельно призначений головою Генерального штабу армії Японії.
  • 22 липня 1944: пішов у відставку, склавши з себе повноваження прем'єр-міністра та міністра армії Японії.
  • 11 вересня 1945: у зв'язку з поразкою Японії у Другій світовій війні спробував застрелитися. Врятований у 98-й лікарні армії Японії.
  • 3 травня 1946: притягнений окупаційною владою до кримінальної відповідальності за скоєння «воєнних злочинів найвищого ступеня А».
  • 12 листопада 1948: визнаний винним Токійським трибуналом.
  • 23 грудня 1948: страчений через повішення у в'язниці Суґамо в Токіо.

Родина [ред.]

Тодзьо Хідекі з дружиною і онукою.
  • Батько: Тодзьо Хіденорі (1855 — 1913)
  • Мати: Тодзьо Тітосе (1861 — ?)
  • Брати:
    Тодзьо Хідео (1880 — 1881)
    Тодзьо Хідемі (1882 — 1883)
  • Дружина:
    Тодзьо Кацуко (1890 — 1982)
  • Сини:
    Тодзьо Хідетака (1911 —)
    Тодзьо Теруо (1914 —)
    Тодзьо Тосіо (1925 —)
  • Доньки:
    Тодзьо (Суґіяма) Міцуе (1918 —)
    Тодзьо (Тамура) Макіе (1923 — 2000)
    Тодзьо (Такаморі) Юкіе (1929 —)
    Тодзьо (Ґілбертсон) Кіміе (1932 —)

Примітки [ред.]

  1. ↑ 秦郁彦編 『日本陸海軍総合事典』 第2版, 東京大学出版会, 2005, р.274.
  2. ↑ яп. 努力即権威.
  3. ↑ яп. 東京市麹町区隼町, квартал Хаябуса, район Тійода, Токіо
  4. ↑ яп. 城北中学校.
  5. ↑ яп. 東京陸軍幼年学校.
  6. ↑ яп. 荻外会談.

Джерела та література [ред.]

  • (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • (укр.) Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.
  • (англ.) Особистий щоденик Тодзьо Хідекі

Посилання [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Тодзьо Хідекі
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тодзьо_Хідекі&oldid=12267821