Світові легкоатлетичні естафети 2021

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світові легкоатлетичні естафети 2021
Світові легкоатлетичні естафети 2021
Світові легкоатлетичні естафети 2021
Загальна інформація
Місто Польща Хожув
Розігрується медалей 9 комплектів
Відкриття 1 травня
Закриття 2 травня
Арена Сілезький стадіон

Світові легкоатлетичні естафети 2021 були проведені 1-2 травня в Хожуві на Сілезькому стадіоні.

Рішення про надання Хожуву права проводити змагання було прийнято ІААФ 28 травня 2019[1].

До фінальної заявки змагань були включені 127 естафетних команд із 37 країн[2].

Зважаючи на пандемію коронавірусної хвороби, у змаганнях не взяла участі низка провідних, в естафетних дисциплінах, країн, в тому числі перші дві збірні за підсумками командної першості на попередніх чотирьох першостях Світових естафет — США та Ямайка[3].


Призери[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Дистанція Золото Срібло Бронза
4×100 метрів[a] Італія Італія
Есеоса Десалу
Марселл Джейкобс
Давіде Маненті
Філіппо Торту
39,21 Японія Японія
Сакай Рюйтіро
Судзукі Рьота
Міямото Дайсуке
Янагіта Гірокі
39,42 Данія Данія
Сімон Гансен
Тадзана Каманга-Дирбак
Коджо Муса
Фредерік Шоу-Нільсен
39,56
4×200 метрів Німеччина Німеччина
Стівен Мюллер
Фелікс Штрауб
Лука Анса-Пепра
Овен Анса
1.22,43 SB Кенія Кенія
Марк Одіамбо
Майк Ньянгау
Елайджа Метью
Гесборн Очієнг
1.24,26 SB Португалія Португалія
Фредеріку Курвелу
Делвіш Сантуш
Діогу Антунеш
Андре Празерес
1.24,53 NR
4×400 метрів Нідерланди Нідерланди
Йохем Доббер
Лімарвін Боневасія
Ремсі Анджела
Тоні ван Діпен
3.03,45 Японія Японія
Іто Рікуя
Кавабата Кайто
Сато Кентаро
Судзукі Аото
Хігуті Кадзума (забіг)
3.04,45 Ботсвана Ботсвана
Айзек Маквала
Бойтумело Мазіло
Дітіро Нзамані
Люнго Скотч
3.04,77

a  Первісно перемогу у чоловійчій естафеті 4×100 метрів здобула команда Південної Африки, до складу якої входили Акані Сімбіне, Гіфт Леотлела, Тандо Длодло та Кларенс Муньяї. Проте, у березні 2022 було оголошено, що у крові Тандо Длодло був виявлений заборонений до вживання тестостерон, що стало наслідком позбавлення всієї команди золотих нагород у цій естафетній дисципліні[4].

Жінки[ред. | ред. код]

Дистанція Золото Срібло Бронза
4×100 метрів Італія Італія
Ірене Сірагуза
Глорія Гупер
Анна Бонджорні
Вітторія Фонтана
Йоанеліс Еррера Абреу (забіг)
43,79 SB Польща Польща
Магдалена Стефанович
Клаудія Адамек
Катажина Соколська
Пія Скшишовська
Пауліна Гузовська (забіг)
44,10 Нідерланди Нідерланди
Яміле Самуель
Дафне Схіперс
Надіне Віссер
Наомі Седні
Маріє ван Гюненстейн (забіг)
44,10
4×200 метрів Польща Польща
Пауліна Гузовська
Каміла Циба
Клаудія Адамек
Марлена Гола
1.34,98 NR Ірландія Ірландія
Аойфе Лінч
Кейт Догерті
Сара Квінн
Софі Бекер
1.35,93 NR Еквадор Еквадор
Анхела Теноріо
Вірхінія Вільяльба
Марісоль Ландасурі
Габрієла Суарес
1.36,86 SB
4×400 метрів Куба Куба
Суріан Ечаваррія
Росе Марі Альманса
Ліснейді Бейтія
Рохана Гомес
3.28,41 Польща Польща
Корнелія Лесевич
Малгожата Голуб-Ковалик
Кароліна Лозовська
Наталя Качмарек
Кінга Гацька (забіг)
3.28,81 Велика Британія Велика Британія
Лавіаї Нільсен
Амарачі Піпі
Емілі Даймонд
Джессі Найт
Зої Кларк (забіг)
Джессіка Тернер (забіг)
3.29,27

Змішані естафети[ред. | ред. код]

Дистанція Золото Срібло Бронза
4×400 метрів Італія Італія
Едоардо Скотті
Джанкарла Тревізан
Аліче Манджоне
Давіде Ре
3.16,60 Бразилія Бразилія
Андерсон Фрейтас Енрікес
Тіффані Сільва Марінью
Жейза Коутінью
Алісон дос Сантос
3.17,54 Домініканська Республіка Домініканська Республіка
Лідіо Феліс
Анабель Медіна Вентура
Марілейді Пауліно
Алехандер Огандо
Янкарлос Мартінес (забіг)
3.17,58
2×2×400 метрів Польща Польща
Йоанна Йожвік
Патрик Добек
3.40,92 EB Кенія Кенія
Наомі Корір
Фергюсон Ротіч
3.41,79 SB Словенія Словенія
Аніта Горват
Жан Рудольф
3.41,95 SB
Бар'єрна Німеччина Німеччина
Моніка Запалська
Ерік Бальнувайт
Анне Вайгольд
Грегор Трабер
56,53 SB Польща Польща
Зузанна Гулиш
Кшиштоф Кільян
Клаудія Войтуник
Даміан Чикер
56,68 SB Кенія Кенія
Прісцилла Табунда
Майкл Нзуку
Нусра Рукія
Вайзмен Мухобе
59,89 SB

Командна першість[ред. | ред. код]

Очки в межах командної першості нараховувалися за схемою: 8 очок за перше місце в кожній дисципліні з пониженням до 1 очка за 8 місце у фіналах.

Місце Країна Очки
1 Польща Польща 37
2 Італія Італія 32
3 Кенія Кенія 24
4 Нідерланди Нідерланди 20
5 Німеччина Німеччина 19
Японія Японія 19
7 Еквадор Еквадор 15
8 Данія Данія 14
9 Португалія Португалія 10
Велика Британія Велика Британія 10

Українці на змаганнях[ред. | ред. код]

Україна на змаганнях була представлена лише чоловічою естафетою 4×100 метрів. Виконавчий комітет ФЛАУ затвердив до участі у змаганнях Сергія Смелика, Еміля Ібрагімова, Станіслава Коваленка, Еріка Кострицю та Кирила Приходька під керівництвом старшого тренера збірної України, олімпійського чемпіона-1988 з естафетного бігу 4×100 метрів, Віктора Бризгіна[5].

1 травня на старт забігу вийшли Ерік Костриця, Еміль Ібрагімов, Станіслав Коваленко та Сергій Смелик, які фінішували третіми з часом 39,06. За підсумками забігів українська команда була дев'ятою. Від данської збірної, яка посіла восьму сходинку та здобула право участі у фіналі Світових естефет (а також право участі у цій дисципліні на Олімпіаді в Токіо), українських спринтерів відділила лише 0,001 секунди[6][7].

Онлайн-трансляція[ред. | ред. код]

Світова легка атлетика здійснювала онлайн-трансляцію змагань на власному YouTube-каналі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Silesia named host of 2021 World Athletics Relays. ІААФ. Архів оригіналу за 28 серпень 2019. Процитовано 14 квітня 2021.
  2. Olympic and world medallists in final entries for World Athletics Relays Silesia21. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 25 квітень 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  3. U.S., Jamaica won’t send teams to World Athletics Relays. runningmagazine.ca. Архів оригіналу за 25 квітень 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  4. South Africa set to lose World Athletics Relays gold medal as Dlodlo gets doping ban. www.insidethegames.biz. Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  5. На Всесвітніх Естафетах Україна виступатиме в одному виді. Легка атлетика України. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  6. World Athletics Relays Silesia 21 - 4 x 100 Metres Relay Men - Round 1 Summary (PDF). Світова легка атлетика. Архів оригіналу (PDF) за 2 травень 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  7. Всесвітні естафети: одна десятитисячна, мінус чотири команди у фіналі й коментарі українців. Легка атлетика України. Архів оригіналу за 3 травень 2021. Процитовано 3 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]