Северин Святополк-Четвертинський
Севери́н-Франци́ск-Калі́кст князь Святопо́лк-Четверти́нський (18 квітня 1873 Варшава — 19 травня 1945 Единбург)[1] — князь руського походження, гербу Погоня Руська. Державний та громадський діяч у Російській імперії та Польській республіці. Мемуарист.
| Северин-Франциск-Калікст Святополк-Четвертинський пол. Seweryn Franciszek książę Światopełk-Czetwertyński | ||
 | ||
 | ||
| Погоня Руська | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: |
18 квітня 1873 Варшава | |
| Смерть: |
19 травня 1945 Единбург, Велика Британія | |
| Поховання: | Единбург, Шотландія | |
| Підданство: | Російська імперія, Польська республіка, Велика Британія | |
| Країна: | Російська імперія і Республіка Польща | |
| Освіта: | Rīgas politehniskais institūts[d] і Боннський університет | |
| Партія: | National Partyd і Народно-національний союзd | |
| Рід: | Рюріковичі | |
| Батько: | Володимир-Людвик-Станіслав Святополк-Четвертинський | |
| Мати: | Марія-Ванда-Феліція Уруська | |
| Шлюб: | Софія Пшездецька | |
| Діти: | Марія-Юзефа, Барбара, Анна-Марія, Єлизавета, Володимир, Стефан, Христина | |
Біографія та діяльність[ред. | ред. код]
Северин Святополк-Четвертинський народився у Варшаві в заможній аристократичній родині. Батько — Володимир князь Святополк-Четвертинський (*15.09.1837 — 20.08.1918) учасник Січневого повстання. Був засланий царською владою до Сибіру. Матір — Марія-Ванда-Феліція графиня Уруська (*09.07.1853, Варшава — 18.04.1931, Варшава). Досягнувши зрілого віку Северин Святополк-Четвертинський здобував освіту в передових європейських вишах. Закінчив Ризький технічний університет, згодом навчався у Боннському університеті. Видавець та співвласник «Газети Варшавської» та «Реформи». У 1903 році разом з Мацеєм-Миколаєм князем Радзивілом та іншими утворив Акціонерну спілку міських трамваїв у Варшаві. У 1904 році став віцепрезидентом Товариства Доброчинності. У 1906 році серед 54-х осіб був послом до Петербурзької Думи, молодший колега Юзефа-Миколая графа Потоцького.[2] Співавтор творення польського парламентаризму після здобуття Польщею незалежності у 1918 році.[3] Неодноразовий посол до сейму Польської республіки від свого радинського виборчого округу.[4] У міжвоєнний період також відомий підприємець та громадський діяч, зокрема власник Акціонерної спілки «Готель Європейський» у Варшаві. Чималий дохід отримував також зі своїх маєтків. Один з найбільших — Суховоля у Люблінському воєводстві, що складав 81 000 га. Северин Святополк-Четвертинський користувався авторитетом та повагою серед широкого кола громадськості. Згідно мемуарів його зятя графа Романа-Антонія Потоцького, князь Северин відзначався гарним почуттям гумору. Видав спогади про життя та діяльність свого батька Володимира Святополка-Четвертинського з власним авторством та під жартівливим титулом який часто уживав у повсякденні — «Na wozie i pod woziem» (На возі та під возом).[5]
Після окупації та поділу Польщі Третім Рейхом та СРСР проживав у маєтку Суховоля. Через свій авторитет був арештований Гестапо 20 березня 1941 року. Спочатку відбував ув'язнення в Люблінському замку, згодом у концтаборах Аушвіц та Бухенвальд через що практично згубив здоров'я. Звільнений американськими військами та мав бути переданий для НКВД СРСР з подальшим етапуванням до Сибіру. Завдяки своєму брату Роджеру Четвертинському зумів виїхати до Парижу. Звідти вже бувши важко хворим був перевезений до Единбурга де незабаром помер, 19 червня 1945 року.[6] Похований на цвинтарі Маунт Вернон (Mount Vernon) в Единбурзі. Його символічна могила також знаходиться на Повонзківському цвинтарі у Варшаві поряд з батьком.
Сім'я[ред. | ред. код]
З 1898 року в шлюбі з Софією графинею Пшездецькою (1879—1949). Відомо, що мали п'ятеро доньок та двох синів.
- Марія-Юзефа Святополк-Четвертинська (1899—1991) у шлюбі Ґрохольська.
- Барбара Святополк-Четвертинська (1900—1970) у шлюбі з Ремиґіяном-Адамом Ґрохольським.
- Анна-Марія (Ганка) Святополк-Четвертинська (1902—1987) у шлюбі з Романом Потоцьким.
- Єлизавета Святополк-Четвертинська (1905—1971) у шлюбі Плятер-Зіберк.
- Володимир Святополк-Четвертинський (1907—1965)
- Стефан Святополк-Четвертинський (1910 — ?)
- Христина Святополк-Четвертинська (1918—1994) учасниця Варшавського повстання.
Всього мав 19 онуків.
Джерела[ред. | ред. код]
- Roman Potocki. «W trzech wojnach». Editions Spotkania. Warszawa. 2018. ISBN 978-83-7965-216-7 / S. 15, 118, 200, 204—207, 224, 265, 300.
- Gątarczyk A., Seweryn Książę Czetwertyński, Biografia, Radzyń Podlaski 2007.
- Ludwik Bazylow, Polacy w Petersburgu, 1984, s. 430.
- Czetwertyński Seweryn w: Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek M. Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, ISBN 83-7066-569-1 s. 258
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Find a Grave.
- ↑ Bazylow, Ludwik (1984). Polacy w Petersburgu (польська) . с. 430.
- ↑ Potocki, Roman (2018). "W trzech wojnach" (польська) . Warszawa: Editions Spotkania. с. 200. ISBN 978-83-7965-216-7.
- ↑ Gątarczyk A. (2007). Seweryn Książę Czetwertyński, Biografia (польська) . Radzyń Podlaski.
- ↑ Potocki, Roman (2018). "W trzech wojnach" (польська) . Warszawa.: Editions Spotkania. с. 15.
- ↑ Potocki, Roman (2018). "W trzech wojnach" (польська) . Warszawa: Editions Spotkania. с. 205—207.