Араби
| Араби | |
|---|---|
 |
|
| Загальна кількість | 500 млн. |
| Найбільші розселення | Єгипет, країни Аравійського півострова, Північна Африка, Близький Схід, Ірак |
| Мова | арабська |
| Релігія | переважно різні течії Ісламу, (частина ліванських та сирійських арабів – християни) |
 |
Ця стаття застаріла. (серпень 2008) |
Араби — група семітських народів, основне населення Марокко (7,5 млн), Алжиру (8,5 млн), Тунісу (3,5 млн), Лівії (1,1 млн), Єгипту (82 млн), Сирії(11,1 млн), Судану (6 млн), Саудівської Аравії (6,8 млн), Лівану (1,3 млн), Йорданії (1,4 млн), Іраку (4 млн), Адену (0,7 млн), Оману (480 тис.), Кувейту (200 тис.) та інших країн Північної і Північно-західної. Африки та Передньої Азії.
Всіх арабів за різними оцінками від 350 до 422 мільйонів.
Термін «араб» був уперше зафіксований у 853 до н. е., але не використовувався широко до кінця 6 століття.
У 7 столітті почався бурхливий розвиток ісламу, і до 8 століття неарабське населення Близького Сходу та Північної Африки було асимільоване та ісламізоване арабами. Арабська мова семітської мовної підгрупи стала основною мовою Арабського халіфату.
Араби належать до європеоїдної раси. (Джерело?)
Первісна батьківщина арабів — Центральна і Південна Аравія. Внаслідок арабських завоювань 7—8 століть і розширення торговельних відносин араби розселились іншими країнами.
Основне заняття більшості арабів — землеробство. Частина арабів — бедуїни Лівії, Йорданії, Саудівської Аравії, Оману, Катару — займаються тваринництвом (верблюдоводством, вівчарством). Розвинуте виробництво вовняної пряжі, шкіряних і дерев'яних побутових речей. Частина арабів Єгипту, Сирії, Алжиру, Іраку працюють у промисловості. Кочові араби живуть у чотирикутних наметах.
Араби — мусульмани-суніти; у Ірані та Південному і Східному Іраку — шиїти, Саудівській Аравії — ваххабіти. У Лівані більшість арабів — християни; у кочовиків ще сильний культ предків.
Араби — активні учасники національно-визвольного руху народів Азії і Африки, спрямованого проти імперіалістичного і колоніального гніту.
Див. також [ред.]
Література і посилання [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Ковалівський А. П. Вивчення культури новітнього Єгипту в Радянському Союзі. «Учені записки Харківського університету», т. 89. Труди історичного факультету, 1957, т. 6.
