Середня освіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сер́едня осв́іта — система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.

Диференціація середнього шкільництва[ред.ред. код]

В Україні до 18 століття не було виразної різниці між нижчими, середніми і високими школами; також не було поділу поміж загально-освітніми та спеціальними. До типу середнього шкільництва наближалися братські школи, колеґії та школи єзуїтів, василіян, піярів. З кінця 18 ст. основним типом загально-освітніх шкіл: гімназії, — паралельно існували реальні училища, також реальні гімназії.

Закритими виховно-навчальними закладами були в кінці 18-и — у першій половині 19 століття пансіони. Середнє шкільництво для дівчат включало гімназії, ліцеї, єпархіальні училища й інститути благородних дівчат (див. жіноча освіта). Неповними загально-освітніми школами вважалися прогімназії; православні духовні семінарії в основному були також загально-освітні.

З різних типів професійних середніх шкіл на Центральних і Східних Землях найбільш були поширені комерційні, мистецькі й духовні; на Західній Україні — педпедагогічні; докладніше дивись професійна освіта. Мовою навчання на українських землях в Російській Імперії була лише російська; у Галичині й на Буковині — переважно українська, на Закарпатті — угорська.

За роки української державності проведено часткову українізацію середного шкільництва, зокрема гімназій, — натомість воєнні події перешкодили здійснити проект про 12-річну «єдину трудову школу», у якій 9 — 12, класи (колеґія) мали завершувати загальну середню освіту.

Середня освіта в СРСР[ред.ред. код]

Середня освіта в УРСР[ред.ред. код]

За радянської влади Середнє шкільництво зазнало корінних змін. Система т. зв. єдиної трудової школи як складова частина соц. виховання (вироблена для УРСР Г. Гриньком і доповнена 1921 Я. Ряппом) усувала межі між сер. і високими школами та поміж заг.-осв. і проф. (вона була гол. | ланкою у шкільництві) ш. До С. заг.-осв. шкіл можна зарахувати 5 — 7 класи семирічної школи. Їх випускники могли продовжувати навчання у різного типу проф. школах і технікумах (з 2, агодом 3 — 4 pp. навачания, див. стор. 2 378), а по закінченні їх (або робітничих факультетів) могли вступити до високих шкіл. 1930 введено повну уніфікацію Середнє шкільництво в УРСР з РРФСР. 1932 створено основний тип повної заг.-осв. Середнє шкільництво — десятирічну школу; як неповна заг. осв. Середнє шкільництво діяла далі семирічна школа, яку 1958 замінила восьмирічна школа (див. Доповнення). Під час війни створено заг.-осв. вечірні (змінні) сер. школи робітничої молоді (з 1943) і школи сіль. молоді (з 1944), які діють і тепер; з 1956 організовано школи-інтернати. За «Законом про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти в СРСР» (1958), замість десятирічної школи, створено одинадцятирічну середнє шкільництво з виробничим навчанням (дивись середня загальноосвітня школа). Кількість сер. шкіл як заг.-осв., так і фахових (див. Середня спеціальна освіта) та кількість учнів у них постійно зростає при одночасному зменшенні початкових, а також сер. неповних шкіл; це — наслідок тенденцій сов. влади дати сер. повну освіту чимраз більшій кількості молоді. Ці зміни видно з таблиці, у якій подана кількість шкіл в УРСР (а) і учнів у тис. (б) за різні роки.

Навчальний рік К-сть загальноосвітніх неповних середніх шкіл Тисяч учнів
1914—1915 386 46
1927—1928 2 420 50
1940—1941 10 957 2 846
1945—1946 8 467 2 176
1950—1951 12 951 3 716
1960—1961 11 303 2 242
1970—1971 11 206 2 272
1973—1974 10 790 2 263
К-сть середніх загальноосвітніх шкіл Тисяч учнів К-сть спеціальних шкіл Тисяч учнів
480 150 88 13
28 186 158 31
4 435 2 592 693 196
2 321 1 268 532 168
3 223 2 127 584 228
6 590 3 373 595 398
7 279 4 676 760 798
7 612 4 851 732 781

Середнє шкільництво в УРСР не має жадної різниці порівняно з усім СРСР; основні питання організації народної освіти у всьому СРСР визначає тепер закон від 19. 7. 1973 «Основи законодавства Союзу ССР і союзних республік про нар. освіту». Щораз більше Середнє шкільництво в УРСР переходить на рос. мову навчання, зокрема у містах й у фахових школах (більшість). Також у школах з українською мовою навчання непомірно багато годин присвячено рос. мові (див. Русифікація).

У 1920 — 30-их pp. основою С. заг.-осв. ш. на укр. землях під Дольщею була гімназія, у 1930-их pp. також ліцей; фахові сер. школи були нечисленні; мова шкіл для українців переважно укр.; на Буковині — рум., на Закарпатті (тут розвивалося буйно заг.-осв. і фахове середнє шкільництво) — укр.

Середня освіта в незалежній Україні[ред.ред. код]

За роки незалежності кількість ліцеїв, гімназій, колегіумів зросла з 209 у 1991 році до 930 у 2006 році, а кількість учнів у них зросла у шість разів і склала 486 тисяч осіб.

На кінець 20052006 навчального року у 20,5 тисяч загальноосвітніх навчальних закладах навчалися 5,2 млн учнів.

У сільській місцевості функціонувало 14,2 тисячі шкіл (68,9 відсотка шкіл держави), де навчалися 1,8 млн учнів (34,8 відсотка від їх загальної кількості).

1 вересня 2006 року розпочнуть роботу понад 20,5 тисяч загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 13,8 тисяч — у сільській місцевості, до яких прийдуть майже 5,06 млн учнів (на 140 тисяч менше, ніж минулого року), у тому числі — 1,7 млн. — у сільських навчальних закладах (на 100 тисяч менше, ніж минулого року).

У цьому навчальному році розпочнуть навчання близько 380 тисяч першокласників, що на 281, 5 тисяч менше, ніж п'ять років тому.

Показники заповнюваності класів за областями
Область Шкіл Заповнюваність, %
Херсонська область Херсонська область 57 14,3
Чернівецька область Чернівецька область 80 13,5
Сумська область Сумська область 53 11,2

На 2007 рік нараховувалось згідно з МОН України до 20 000 шкіл[1] На даний час у 843 навчальних закладах (5,9 відсотка загальної кількості шкіл на селі) наповнюваність становить менше 20 % від проектної потужності. Найскладніша ситуація спостерігається у Херсонській (57 шкіл — 14,3 відсотка), Чернігівській (80 шкіл — 13,5 відсотка) та Сумській (53 школи — 11,2 відсотка) областях.

У 3 568 загальноосвітніх навчальних закладах (25,1 відсотка) наповнюваність становить менше 40 відсотків від проектної потужності. Тобто сьогодні кожна четверта загальноосвітня школа на селі заповнена менш ніж наполовину.

Середнє шкільництво на еміграції[ред.ред. код]

На еміграції у 1920-30-их pp. існували укр. гімназії у Каліші (Польща) і Празі (перенесена 1927 до Ржевніц, 1937 до Мадржан); у 1945 — 50 діяли різного роду Середнє шкільництво в укр. таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії. Тепер єдиною Середнє шкільництво на еміграції з українською мовою навчання є папська Мала семінарія у Римі. Укр. мову вивчають в укр. приватних середнього шкільництва у США, Канаді й Бразілії та в держ. Середнє шкільництво центр. Канади (якщо зголоситься відповідне ч. учнів).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Елітна та/або якісна шкільна освіта.-Електронне джерело: Україна молода,Номер 048 за 16.03.2007.

Джерела[ред.ред. код]

Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.