Соборний провулок (Харків)
| Соборний провулок Харків | |
|---|---|
 Соборний провулок у 2021 році | |
| Район | Шевченківський район |
| Колишні назви | |
| Шляпний, Радянський | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 100 метрів |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Майдан Конституції» та «Історичний музей» |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | багатоповерхова |
| Комерція | магазини, офіси |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450257 |
| Мапа | |
 | |
Соборний провулок — невеликий провулок в центрі Харкова[1]. Провулок знаходиться у Шевченківському районі і сполучає вулицю Квітки-Основ'яненка та площу Конституції.
Історія створення[ред. | ред. код]
Провулок з'явився на початку 18 століття і являв собою проїзд від центру Харківської фортеці до Московської вежі. Звідти по сучасному проспекту Героїв Харкова вела дорога на Москву.
У другій половині XVIII століття замість дерев'яної башти були побудовані кам'яні ворота. На території біля воріт були збудовані навіси та невеликі торгові лавки, в яких продавали залізо, свічки, продовольство та інші товари. Провулок називався Капелюшним, бо на його території майстерень виробляли головні убори.
У дев'ятнадцятому столітті провулок забудували житловими будівлями. У двадцятому столітті крім житлових будинків у провулку знаходилися магазини нот і живопису, а також ательє. У 1973 році він отримав назву провулок Радянський, тому що на розі провулка, площі (тоді — площі Радянської України) знаходилася будівля Харківської міської Ради депутатів трудящих.
У 2016 році після прийняття Закону про декомунізацію було перейменовано на Соборний провулок[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова (Из истории города). — 2-е, испр. и доп.. — Харьков: Прапор, 1966. — 280 с. — 30 000 экз.(рос.)
- ↑ Переименование улиц в Харькове. Узнай новые названия харьковских улиц (список) - В городе. kh.vgorode.ua. Процитовано 2018-8-7.
