Сокольники (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°47′21″ пн. ш. 37°40′46″ сх. д. / 55.78917° пн. ш. 37.67944° сх. д. / 55.78917; 37.67944

Сокольники
Сокольницька лінія

Sokolniki.jpg
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 9 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) І. Г. Таранов , Н. А. Бикова
Інженер(и)-конструктор(и) В. І. Дмитрієв
Станція споруджена Дистанція №4 Мосметробуда
Виходи до Русаковська, Строминка і до парку «Сокольники»
Час відкриття 05:30
Час закриття 01:00
Код станції 004, Ск
Сокольницька лінія
Оборотні тупики
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
задєл під СЗГ до Великого кільця
задєл під СЗГ до АПЛ
Преображенська площа
Преображенський метроміст через р. Яузу
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
СЗГ до КЛ
Фрунзенська
Спортивна
гейт в Метро-2 (Д-6)
Лужнецький метроміст
Воробйові гори
р. Москва
Університет
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Рум'янцево
Саларьєво

Сокольники(рос. Сокольники) — станція Московського метрополітену Сокольницької лінії. Відкрита 15 травня 1935.

Розташована між станціями «Преображенська площа» та «Красносільська». Знаходиться на території району Сокольники Східного адміністративного округу Москви.

Історія і походження назви[ред.ред. код]

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Свою назву станція отримала по історичному району Москви — «Сокольники».

Вестибюлі і пересадки[ред.ред. код]

Наземний вестибюль виконаний у вигляді арки з двостороннім виходом і розташований на алеї, яка веде від Русаковської вулиці до Сокольницького парку. Зсередини вестибюля облицьований білим марблітом і мармуром «коєлга».

У 2016, планується організувати перехід на станцію «Сокольники» Третього пересадного контуру.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина залягання — 9 м). На станції два ряди по 23 колони. Крок колон — 7 м. Проект станції «Сокольники» був удостоєний Гран-прі на Міжнародній виставці у Парижі, 1937.

За станцією є оборотні тупики, окрім своєї основної функції використовуються для нічного відстою потягів та технічного обслуговування.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни оздоблені світло-жовтою керамічною плиткою. Цоколі стін оброблені чорним марблітом. Підлога викладена сірим і чорним гранітом (спочатку було асфальтове покриття).

Квадратні колони станційного залу і центральний місток оздоблені сіро-блакитним уральським мармуром «уфалєй» і темним мармуром «Садахло», білий мармур Прохорівсько-Баландинського родовища покриває стіни підхідного коридору і турнікетного залу.

При відкритті на станції були встановлені люстри-«шари» між колонами і невеликі світильники в кесонах перекриття бічних нефів. Зараз же стандартні люмінесцентні світильники без розсіювачів розташовані в міжколонних проміжках, по шість в кожному.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Колійний розвиток станції Сокольники

Колійний розвиток станції — 6 стрілочних переводи, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу .

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]