Сорочинський ярмарок (фільм, 2004)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорочинський ярмарок
рос. Сорочинская ярмарка
Вид телефільм
Жанр комедія, мелодрама, мюзикл (музичний фільм)
Режисер Семен Горов
Продюсер Тарас Гавриляк, Влад Ряшин
Сценарист Аркадій Гарцман, Семен Горов, Ігор Шуб
У головних
ролях
Георгій Хостікоєв, Надія Мейхер, Андрій Данилко, Анатолій Дяченко
Оператор Олексій Степанов
Композитор Костянтин Меладзе
Монтаж Марія Тесленко
Художник Віталій Ясько
Костюмер Анжела Лисиця
Кінокомпанія «Мелорама Продакшн» на замовлення ПрАТ «Телеканал Інтер» і ВАТ «Первый канал»
Тривалість 105 хвилини
Мова російська
Країна Україна Україна
Росія Росія
Рік 2004
Дата виходу 1 січня 2005 (Україна),
2 січня 2005 (Росія)
IMDb ID 1159580

«Сорочинський ярмарок» — українсько-російський музичний фільм, знятий у 2004 році за мотивами однойменного твору М. В. Гоголя. Режисер — Семен Горов, композитор — Костянтин Меладзе, автори текстів пісень — Костянтин Меладзе і Діанна Гольде.

Прем'єра відбулася на початку 2005 року: в Україні — 1 січня на каналі «Інтер», у Росії — 2 січня на «Першому каналі».

Сюжет[ред. | ред. код]

Багатий селянин Солопій Черевик (Анатолій Дяченко) вирушає на Сорочинський ярмарок продавати пшеницю. Разом з ним їде його сварлива дружина Хівря (Андрій Данилко) і дочки Параска (Надія Мейхер), Горпина (Світлана Лобода) і Мотря (Віра Брежнєва).

На ярмарку Параску зустрічає парубок Грицько (Георгій Хостікоєв) і закохується в неї. Мачуха Хівря проти їхнього весілля. Раптом Грицько знайомиться з циганкою-ворожбиткою (Софія Ротару), яка в обмін на дешевих коней допомагає йому умовити батьків Параски віддати за нього дочку.

Паралельно розвиваються події, пов'язані з таємничою історією про «червону свитку». Врешті-решт все закінчується радісним весіллям.

Зйомки[ред. | ред. код]

Знімався фільм у районі Переяслав, на березі Трубежу, а також у музею просто неба в Пирогові[1][2].

Відмінності від повісті Гоголя[ред. | ред. код]

  • У фільмі у Параски з'являються дві сестри — Горпина й Мотря, яких не було в повісті.
  • В фільмі Хивря не мачуха донькам, а рідна мати, сварлива, але рідна, що протилежне повісті.
  • Сюжетна лінія з циганкою також відсутня в повісті — там згадується лише циган.
  • В кінці фільму Хивря погоджується з вибором Параски та благословляє молодих, в повісті було навпаки.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Пісні[ред. | ред. код]

У фільмі прозвучало десять пісень, з них три українською, і сім — російською мовою (пісня «Ти напився як свиня» містить лише окремі україномовні вирази).

  • Квітка-душа (Д. Гольде/К. Меладзе) — Ніна Матвієнко, Антоніна Матвієнко, хор «Берегиня»
  • Мне оно не нравится (К. Меладзе) — Анатолій Дяченко і ВІА Гра (Надія Мейхер, Віра Брежнєва, Світлана Лобода)
  • Побегу по радуге (К. Меладзе) — Ірина Білик
  • Ти напився як свиня (К. Меладзе) — Андрій Данилко
  • Нормально (К. Меладзе) — Андрій Федорцов і Руслана Писанка
  • Ты понравилась мне (К. Меладзе) — Валерій Меладзе
  • Кажуть все мине (Д. Гольде/К. Меладзе) — Георгій Хостікоєв
  • Я ж его любила (К. Меладзе) — Софія Ротару
  • Ой говорила чиста вода (Д. Гольде/К. Меладзе) — ВІА Гра (Н. Мейхер, В. Брежнєва, С. Лобода)
  • Не купишь любовь (Д. Гольде/К. Меладзе) — С. Ротару, В. Меладзе, ВІА Гра, А. Данилко, хор «Берегиня»

У 2005 році пісні з фільму вийшли окремим альбомом «Сорочинская ярмарка». Проте, зміст дещо відрізняється від саундтреку: пісню «Кажуть все мине» виконав Костянтин Меладзе, а «Ой говорила чиста вода» представлена в запису за участі не Світлани Лободи, а Альбіни Джанабаєвої.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • На заголовних титрах назва фільму написана як «Сорочінская ярмарка» (через «українське» і), що суперечить українському правопису.
  • Впадає в око історична неточність костюму дочок Черевика — помітно оголений живіт[en]. Ця деталь явно немислима в дівочому вбранні першої половини XIX ст.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цыганка Соня. Готовь новогодний мюзикл летом. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
  2. Константин Меладзе: «в „Сорочинской ярмарке“ не могли появиться ни Киркоров, ни Басков, ни Лолита. Они несут печать „Голубого огонька“»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]