Ствига
| Ствига | |
|---|---|
 | |
| 52°03′35″ пн. ш. 27°54′09″ сх. д. / 52.05977360002777488° пн. ш. 27.902698500027778294° сх. д. | |
| Витік | на південний захід від с. Будки-Сновидовицькі |
| • координати | 51°12′11″ пн. ш. 27°24′04″ сх. д. / 51.20320200002777256° пн. ш. 27.401129000027779625° сх. д. |
| Гирло | Прип'ять |
| • координати | 52°00′25″ пн. ш. 27°32′28″ сх. д. / 52.00703000002777543° пн. ш. 27.54131700002777805° сх. д. |
| Басейн | басейн Прип'яті |
| Країни: |
 Україна,  Білорусь |
| Регіон |
Берестейська обл. Гомельська область |
| Довжина | 178 км |
| Площа басейну: | 5440 км² |
| Притоки: |
Гусь, Язвиниця, Канал Недель, Тризна, Студениця, Плав, Безіменна, Мутвиця (праві) Перерісль, Безіменна, Льва (ліві). |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ствига́[1] — річка в Україні (в межах Рівненської області) та в Білорусі (в межах Берестейської і Гомельської областей), права притока Прип'яті (басейн Дніпра).
Ствига бере початок з боліт Клесівської рівнини, що на Поліссі, за 5 км на південний захід від с. Будки-Сновидовицькі. Тече переважно на північ і лише в Білорусі, вийшовши в долину річки Прип'яті, повертає під прямим кутом на схід. Впадає у Прип'ять на схід від смт Турова.
Довжина 178 км (у межах України — 60 км), площа басейну — 5440 км² (в межах України — 870 км²). Ширина річища від 2—4 м у верхів'ї до 30—50 м у нижній течії. Понад 40 % площі басейну Ствиги заболочено. Долина річки у верхів'ї трапецієподібна (завширшки до 1 км), нижче невиразна, завширшки до 4 км. Заплава двостороння, ширина її зростає від 80—200 м у верхів'ї до 1—1,2 км у пониззі. Річище дуже звивисте, у середній течії утворює меандри; є острови. У верхній течії річище каналізоване. Похил річки 0,45 м/км.
Притоки[ред. | ред. код]
Праві Гусь, Язвиниця, Канал Недель, Тризна, Студениця, Плав, Мутвиця;
- Річка без назви - річка в Білорусі, у Лельчицькому районі Гомельської області. Бере початок на південно-західній стороні від села Березци у Республіканському водно-болотистому заказнику «Старий Жаден». Спочатку тече на північний захід, потім на північний схід через Національний парк «Прип'ятський» і на південно-східній околиці села Коротичи впадає у Ствигу. Довжина річки 12 км, похил річки 0,58 м/км, площа басейну водозбору 158 км². Річка повністю каналізована[2].
- Річка без назви - річка в Україні й Білорусі, у Рокитнівському й Столінському районах Рівненської й Берестейської областей. Бере початок на східній стороні від Грабунь. Тече переважно на північний схід через село Березове і в урочищі Храпунь[3] (на цьому місці було село Храпуня) впадає у Ствигу[4]. Довжина річки 15 км, похил річки 0,74 м/км. Площа басейну водозбору 106 км²[5]. Річка формується багатьма безіменними струмками, загатами і повністю каналізована.
Колись Ствига використовувалася для лісосплаву.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник топонімів України // Р. Ствига // с. 449 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2018.
- ↑ «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 83. — (№ 1331).
- ↑ Мапа Рубель // M-35-007.jpg. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018.
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XX, лист 6, 1866 год // с. Храпуня // Р. Ствига (рос.)
- ↑ «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 83. — (№ 1326)
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 83. — (№ 1319).
- Сцві́га // Блакітная кніга Беларусі : Энцыклапедыя / рэдкал.: Н. А. Дзісько і інш. — Мінск : БелЭн, 1994. — С. 357—358. — 415 с. — 10 000 екз. — ISBN 5-85700-133-1.(біл.)
- Сцві́га // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2002. — Т. 15. — С. 305. — 552 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0251-2 (т. 15).
Посилання[ред. | ред. код]
- Stwiga, Stwiha, rzeka, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 512. (пол.)
| ||||||||||
