Берестейська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берестейська область
Брэ́сцкая во́бласць
Бре́стская о́бласть
Escut Oblast Brest.png Flag of Brest Voblast, Belarus.svg
Герб Берестейської області Прапор Берестейської області
Основні дані
Країна: Білорусь Білорусь
Утворена: 4 грудня 1939
Населення: 1 388 500 (1 липня 2014 р.[1])
Площа: 32 790,68 (4-те місце) км²
Густота населення: 42 осіб/км²
Телефонні коди: +375-BY-BR
Обласний центр: Берестя
Райони: 16 районів
Міста:

обласного значення
районного значення


Берестя • БарановичіПінськ
БелоозерськБерезаВисокеГанцевичіДавид-ГородокДрогичинЖабинкаІвановоІвацевичіКам'янецьКобринКосовоЛунинецьЛяховичіМалоритаМікашевичіПружаниСтолін
Райони в містах: 5
Смт: 9
Села: 2 178
Селища:
Селищні ради: 9
Сільські ради: 225
Номери автомобілів: 1
Інтернет-домени:
Обласна влада
224006, м. Берестя, вул. Леніна 11
Веб-сторінка: http://www.brest-region.by/
Голова ОДА: Сумар Костянтин Андрійович
Голова обл. ради:

Бре́стська о́бласть (біл. Брэ́сцкая во́бласць) — область у Білорусі. Розташована на південному заході країни. Адміністративний центр — Берестя.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Площа області становить 32,790,68 тис. км², що робить за цим показником четвертою в країні. Населення 1 388 500 осіб, густота населення — 42 особи/км².

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

До складу Берестейської області входять 16 районів, 21 місто (з них три обласного підпорядкування — Берестя, Барановичі, Пінськ), 8 селищ міського типу, 2178 сільських населених пунктів. Берестя — обласний адміністративний центр.[2]

Найбільші міста[ред.ред. код]

Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:

Назва міста Населення,
осіб (2009[3])
Берестя 318000
Барановичі 168900
Пінськ 131200
Кобрин 51300
Береза 29600
Івацевичі 24400
Лунинець 24300

Природа[ред.ред. код]

Ландшафт Б. о. назагал рівнинний. На Пд.— заболочена Поліська низовина, на Пню Зх. і Пн.— слабопогорбовані Прибузька та Барановицька рівнини. На Пн. Сх.— невисокі відроги Новогрудської височини. Корисні копалини: торф (близько 6 млрд м³; 2-е місце в Білорусі), керамічна сировина (глини, піски), крейда. Клімат помірно континентальний, вологий, із м'якою зимою та помірно теплим літом (пересічні температури січня — 4°, липня +18°), опадів близько 600 мм на рік. Ріки повноводні, з повільною течією. Найбільші: Прип'ять з притоками — Ясельдою, Піною, Стиром, Горинню (сточище Чорного моря) і Зх. Буг (сточище Балтійського моря). Ґрунти в Поліській низовині слабопідзолисті, піщані; на Зх. і Пн. області — дерново-підзолисті, значні масиви дерново-підзолистих глейових ґрунтів зустрічаються в центральних районах Б. о.; на Сх. поширена смуга дерново-перегнійно-карбонатних ґрунтів. 12236,23 км² % території обіймають ліси (головно сосна, береза, вільха й дуб). У Б. о. — розташована частина заповідника Біловезька Пуща. Луки й пасовиська охоплюють майже 25 % території (частково заболочені). Загальна площа боліт — 2558,94 км², водойм — 842,4 км².

Населення[ред.ред. код]

Етнічний склад та мови[ред.ред. код]

За відомостями перепису 1999 року білоруси становлять 85 % населення, росіяни — 8,7 %, українці — 3,8 %, поляки — 1,8 %, представники инших національностей — 0,7% (передовсім це євреї, цигани, татари-липки й вірмени). Численна впервині єврейська людність здебільшого земіґрувала до Ізраїлю, Німеччина та США.

Середня густота — 42 чол. на 1 км². Найгустіше заселена середня частина області, найменше — південні райони Поліської низовини. Міського населення 23 % (1959). Найважливіші міста: Берестя, Барановичі, Пінськ, Кобрин, Лунинець.

Національний склад за переписом 2009 року
Регіон Білоруси Росіяни Українці Інші
м. Берестя 82,1 % 10,7 % 4,2 % 3.0 %
м. Барановичі 82,2 % 9,7 % 1,6 % 6.5 %
м. Пінськ 90,0 % 5,8 % 2,2 % 2.0 %
Барановицький р-н 86,9 % 5,2 % 1,1 % 6.8 %
Березівський р-н 90,8 % 5,7 % 1,8 % 1.7 %
Берестейський р-н 83,0 % 8,1 % 6,9 % 2.0 %
Ганцевицький р-н 95,6 % 2,2 % 0,6 % 1.6 %
Дрогичинський р-н 95,1 % 2,1 % 2,1 % 0.7 %
Жабинківський р-н 88,6 % 5,5 % 4,3 % 1.6 %
Іванівський р-н 95,5 % 1,8 % 2,2 % 0.5 %
Івацевицький р-н 94,4 % 3,7 % 0,9 % 1.0 %
Кам'янецький р-н 83,2 % 6,7 % 7,4 % 2.7 %
Кобринський р-н 87,9 % 6,1 % 4,5 % 1.5 %
Лунінецький р-н 96,2 % 2,5 % 0,8 % 0.5 %
Ляховицький р-н 88,4 % 3,5 % 0,9 % 7.2 %
Малоритський р-н 88,3 % 3,7 % 7,1 % 0.9 %
Пінський р-н 92,2 % 2,6 % 2,6 % 2.6 %
Пружанський р-н 87,5 % 6,4 % 3,4 % 2.7 %
Столінський р-н 97,3 % 1,2 % 0,9 % 0.6 %
Берестейська обл. 88,0 % 6,4 % 2,9 % 2.7 %
Розмовна мова за переписом 2009 року
Регіон Білоруська Російська Інша/не вказали
м. Берестя 2,7 % 94,1 % 3.2 %
м. Барановичі 13,3 % 81,6 % 5.1 %
м. Пінськ 4,8 % 92,5 % 2.7 %
Барановицький р-н 64,8 % 32,8 % 2.4 %
Березівський р-н 28,8 % 67,9 % 3.3 %
Берестейський р-н 13,7 % 83,8 % 2.5 %
Ганцевицький р-н 73,6 % 23,4 % 3.0 %
Дрогичинський р-н 55,1 % 43,2 % 1.7 %
Жабинківський р-н 15,1 % 81,3 % 3.6 %
Іванівський р-н 57,6 % 41,9 % 0.5 %
Івацевицький р-н 48,2 % 50,7 % 1.1 %
Кам'янецький р-н 17,6 % 80,2 % 2.2 %
Кобринський р-н 15,7 % 79,1 % 5.2 %
Лунінецький р-н 45,5 % 53,1 % 1.4 %
Ляховицький р-н 78,2 % 17,6 % 4.2 %
Малоритський р-н 28,1 % 68,6 % 3.3 %
Пінський р-н 39,6 % 57,0 % 3.4 %
Пружанський р-н 39,6 % 57,8 % 2.6 %
Столінський р-н 67,4 % 29,1 % 3.5 %
Берестейська обл. 26,7 % 70,1 % 3.2 %


Демографічна динаміка[ред.ред. код]

Зниження народжуваности, що з кінця 50-х спостерігаться в області (як і загалом у країні), призвело до старішання населення і, яко вислід, до його зменшення починаючи з 1990 року. Через природну уйму людности (-0,7%), а також у результаті міґраційних втрат в обміні з Мінськом, кількість мешканців реґіону скорочується (щоправда, останніми роками знелюднення поступово сповільнюється).

  • 1989—1.537.921 людина[4]
  • 1995—1518 тис.
  • 1996—1494,3 тис.
  • 2001—1477,4 тис.
  • 2002—1469,8 тис.
  • 2003—1461,0 тис.
  • 2004—1450,2 тис.
  • 2005—1439,3 тис.
  • 2006—1426,8 тис.
  • 2007—1417,8 тис.
  • 2008—1409,7 тис.
  • 2009—1404,5 тис.
  • 2010—1399,2 тис.
  • 2011—1394,8 тис.
  • 2012—1391,4 тис.
  • 2013—1390,4 тис.
  • 2014—1388,6 тис.[5]

Господарство[ред.ред. код]

Берестейська область входить до Білоруського економічного адміністративного району. Валова продукція промисловості Берестейської області зросла 1958 в 4,8 раза проти рівня 1940-го. Розвиток промисловості області тісно пов'язаний з використанням місцевої с.-г. і мінеральної сировини. Понад у2 всієї пром. продукції дає харчова промисловість (м'ясокомбінати в Бересті, Барановичах, Пінську, птахокомбінати в Кобріні, Пінську), масло- та крохмале-патокові, спиртові заводи розташовані в багатьох населених пунктах Б. о. За виготовленям м'яса Б. о. посідає 1-е, масла — 2-е місце в Білорусі.

Важливе значення мають лісозаготівлі й деревообробна промисловість, що дають майже у 4 пром. продукції області (сірникові, фанерні, мебльові та інші підприємства в Пінську, Бересті та ін.). Легка промисловість представлена швейними й трикотажними фабриками та взуттярнями в Барановичах, Бересті й Пінську. Значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів: виготовлення вапна (Березовський завод), облицьовувальної кераміки (Горинський завод), силікатних блоків (Барановицький завод), цегельні заводи. Металообробна промисловість обслуговує переважно потреби області в ремонті устаткування, найпаче потреби транспорту. В Пінську працює судноремонтний з-д, що випускає також річкові баржі. В області видобувається близько 600 тис. т торфу на рік. В області працює Прибузьке підземне газове сховище.

У вересні 1967 року збудована одна з найпотужніших у Білорусі Березовська електростанція. Працюють комбінат штучної шкіри в Пінську, килимовий комбінат, льонопрядильна фабрика, підприємства будівельної індустрії в Бересті та ін. Б. о.— важливий сільсько-господарський район Білорусі з розвиненим молочно-м'ясним тваринництвом, зерновим господарством, технічними культурами (льон, конопля, цукровий буряк), роль яких дедалі зростає. Загальна посівна площа Б. о. (в тис. га, 1957) — 666, в тому числі під зерновими (жито, пшениця, кукурудза) — 376, технічними — 44, картоплею — 140, кормовими — 98. В області проведені великі роботи з осушення заболочених земель. Поголів'я (на \ січня 1958, в тис. голів): великої рогатої худоби — 554 (в тому числі корів — 293), свиней — 414, овець і кіз — 271, коней — 88.

Сукупна довжина залізниць — 992 км. Основна магістраль Москва—Берестя. Значна сітка автошляхів (в тому числі автомагістраль Москва—Берестя). Судноплавство по Прип'яті, Піні, Горині, Мухавцю і Дніпровсько-Бузькому каналу. Серед ВИШ-ів Б. о.— педагогічний інститут та 16 середніх спеціальних навчальних закладів. Мається 5 музеїв.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Білорусь Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.