Тоомас Ківісілд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тоомас Ківісілд
ест. Toomas Kivisild
Народився 11 серпня 1969(1969-08-11) (54 роки)
Тапа
Країна Естонія
Діяльність генетик
Alma mater Тартуський університет
Галузь генетика, антропологія, еволюційна біологія
Заклад Тартуський університет, Кембриджський університет
Вчене звання доктор філософії
Відомий завдяки: дослідженнями популяційної генетики людини
Особ. сторінка mega.bioanth.cam.ac.uk

Тоомас Ківісілд (ест. Toomas Kivisild; *11 серпня 1969(19690811), Тапа) — естонський генетик.

Біографія[ред. | ред. код]

Тоомас Ківісілд народився 11 серпня 1969 року в Тапі. Закінчив аспірантуру Тартуського університету в 2000 році. Викладає в Кембриджському університеті на кафедрі біологічної антропології.[1]

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Дослідження присвячені еволюції людини та еволюційній популяційній генетиці, з особливою увагою до питань, що стосуються процесів, які впливають на глобальну генетичну структуру популяції людини, таких як природний добір алелів генів, міграції, асиміляція. Ківісілд бере участь у геномному проекті Ефіопії, вивченні історії мисливців-збирачів Мадагаскару, генетичній історії населення Вогняної Землі. Також він досліджує генетичні основи мінливості пігментації шкіри людини, гірської мінливості людини, генетичні механізми адаптацій до холодних умов.

З 1999 року вивчав генетичну структуру і походження населення Індії.[2]

У ході дослідження генетичних особливостей населення Ефіопії Ківісілд встановив, що значна кількість алелей генів частини сучасних ефіопів має поза-африканське походження, а саме з території сучасних Ізраїлю та Сирії. Розраховано, що ці алелі розповсюдилися в Ефіопії близько 3000 років тому. Цікаво, що це відкриття перекликається з ефіопськими легендами, які виводять походження власної держави від сина легендарної цариці Савської та біблійного Соломона.[3]

Ківісілд досліджував походження популяції австралійських аборигенів за допомогою методів палеогенетики і популяційної генетики, обґрунтувавши походження австралійської популяції від африканських предків, всупереч гіпотезам про частковий генетичний слід східно-азійських гомінід.[4]

За його участі у 2015 році визначений основний шлях міграції людини розумної з Африки через Єгипет, а не через Ефіопію та Аравію, як вважалося раніше.[5]

Ківісілд брав участь у широкому дослідженні Y-хромосоми людини, яке показало, що генетичне різноманіття чоловіків значно знизилося між II та VI тисячоліттями до н. е., що пов'язують зі зниженням впливу природного добору на користь майнових і владних відносин. [6]

Організаційна робота[ред. | ред. код]

Співорганізатор конференції Європейської організації молекулярної біології з еволюційної геноміки людини.[7]

Є скарбником Естонського товариства Кембриджського університету.[8]

Публікації[ред. | ред. код]

Опублікував більше 120 наукових статей. Індекс Гірша Ківісілда за версією Scopus станом на квітень 2018 року дорівнює 54.[9]

Також є одним зі співавторів підручника «Еволюційна генетика людини» (англ. Human Evolutionary Genetics, 2013) разом з Марком Джоблінгом (англ. Mark Jobling), Едвардом Голлоксом (англ. Edward Hollox) і Метью Гьорлсом (англ. Matthew Hurles).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Core Academic Staff. Division of Biological Anthropology. University of Cambridge. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  2. A Sam Miller. Strange Kind of Paradise: India Through Foreign Eyes. Penguin, 2015. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  3. Genomics and African Queens. Wellcome Trust Sanger Institute Press Office, 21 June 2012 [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  4. DNA and the first Australian Settlers. The Naked Scientists, 15th Aug 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  5. [Michael Casey. Out of Africa: How early humans first got to Europe. CBS News, May 28, 2015](англ.)
  6. discover wealth, power may have played stronger role than 'survival of the fittest'. Arisona State University News, March 16, 2015[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
  7. Human evolution in the genomic era: Origins, populations and phenotypes. EMBO website [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Cambridge University Estonian Society page [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Наукові публікації Тоомаса Ківісілда та їх цитування на сайті Scopus

Посилання[ред. | ред. код]