Соломон

Соломон дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́
«Суд Соломона», фреска у Ватикані, приписується Рафаелю
Третій Цар єдиного Ізраїльського царства
Час на посаді:
965 — 928 до н. е.
Попередник	Давид
Наступник	Єровоам I
Батько	цар Давид
Мати	Вірсавія
Діти	Ровоам Менелік
Релігія	юдаїзм

Соломо́н  (дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́; грец. Σαλωμών, Σολωμών — згідно з біблійною Першою Книгою Царів, один із найбільш могутніх, розумних та заможних царів давньої держави Ізраїль, згадується у Біблії як другий та улюблений син царя Давида та Вірсавії. Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»), а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»).

Під час головування Соломона Ізраїль переживав мир та розквіт. Йшло широке будівництво, жвава торгівля, внутрішній та зовнішній спокій.

Біля 966 року до н. е. Соломон збудував один з найвеличніших еврейських Храмів єдиному Богу, створення якого тривало більше ніж 30 років та зайняло працю тисяч працівників. Через декілька сот років цей Храм був зруйнований Царем Вавілону Навуходоносором (586 рік до н. е.).

Соломону приписують авторство таких творів Біблії, як Книга приповістей Соломонових, Книга Екклезіястова (або Проповідника), Пісня над піснями, а також декількох псалмів.

Про мудрість та постать Соломона доповідають багато легенд та складено багато творів художньої літератури.

Уряд Соломона

Склад уряду, сформованого Соломоном:

• Первосвященики — Садок, Евіятар, Азарія;
• Командувач військами — Беная;
• Міністр оподаткування — Адонірам;
• Придворний літописець — Йосафат; також писарі — Еліхореф та Ахійя;
• Ахісар — начальник царської адміністрації;
• Завуд;
• Азарія — начальник намісників;
• 12 намісників:
  • Бен-Гура,
  • Бен-Декер,
  • Бен-Хесед,
  • Бен-Авінадав,
  • Баана, син Ахілудів,
  • Бен-Гевер,
  • Ахінадав,
  • Ахімаац,
  • Баана, син Хушая,
  • Йосафат,
  • Шім'ї,
  • Гевер.

Див. також

• Історія Давнього Ізраїлю та Іудеї
• Соломон в ісламі