Австралійські аборигени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корінні австралійці
Аборигени острова Батерст
Загальна кількість 437 тис. чол (2001 рік, перепис)
Найбільші розселення Австралія Австралія
Близькі етнічні групи курнаї, нариньєрі, каміларої, араба-на, аранда та дієрі
Релігія Анімізм, традиційні вірування


Австралійські аборигени — корінне населення Австралії.

Розрізняють 2 категорії австралійських аборигенів:

  • Аборигени що живуть на самому материку;
  • Тасманці, винищені у 1876 році та корінні жителі прилеглих островів (острова Тіві та острови Торресової протоки).

Вони відрізняються за зовнішнім виглядом та деякими особливостями культури. Причому острівна група аборигенів бажає щоб їх називали острів'янами Тіві або острів'янами Торресової протоки, відповідно, а не загальною назвою — Австралійські аборигени.

Самоназва[ред.ред. код]

Материкові аборигени мають безліч назв, відповідно до племінного поділу, які походять від їхніх мов. Кожна назва відповідає племені, яке проживало у певному район Австралії. Наприклад, курі (англ. Koori) були поширені у Новому Південому Уельсі, муррі (англ. Murri) у Вікторії, нунгар (англ. Noongar) у Західній Австралії, яматджі (англ. Yamatji) у Центрально-західній Австралії, нунга (англ. Nunga) в Південній Австралії, япа (англ. Yapa) у центральних районах Північної території тощо.

Чисельність[ред.ред. код]

Аборигени Південної Австралії, 1903 рік

Загальна чисельність корінного населення континенту до його колонізації європейцями наприкінці XVIII століття невідома. Вважається, що чисельність сягала 250–300 тисяч чоловік, а за деяким підрахункам навіть півмільйона чоловік. Внаслідок колонізації більшість була винищена (чисельність на 1959 рік становила 45—50 тис. чол.), а частина витіснена в пустельні райони. Близько чверті було переселено в резервації. Аборигени жорстоко експлуатувалися і зазнавали расової дискримінації. Починаючи з 1960-х років, уряд офіційно закріпив за аборигенами їхні землі. Сучасна чисельність становить 517 000 осіб (станом на 2006 рік[1]), це 2,6 % загального населення Австралійського союзу.

Раса[ред.ред. код]

Австралійці — представники осібної австралійської раси яка характеризується дуже цікавим поєднанням архаїчних та прогресивних рис будови тіла. Через темний колір шкіри австралійців раніше помилково зараховували до негроїдної раси. Насправді їх предки заселили континент у дуже давні часи ще до оформлення сучасних рас, тому насправді в австралійців є риси що зближують їх з усіма іншими расами. Наприклад деякі особливості будови черепа та оволосіння зближають їх з європеоїдами, колір шкіри та будова обличчя з негроїдами, а генетично вони ближчі до монголоїдів.

Для представників австралоїдної раси характерні: темна шкіра, широкий ніс, проґнатизм (тобто сильне виступання вперед лицьової частини черепа), хвилясте волосся, сильний ріст волосся на обличчі та тілі. Поширена раса в Австралії, Південнії Азії та Океанії.

Серед австралоїдів є народи, серед яких трапляються природні блондини.

Мови[ред.ред. код]

(англ.) Сучасні регіони розселення аборигенів Австралії

Мови австралійців становлять окрему австралійську мовну групу. У давнину існувало близько 500 кланів австралійських аборигенів, і в кожного з них була своя територія і своя власна складна мова.

Походження[ред.ред. код]

Вперше людина з'явилася в Австралії понад 40 тисяч років тому. У 1968 році біля озера Манґо, на заході Нового Південного Уельсу, були виявлені останки людини, вік якої відповідно до даних радіовуглецевого аналізу — 25 тис. років. Морфологічно ця людина майже не відрізняється від сучасного аборигена. Стародавність кам'яних знарядь, виявлених на околицях озера Манґо, виявилася ще більшою — 32 тис. років. Перші люди жили кочовими племінними групами, полювали зі списами та бумерангами, ловили рибу з човнів і збирали плоди, трави та коріння. Цінні знання аборигени передавали в переказах та піснях.

Практично із самого початку відкриття Австралії загадка походження аборигенів стала хвилювати багатьох дослідників. Була висловлена низка гіпотез. Аж до початку XX століття більшість вчених уважало їх автохтонним населенням материка. Але в XX столітті ця теорія не одержала підтвердження — не були знайдені останки ні вищих видів мавп, ні найдавніших людей.

Геологи встановили, що під час останнього льодовикового періоду, що закінчився 12-13 тис. років тому, рівень Світового океану був нижче, ніж тепер, і між Південно-Східною Азією й Австралією простиралася суша, лише місцями перерізана неширокими протоками. Протягом усього палеоліту й мезоліту Австралія й деякі острови Океанії разом з Південною й Південно-Східною Азією становили єдину культурно-історичну область. Мігранти з Південної й Південно-Східної Азії, почавши заселення Австралії, відділилися від інших рас і утримали в ізоляції особливості древнього загального расового типу, властивого деколи й іншим расам.

Господарство[ред.ред. код]

Вумера (списожбурлялка), палка для метання, бумеранг

Основою господарства австралійських аборигенів було мисливство, рибальство та збиральництво. Чоловіки займались полюванням, використовуючи кам'яні сокири, бумеранги, списи; жінки — збиральництвом.

Австралійські аборигени не знали ні землеробства, ні скотарства. За одяг в окремих племен правили настегнові пов'язки, плащі з шкур звірів.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Житло аборигенів, Північна Австралія, 1920 рік

Більшість австралійських аборигенів кочувала, традиційно жили просто неба чи споруджували тимчасові житла напівсферичної форми і курені з гілля, кори та листя. Одяг аборигенів складається з пов'язок, виготовлених зі шкури кенгуру, які носять на стегнах та прикрас. При цьому їхні тіла вигадливо розмальовані. Основою господарства аборигенів було мисливство, рибальство та збиральництво. Сьогодні невелика кількість аборигенів малонаселених районів Центральної Австралії живе так само, як їхні пращури. Більшість же корінних жителів зазнали вестернізації, пересилилися до міст.

Організація суспільства[ред.ред. код]

У австралійських абориген існував первіснообщинний лад. Кожне плем'я поділялось на 2 екзогамні групи — фратрії, фратрії — на кілька родів, належність до яких успадковувалась, в основному, по материнській лінії. У деяких племен збереглися пережитки групового шлюбу. Австралійські аборигени мали систему віково-статевих угруповань. Група дорослих мисливців протиставлялася групі жінок і дітей. Тільки виконавши ряд обрядів, юнаки ставали повноправними членами племені. Релігія — тотемізм з магією та чаклунством. У багатьох племен були особливі священні емблеми—чуринги (орнаментовані дощечки).

Культура[ред.ред. код]

Мистецтво[ред.ред. код]

Веселкова змія, наскельний малюнок вохрою

Мистецтво аборигенів переважно відбиває їх релігійні вірування — чи то наскельні малюнки, розписи на стінах печер та на корі дерев (кланові знаки племені напальярі), чи то перекази та пісні. Музика аборигенів виконується на діджериді (довгій дерев'яній трубі), ритм відбивають за допомогою двох палиць, постукуючи ними одна об одну (часто для цього використовують бумеранги). Під акомпанемент діджериди співець-оповідач розповідає про минуле. З прикрас австралійські аборигени носили головні пов'язки, носові палички.

Фольклор[ред.ред. код]

Фольклор австралійських аборигенів — казки, легенди. Дуже поширене танцювальне мистецтво, спортивні ігри (метання бумерангів, боротьба).

Вірування[ред.ред. код]

Ритуали відіграють значну роль у віруваннях аборигенів. Частиною багатьох ритуалів є розмальовування тіла. Аборигени вірять, що світ створили їхні предки, серед яких були люди, тварини, сонце і вітер. Епоха створення світу в багатьох племен називається тим самим словом, що й сновидіння.

Австралійські аборигени вважали, що існує не тільки наша фізична реальність, але й інша реальність, населена духами предків. Наш світ і ця реальність перетинаються і взаємно впливають одне на одного. Одним з місць, де зустрічаються світ «снів» і реальний світ, є небо: дії предків проявляються в появі й русі сонця, місяця, планет і зірок, однак і дії людей можуть вплинути на те, що відбувається на небі.

У міфології аборигенів велика увага приділяється об'єктам зоряного неба. При цьому залишається неясним, чи зображувалися небесні об'єкти в наскальних розписах. Вважається, що деякі стилізовані зображення страуса ему співвідносяться з темними пиловими хмарами Чумацького Шляху. Цікаво, що темним хмарам Чумацького шляху надавалося визначальне значення також і в астрономії інків.

Незважаючи на наявність у аборигенів певних відомостей про небо і об'єкти на ньому, а також на окремі спроби використовувати небесні об'єкти в календарних цілях, немає відомостей про те, що якесь із племен аборигенів використовувало календар, пов'язаний з фазами Місяця; не використовувалися небесні об'єкти і для навігації.

Культура аборигенів в кіно[ред.ред. код]

  • 1971 — «Обхід».
  • 1977 — «Остання хвиля», фільм відомого австралійського режисера Пітера Уїра.
  • 1984 — «Там, де мріють зелені мурахи».
  • 2002 — «Клітка для кроликів» (англ. Rabbit-proof fence), розповідає про спроби «перевиховання» дітей австралійських аборигенів.
  • 2006 — «Десять човнів», з життя австралійських аборигенів, який користувався успіхом у світовому кінопрокаті і навіть відзначений спеціальною премією Каннського фестивалю. Всі актори фільму були аборигенами і розмовляли рідною мовою йолнгу-матха.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Девід Юнайпон — проповідник, винахідник, письменник та журналіст з племені нгарінджері

На даний час темпи зростання чисельності аборигенів (в силу високої народжуваності) значно перевищують середньо-австралійські, хоча рівень життя істотно нижче. У 1967 році раніше надані аборигенам громадянські права були закріплені юридично. З кінця 1960-х років розвивається рух за відродження культурної самобутності, за здобуття юридичних прав на традиційні землі. У багатьох штатах видані закони, що надають землі резервацій в колективне володіння австралійців в умовах самоврядування, а також охороняють їх культурну спадщину.

Відомими представниками австралійських аборигенів є художник Альберт Наматжира, письменник Девід Юнайпон, футболіст Девід Віррпанда, телеведучий Ерні Дінго, актор і оповідач Девід Галпіліл (Гулпіліл), співачка Джессіка Мобой (змішаного австралійсько-тиморського походження).

З 2007 року в Австралії існує Національне аборигенне телебачення Австралії, що працює поряд з іншими мовленням для національних громад країни SBS (транслює на 68 мовах, включаючи російську). Ці програми, розпочаті як внутрішнє мовлення, з розвитком мережі Інтернет тепер доступні по всьому світові. Хоча Національне аборигенне телебачення Австралії через нерозвиненість аборигенних діалектів виходить на англійській мові, воно надає можливість внутрішньої і міжнародної аудиторії вивчати аборигенні мови за допомогою телеуроків, запущених з 2010 року.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. The Cambridge Encyclopeadia of Hunters and Gatherers. Cambridge, 1999 (I.VII, Australia, p.317-371). (англ.)
  3. The Encyclopaedia of Aboriginal Australia. Vol.I-II. Canberra, 1994. (англ.)
  4. Артёмова О. Ю. Личность и социальные нормы в раннепервобытной общине по австралийским этнографическим данным. М., 1987. (рос.)
  5. Артёмова О. Ю. Прошлое и настоящее коренных астралийцев // Расы и народы, вып. 10. М., 1980. (рос.)
  6. Берндт Р. М., Берндт К. Х. Мир первых австралийцев, переклад з англійської. М., 1981. (рос.)
  7. Кабо В. Р. Происхождение и ранняя история Австралии. М., 1969. (рос.)
  8. Локвуд Д. Я — абориген, переклад з англійської. М., 1969. (рос.)
  9. Макконел У. Мифы мункан, переклад з англійської. М., 1981. (рос.)
  10. Роуз Ф. Аборигены Австралии, переклад з нім. М., 1981. (рос.)
  11. Элькин А. П. Коренное население Австралии, переклад з англійської. М., 1952. (рос.)


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.