Тібор Скітовськи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тібор Скітовськи
англ. Tibor de Scitovsky
Народився 3 листопада 1910(1910-11-03)
Будапешт, Угорщина
Помер 1 червня 2002(2002-06-01) (91 рік)
Стенфорд (Каліфорнія)
Громадянство Угорщина УгорщинаСША США
Діяльність економіст, викладач університету
Галузь Економіка
Alma mater Будапештський університет, Кембриджський університет, Лондонська школа економіки
Вчителі Ліонель Роббінс[1]
Знання мов угорська, німецька і англійська[2]
Заклад Лондонська школа економіки та політичних наук, Єльський університет[3], Стенфордський університет[3] і Університет Каліфорнії (Берклі)[3]
Членство Угорська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Батько Тібор Скітовськи
Мати Hanna Hódosid[4]
У шлюбі з Елізабет Скітовськи
Нагороди Грант Ґуґґенгайма, заслужений член Американської економічної асоціації, член Королівського економічного товариства, член Американської академії мистецтв і наук та член-кореспондент Британської академії.

Тібор Скітовськи (англ. Tibor de Scitovsky, 3 листопада 1910(19101103) року, помер в м. Будапешт, Угорщина  1 червня 2002, м. Стенфорд, США) — американський економіст угорського походження, відомий своїми роботами в таких областях економіки, як оцінка змін доходу, теорія капіталу, теорія недосконалої конкуренції, економічна теорія реклами, економічна теорія культури, теорія тарифів, міжнародна грошова реформа і макроекономічна політика. Асоційований професор, а пізніше — емерит професор Стенфордського університету, в якому він працював з 1946 по 1958 роки.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Т. Скітовски у 1910 році у місті Будапешт, у сім'ї угорського політика Тібора Скітовськи. У 1922 році його батько став президентом одного з найбільших банків Угорщини, а також протягом короткого часу був міністром закордонних справ.

Здобув юридичну освіту у Будапештському університеті, який закінчив у 1932 році . У 1935 році мігрував до Англії, де здобув ступінь магістра в Кембриджському університеті. У 1938 році захистив докторську роботу в Лондонській школі економіки.

У 1939 році переїхав у США, де під час Другої світової війни був прийнятий на військову службу. Спочатку керував вантажівкою в Англії, а згодом працював в U.S.А. Strategic Bombing Survey, який досліджував наслідки бомбардування Німеччини. Оскільки його батько був державним службовцем країни-противника, він змінив ім'я на Томас Денніс. В 1946 працював в Міністерстві торгівлі США.

З 1946 по 1958 викладав у Стенфордському університеті, став доцентом економічного факультету, а згодом професором. Пізніше, до 1968 року, був професором в Університеті Каліфорнії.

У 1966—1968 роках працював в Організації економічного співробітництва та розвитку в Парижі.

Повернувшись до США, з 1968 по 1970 працював професором Єльського університету. У 1970—1976 роках викладав курси економічного розвитку та країнознавства в Стенфордському університеті.

До 1978 року був професором Лондонської школи економіки, після чого його академічна кар'єра закінчилася.

Став заслуженим професором Каліфорнійського університету. У 1973 отримав звання почесного члена Американської економічної асоціації.

Помер 1 червня 2002 у Стенфордській лікарні внаслідок ускладнень після операції.

Діяльність[ред. | ред. код]

Скітовськи зробив внесок у широкий спектр тем в економічній галузі — від міжнародної торгівлі і зростання до монополістичної влади та конкуренції. У 1956 почав вивчати явище добробуту. Останні тридцять років життя він присвятив вивченню індивідуальних потреб та вподобань споживачів. Результати досліджень зафіксовані у монографії «Безрадісна економіка» (англ. The Joyless Economy, Oxford University Press, 1976), яка стала однією з найяскравіших праць. Він пояснює, що людина стикається зі складністю вибору між комфортом та задоволенням, тому задля розв'язання цього питання, він пропонує обирати ті речі, до яких ми не можемо звикнути (для прикладу відвідування театру, подорожі, зустрічі з друзями) замість речей, до яких ми можемо пристосуватися (новий килим або ж новий елемент одягу). У цій праці Скітовськи розкритикував американську економіку в тому, що вона робить занадто великий акцент на комфорті та безпеці, позбавляючи споживачів «радощів» складних, несподіваних і навіть ризикованих видів діяльності.

У 1941 році він розробив модель кривої байдужості, яка ілюструє комбінації товарів, які приносять однакове відчуття корисності для громади.

Одним із перших досліджень Скітовськи був аналіз безробіття Джона Мейнарда Кейнса. Він вважав, що існування безробіття корилюється із жорсткістю цін на продукцію та на ринках капіталу.

Першою у світ вийшла книга «Благополуччя і конкуренція» (англ. Welfare and Competition, 1951), яка принесла автору заслужену славу. У ній він аргументував ефективність конкуренції та неефективність монополій.

Наступна книга «Економічна теорія та інтеграція Західної Європи» (англ. Economic Theory and Western European Integration, Allen & Unwinn, 1958) — дослідження митних союзів.

У 1964 році вийшла збірка «Статті про добробут та зростання» (англ. Papers on Welfare and Growth, Stanford University Press, Allen & Unwin), в яку ввійшов увесь науковий доробок Скітовсього за роки його наукової діяльності.

Нагороди[ред. | ред. код]

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Вперше запропонував суспільну криву байдужості (1941), а також парадокс Скітовськи (парадокс в економіці добробуту, який стверджує, що немає збільшення суспільного добробуту шляхом повернення первісної частини програшів).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Scitovsky, Tibor (1940), «A study of interest and capital», Economica.
  • Scitovsky, Tibor (1941), «A note on welfare propositions in economics», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1941), «Capital accumulation, employment and price rigidity», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1942), «A reconsideration of the theory of tariffs», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1943), «A note on profit maximization and its implications», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1951), Welfare and competition: the economics of a fully employed economy.
  • Scitovsky, Tibor; Shaw, E. S.; Tarshis, L. (1951), Mobilizing resources for war: the economic alternatives.
  • Scitovsky, Tibor (1954), «Two concepts of external economies», JPE.
  • Scitovsky, Tibor (1958), Economic theory and Western European integration.
  • Scitovsky, Tibor (1959), Growth, balanced or unbalanced?, у Abramovitz, Moses та ін. (ред.), The allocation of economic resources: essays in honor of Bernard Francis Haley, Stanford, California: Stanford University Press, OCLC 490147128.
  • Scitovsky, Tibor (1960), «Standards for the performance of our economic system», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1962), «On the principle of consumer's sovereignty», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1964), Papers on welfare and growth.
  • Scitovsky, Tibor (1969), Money and the balance of payments.
  • Scitovsky, Tibor; Little, I. M. D.; Scott, M. F. G (1970), Industry and trade in some developing countries.
  • Scitovsky, Tibor (1972), «What's wrong with the arts is what's wrong with society», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1972), «The producer society», De Economist.
  • Scitovsky, Tibor (1973), «The place of economic welfare in human welfare», QREB.
  • Scitovsky, Tibor (1974), «Inequalities: open and hidden, measured and immeasurable», Annals of AAPSS.
  • Scitovsky, Tibor (1974), «Are men rational or economists wrong?», in Nations and Households in Economic Growth.
  • Scitovsky, Tibor (1976), The joyless economy: an inquiry into human satisfaction and consumer dissatisfaction.
  • Scitovsky, Tibor (1978), «Market power and inflation», Economica.
  • Scitovsky, Tibor (1978), «Asymmetries in economics», Scottish Journal of Political Economy.
  • Scitovsky, Tibor (1979), «Can changing consumer tastes save resources?», in Economic Growth and Resources.
  • Scitovsky, Tibor (1980), «Can capitalism survive? An old question in a new setting», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1981), «Excess demand for job importance and its implications», in Wert und Praeferenzprobleme in den Sozialwissenschaften.
  • Scitovsky, Tibor (1981), «The desire for excitement in modern society», Kyklos.
  • Scitovsky, Tibor (1983), «Subsidies for the arts: the economic argument», in Economic support for the arts.
  • Scitovsky, Tibor (1985), «Human desire and economic satisfaction», Kyklos.
  • Scitovsky, Tibor (1986), «Psychologizing by economists», in MacFadyen, editors, Psychology.
  • Scitovsky, Tibor (1986), Human desire and economic satisfaction: essays on the frontiers of economics.
  • Scitovsky, Tibor (1987), «Growth in the affluent society», 1987, Lloyds BR.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в https://news.stanford.edu/news/2004/march10/scitovskymeml-310.html
  4. Geni.com — 2006.

Посилання[ред. | ред. код]