Тіїт Каллас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіїт Каллас
Народився 6 квітня 1943(1943-04-06)[1] (81 рік)
Таллінн, Райхскомісаріат Остланд
Країна  Естонія[2]
Діяльність перекладач, письменник наукової фантастики, письменник, сценарист
Знання мов російська[3], фінська[3] і англійська[3]
Батько Vladimir Kallasd[3]
Мати Selma Kallasd[3]
Нагороди
Орден Державного герба 3-го класу Order of the National Coat of Arms, 4th Class
IMDb ID 0435962

Тіїт Каллас (нар 6 квітня 1943, Таллінн) — естонський письменник.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Тіїт Каллас відвідував Талліннську середню школу з 1954 по 1962 рік. Він залишив школу без диплома. З 1962 по 1965 рік — солдат Червоної Армії в Паланзі (Литва). Потім почалася його письменницька та журналістська кар'єра.

У 1958 році Каллас дебютував як короткий прозаїк в естонських газетах. Після кількох коротших прозових текстів і молодіжної літератури в 1964 році з'явився його перший роман Так багато сонця.

У 1965/66 роках Каллас був літературним редактором на Естонському телебаченні, а потім приєднався до редакції культурологічного журналу Looming у 1968—1970 роках. Потім Каллас писав для естонських газет. Зокрема, він був редактором у газетах Vaba Maa, Sõnumileht та Postimees[4].

У 1969 році Каллас був заарештований КДБ, який звинуватив його в антирадянській пропаганді. Кілька місяців він провів у в'язниці. Там він написав свій сюрреалістичний роман Дзвенить-дзвенить…, який був опублікований у 1972 році. У 1972 році вступив до Спілки письменників Естонії. У 1980-х роках був членом правління Спілки письменників.

Роман Калласа Церква Святого Миколая був написаний між 1967 і 1972 роками, а в переробленому і доповненому двотомному виданні з'явився лише після падіння радянської влади в Естонії в 1990 році: «Роман є типовим описом „втраченого покоління“, яке втрачає свої мрії та ідеали і руйнує себе, і як такий був документом періоду після 1968 року. Однак його неопублікування на початку 1970-х років було зумовлене радше інерцією автора, ніж цензурою, адже внутрішня критика аж ніяк не була дошкульною чи непереборною. Каллас просто переключився на інші речі, тому роман залишився незавершеним»[5].

Тіт Каллас також написав кілька радіоп'єс і сценаріїв для телевізійних фільмів і серіалів, а з 1996 року також для успішного телесеріалу Удачі 13. Перекладав також прозу з російської (Василя Аксьонова, Олександра Гріна) та англійської (Стівена Кінга) мов.

З 1979 по 1990 рік Каллас належав до КПРС. У період потрясінь між розпадом Радянського Союзу та відновленням незалежності Естонії він був співголовою парламентської фракції руху демократичної опозиції Народного фтонту Естонії. Тоді Каллас був активним членом різних політичних партій. З 1998 року безпартійний.

Художні твори (вибірка)[ред. | ред. код]

  • Так багато сонця (роман, 1964)
  • Дивне світло тротуарів (збірка оповідань, 1968)
  • Кривава подушка (збірка оповідань, 1971)
  • Тіні на веселці (оповідання для юнацтва, 1972)
  • Дзвенить, дзвенить… (роман, 1972)
  • Чотири розмови про кохання (драма, 1972)
  • Останнє вбивство (збірка оповідань, 1975)
  • Вечірнє світло (збірка оповідань, 1977)
  • Справа інженера Паберіта (збірка оповідань, 1977)
  • Коридор (роман, 1979; екранізація 1981)
  • Залізна вулиця (роман, 1979)
  • Маленькі коники під яскравою веселкою (Erzählungen, 1980)
  • Агов, ви там! (Збірка оповідань, 1980)
  • Враження з літературного пейзажу (1963—1981, 1982)
  • Камін Арві (збірка оповідань, 1982)
  • Спрага (роман, 1983)
  • Нічні мікрорайони (романи та оповідання 1979—1983 років, 1985)
  • Хто дрейфує до нічного поїзда (сатиричний роман, 1988)
  • Церква Святого Миколая (роман у двох томах, 1990)
  • Жінка на леві (лірична антологія 1961—1989 років, 1990))
  • Прощавайте, пане Шекспір (сатиричний роман, 1995)
  • Рука (готичний роман, 1997)

Особисте життя[ред. | ред. код]

Тіїт Каллас пов'язаний із журналісткою та перекладачем, яка народилася у Веймарі Аллою Каллас (* 1946) одружений. Він є старшим братом естонського графіка та коміксиста Олімара Калласа (1929—2006).

Тіїт Каллас живе в Лауласмаа на естонському узбережжі Балтійського моря.

Література[ред. | ред. код]

Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Berlin, New York 2006, ISBN 3-11-018025-1, S. 679, 707f., 726f. und 759

Веб-посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Bibliothèque nationale de France Record #134996913 // BnF catalogue généralParis: BnF.
  3. а б в г д Alaküla A. Kes on kes? Eesti 2000Tallinn: 2000. — 271 с. — ISBN 978-9985-60-789-3
  4. Eesti Elulood. Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus 2000 (= Eesti Entsüklopeedia 14) ISBN 9985-70-064-3, S. 132
  5. Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Berlin, New York 2006, ISBN 3-11-018025-1, S. 726f.