Флейта (судно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голландська флейта XVII ст.

Флейта (флейт) — тип голландського вітрильного судна, яке мало такі відмінні риси:

  • Довжина цих судів у 4 — 6 і більш раз перевищувала їхню ширину, що дозволяло їм ходити під вітрилами вже досить круто до вітру.
  • Висота щогл перевершувала довжину судна, а реї стали укороченими, що дозволило зробити вузькі і зручні в обслуговуванні вітрила і скоротити загальне число верхньої команди.

Перший флейт був сконструйований Пітером Янсоном Ліорне у 1594 році та побудований у 1595 році в місті Горні, центрі суднобудування Голландії.

Перший вантажний вітрильник мав відношення довжини корпуса до поперечника 5:1, тобто був надзвичайно довгим і вузьким - як подовжений фужер для вина — флейта, від якої й походить його назва.

Модель флейти

Вітрильне озброєння фок- і грот-щогл складалося з фока, грота і відповідних марселів, а пізніше на великих флейтах і брамселів. На бізань-щоглі вище звичайного косого вітрила піднімали пряме вітрило крюйсель. На бушприті ставили прямокутне вітрило блінд, іноді бом-блінд. На флейтах уперше з'явився штурвал, що полегшило перекладку руля. Флейти початку XVII століття мали довжину близько 40 м, ширину близько 6,5 м, осаду 3 — 3,5 м, вантажопідйомність 350—400 т. Для самооборони на них установлювали 10 — 20 гармат. Екіпаж складався з 60 — 65 чоловік. Судна цього типу відрізнялися гарними морехідними якостями, високою швидкістю, великою місткістю і використовувалися, головним чином, як військово-транспортні. Протягом XVIXVIII століть флейти займали пануюче положення на всіх морях.