Корвет
_.jpg)
Корве́т (фр. Corvette, від лат. Corbita — корабель) — клас багатоцільових військових кораблів ближньої морської зони, призначених для дозорної і конвойної служби, протичовнової і протиповітряної оборони військово-морських баз і пунктів базування[1]. Легкі фрегати[2]. Один з найчисельніших класів сучасних бойових кораблів.
Зміст |
Корвети у вітрильному флоті [ред.]
_AWM_300012.jpeg)
На початку XVII століття корветами називалися однощоглові боти тоннажем до 200 тон[1].
Пізніше спрощення корабельної архітектури фрегатів привело до появи корветів, як новового виду кораблів, призначених для розвідки, посильної служби, а інколи для крейсерських дій. Корветами стали називати трищоглові кораблі тонажем 400—600 тон. Від фрегатів вони відрізнялися відсутністю палубних надбудов і меншим (до 20) числом гармат. Вони розміщувалися на відкритій верхній палубі. Крім вітрил у корветів були ще й весла. Судна, які мали пряме вітрильне озброєння, могли йти під усіма вітрилами тільки при порівняно слабкому вітрі[3].
З 40-х років XIX століття корвети — колісні, а пізніше гвинтові вітрильно-парові судна тоннажем до 3500 тон і артилерійським озброєнням до 32 гармат[1].
Розвиток сучасних корветів [ред.]
Вдруге корвети в складі військово-морських сил з'явилися в період Другої світової війни як ескортні кораблі спеціальної побудови ВМС США та Великобританії в результаті розширення можливостей і розмірів патрульних катерів. Водотоннажність корветів складала 500—1200 тонн, швидкість ходу 16-20 вузлів. На озброєнні малися артилерійські установки калібру 76-102 мм і зенітні автомати калібру 20-40 мм, бомбомети та глибинні бомби. Кораблі оснащувалися радіолокаційними і гідроакустичними засобами повітряного і підводного спостереження.
З розвитком ракетної зброї корвети почали оснащуватися пусковими установками керованої ракетної зброї. В середині 1990-х озброєння доповнили легким вертольотом. В результаті тоннаж корветів зріс до 1200—1500 тонн і продовжує збільшуватися.
Сьогодні корвети — багатоцільові кораблі, основні бойові одиниці прибережної зони, які переважно діють в смузі панування в повітрі своєї авіації. Основне їх призначення — протичовнова оборона корабельних з'єднань і конвоїв, а також військово-морських баз, портів тощо[4].
У ВМС України в корвети перекласифіковані малі протичовнові і ракетні кораблі радянських проектів 1124 і 1241. В 2000-х роках Миколаївським КБ «Дослідно-проектний центр суднобудування» розроблений сучасний перспективний багатоцільовий бойовий корабель — корвет проекту 58250. Будівництво головного корабля розпочалося у травні 2010 року ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»[5][6].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ а б в Военный энциклопедический словарь. Министерство обороны СССР. Институт военной истории. — М.: Военное издательство. 1983. С. 359 (рос.)
- ↑ Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва: Национальный центр научно-технической информации, 2005. — С. 27. — ISBN 5-98384-005-3 (рос.)
- ↑ Доценко В. Галеры, парусники, броненосцы // История военно-морского искусства. — под. ред. В. И. Куроедова. — Москва: ЭКСМО, 2003. — Т. 1. — С. 113-128. — ISBN 5-699-04856-1 (рос.)
- ↑ Кризис в развитии малых противолодочных кораблей ВМФ СССР. Корвет СКБ-86 (рос.)
- ↑ На стапелях — український корвет. «Ноосфера», 24 травня 2011
- ↑ У Миколаєві на підході перший український корвет. «Коментарі», 17 травня 2011
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Корвет |
