Нідерланди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Королівство Нідерландів |
|||||
|
|||||
| Девіз: Je Maintiendrai («Я вдержу») |
|||||
| Гімн: Het Wilhelmus («Вільгельмова пісня») |
|||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Амстердам 52°21′ пн. ш.; 04°52′ сх. д. |
||||
| Офіційні мови | нідерландська, фризька мова (друга офіційна, тільки в провінції Фрисландія) |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Конституційна монархія | ||||
| - Королева | Беатрикс Вилгельміна Армгард | ||||
| - Прем'єр міністр | Ян-Петер Балкененде (з 2002) | ||||
| Незалежність від Іспанії | |||||
| - Задекларована | 23 травня 1568 | ||||
| - Визнана | 30 січня 1648 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 41 526 км² (134) | ||||
| - Води (%) | 18,41 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2008 р. | 16 408 557 (61) | ||||
| - Густота | 395 осіб/км² (15) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | $670 929 млрд. (16) | ||||
| - На душу населення | $35 078 (10) | ||||
| Валюта | Євро (EUR) |
||||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
| Домен Інтернет | .nl | ||||
| Телефонний код | +31 | ||||
Нідерла́нди (нід. Nederland [ˈneːdərlɑnt]), офіційно Королі́вство Нідерла́ндів (нід. Koninkrijk der Nederlanden) — країна на заході Європи на березі Північного моря. Разом з частиною Антильських островів й Арубою складає Королівство Нідерландів.
Часто країну називають Голландією за назвою однієї з семи провінцій, що спочатку входила в Республіку Сполучених провінцій Нідерландів у XVI столітті.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Географічне розташування
Нідерланди розташовані в західній частині Середньоєвропейської рівнини. З півночі та півдня країн омивається водами Північного моря. Уздовж берегів тягнуться піщані дюни, вати, марші та розташовані польдери (осушені людиною морські території). Унікальність Нідерландів полягає в тому, що досить велику частину території країни було отримано шляхом осушення. Приблизно 50 % території, на якій проживає 60 % населення, лежить нижче рівня моря, а ще третина має висоту всього до 1 м. Сама назва країни в перекладі означає низинні землі, що й пояснюється розташуванням країни в пласких низовинах дельт річок.
Загальна довжина кордонів становить 1 027 км, з них кордон з Німеччиною — 577 км, з Бельгією — 450 км.[1] На заході та півночі омивається водами Північного моря, берегова лінія має довжину 451 км.[1] Загальна площа території країни складає 41 543 км², з них суходіл займає 33 893 км², внутрішні води — 7 650 км².[1]
Крайні точки:
- північна — острів Роттюмерплат 53°33′21.1″ пн. ш. 06°28′35.1″ сх. д.
- південна — місто Зіппенакен 50°45′01.6″ пн. ш. 05°54′55.1″ сх. д.
- західна — місто Сінт-Анна-тер-Мейден 51°18′54.1″ пн. ш. 03°21′30.3″ сх. д.
- східна — місто Нівесханс 53°10′49.5″ пн. ш. 07°13′39.0″ сх. д.
[ред.] Рельєф
За рельєфом країна поділяється на 2 частини. На півночі та заході знаходяться низько лежачі землі, більша частина яких розташовані в дельті річок Рейн, Маас та Шельда. По березі моря тягнеться смуга піщаних дюн шириною до 405 м та висотою до 60 м, які разом з системою гребель, дамб та шлюзів захищають низинні родючі землі (марші) від затоплення.
Південна та східна частина країни лежить вище рівня моря. На сході переважають горбисті ландшафти, а південний район займають піщано-глинисті рівнини, які переходять в горбисто-лесові ландшафти передгірної частини Арденн. В найпівденнішій частині Лімбургу місцевість підвищується до 300—320 м. Тут, на вапняковому плато, яке розчленоване річковими долинами, знаходиться і найвища точка Нідерландів — гора Вальсерберг з висотою в 321 м. На схід від маршів розташовані горбисті ділянки рівнини (гести), складені льодовиковими відкладами. На південний схід від озера Ейсселмер зберігся моренний рельєф — гряди висотою до 106 м.
[ред.] Геологія
На півночі Нідерландів переважають сучасні та плейстоценові піщано-глинисті морські та річкові відклади. Зі сходу розташовані льодовикові та флювіогляційні відклади. Дельти річок складені річковими відкладами, а землі південної провінції Лімбург складаються в основному з вапняків, мергелів та крейди пізнього мезозою, палеогену та неогену. Від Рейнських Сланцевих гір через територію колишньої затоки Зейдерзе в північно-західному напрямку тягнеться Центральнонідерландський вал осадових порід. В інших місцях прошарки залягають спокійно.
Країна має досить значні запаси природного газу та нафти, родовища яких розташовані в областях відносних западин на захід та схід від озера Ейсселмер, а також на шельфі Північного моря. Також є запаси кам'яного та бурого вугілля на півдні Лімбургу, торфу, кухонної солі та каоліну.
[ред.] Гідрографія
На території Нідерландів розташовані гирла великих європейських річок: Рейн, Маас та Шельда. Вони утворюють спільну величезну дельту. Річки повноводні протягом року, їхні русла спрямлені та з'єднані каналами, а стік зарегульований. Наноси приводять до того, що русла річок повільно піднімаються над навколишніми низовинами, через що більшість річок обнесені захисними валами. Рукава та естуарії річок, а також озера, з'єднані між собою численними каналами, найбільші серед яких: Корбулона, Гент-Терньозен, Амстердам-Рейн, Нордзе-канал та Юліана-канал.
Між Західно-Фризькими островами та континентальною частиною Нідерландів розташована затока Ваддензе, яка є частиною Північного моря і має невеликі глибини. В країні розташовано досить багато озер. В південно-західній частині знаходиться озеро Гревелінген. В Фрисландії є група озер, які розташовані нижче рівня моря. До неї входять Флюссен, Слотермер, Тьокемер, Снекермер. На півночі країни розташоване озеро Лауверсзе, яке раніше було затокою моря.
[ред.] Осушення моря
На початку ХХІ століття нижче за рівень моря було розташовано понад 50 % території країни, включаючи майже всі західні землі . Більшу їх частину нідерландці почали відвойовувати у моря ще у XIII столітті і зуміли перетворити на продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт і мілководь були обгороджені греблями, вода викачувалася спочатку за допомогою енергії вітряків, а пізніше паровими і електричними насосами. В 1282 році потоп в день Святої Люсії призвів до утворення затоки Зьойдерзе, яка після будівництва греблі Афсльойтдейк перетворилась на прісноводне озеро Ейсселмер. Рівні великих річок країни в їх нижніх течіях нерідко знаходяться вище навколишніх межиріччів, складених пухкими осадовими породами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями. З 1927 в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проекту з осушення затоки Зьойдерзе. До 1932 було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Так був створений перший польдер Вірінгермер на північному заході, потім Уркерланд на північному сході. Таким же чином були осушені території східного і південного Флеволанду. У кінці 1980-их років завершилося створення Маркерварду. На них в 1985 році утворили провінцію Флеволанд. Зі східного та південного боків залишили протоку, яка являє собою низку з'єднаних між собою озер. В 1975 році була збудована дамба Гавтрибдейк, яка відокремила від озера Ейсселмер південно-західну частину — озеро Маркермер. Після повного закінчення проекту у моря буде відвойовано понад 60 % початкової площі затоки.
Ще один проект під назвою «Дельта», закінчений у 1986, призначався головним чином для захисту зовнішніх частин дельти Рейна і Мааса з численним островами від повеней. Сьогодні в Нідерландах розглядається проект будівництва гребель між Фризькими островами, які обрамовують північне побережжя країни. Так, планується осушити мілководну затоку Ваддензе, що тягнеться між островами і материком. У 1990-их роках стратегія гідротехнічних і меліоративних робіт, що налічували тисячолітню історію, неабияк змінилася. Тепер планується перетворити близько 240 тис. га, або приблизно 1/10 всіх сільськогосподарських угідь країни, в ліси, луки і озера з метою охорони навколишнього середовища.
[ред.] Клімат
Клімат в Нідерландах морський, помірно-теплий. Пересічні температури січня становлять +1-+3°C, липня — +16-+17°C. Сонячних днів мало, погода мінлива, часто виникають сильні тумани[2]. При потраплянні холодного повітря зі сходу нижня течія річки Рейн та озеро Ейсселмер замерзають. Опадів випадає 650—750 мм за рік, в основному у вигляді дощу. Снігопади дуже рідкісні.
[ред.] Ґрунти
На території Нідерландів переважають підзолисті ґрунти, в прибережних районах розвинені родючі мулисті ґрунти маршів, а по долинам річок — алювіально-лучні. Дерново-підзолисті ґрунти та торфові болота поширені на півночі та сході країни, а в районі південного Лімбургу зберігся лес еолового походження.
[ред.] Рослинність
Високий ступінь засоленості території та її залюдненості призвело до знищення лісів. Ліси та чагарники, а це переважно посадки сосни та тополі на дюнах, займають 7-8 % площі. Понад 40 % території країни займають землі під пасовища, 35 % — рілля, теплиці та сади, більш як 10 % — забудови та дороги. Ліси представлені головним чином окремими гаями та парками, також багато декоративної зелені. Основні породи дерев — дуб, бук, граб, ясен, тис, по берегам річок зростають верби. На дюнах поширені сосни та обліпиха, піщані райони зайняті вересковими пустками та чагарниками.
[ред.] Тваринність
Через велику щільність населення тваринний світ країни дуже бідний. Серед ссавців збереглись олені, борсуки та лисиці, на дюнах водяться дикі кролі. Країна лежить на шляху щорічної міграції численних птахів (гуси, казарки, чайки та кулики, всього 180 видів). В дельтах Рейну, Маасу та Шельди організовані охоронні місця та зимівники. Північне море багате на промислову рибу: оселедець, тріска, макрель тощо.
[ред.] Охорона природи
В Нідерландах налічується 20 національних парків, а також декілька заповідників, загальна площа яких становить 127 тис. га. З цієї території більшу частину займають мілководдя, на яких здійснюється охорона мідієвих банок та місць проживання тюленя. Найбільший національний парк країни розташований в колишньому естуарії Східної Шельди та має площу в 37 тис. га.
[ред.] Державний устрій
[ред.] Адміністративний поділ
Королівство Нідерландів складається з 12 провінцій:
| Прапор | Провінція | Площа, км² |
Населення, тис. осіб (2009[3]) |
Столиця |
|---|---|---|---|---|
 |
Гелдерланд | 4975 | 1991062 | Арнем |
 |
Гронінген | 2336 | 574092 | Гронінген |
 |
Дренте | 2642 | 489918 | Ассен |
 |
Зеландія | 1788 | 380984 | Мідделбург |
 |
Лімбург | 2153 | 1122604 | Маастрихт |
 |
Оверейсел | 3327 | 1125435 | Зволле |
 |
Південна Голландія | 2818 | 3481558 | Гаага |
 |
Північна Голландія | 2670 | 2646445 | Гарлем |
 |
Північний Брабант | 4919 | 2434560 | Гертогенбос |
-Flag.svg){kind=small} |
Утрехт | 1386 | 1210869 | Утрехт |
 |
Флеволанд | 1419 | 383449 | Лелістад |
 |
Фрисландія | 3349 | 644811 | Леуварден |
За конституцією головне місто країни — Амстердам, проте парламент, уряд країни та посольства містяться в Гаазі.
[ред.] Політична структура
Нідерланди це Конституційна монархія. Перша конституція Нідерландів була прийнята 1815 року і наділяла основною владою в країні монарха, але давала й законодавчі повноваження двопалатному парламенту (Генеральним штатам). Сучасну конституцію країни було прийнято в 1848 році з ініціативи короля Віллема II і відомого ліберала Йогана Рудольфа Торбеке. Цю конституцію можна вважати «мирною революцією», тому що вона різко обмежила владу короля і передала виконавчу владу кабінету міністрів. Парламент віднині обирався на прямих виборах і отримав великий вплив на рішення уряду. Таким чином, Нідерланди стали однією з перших країн в Європі, що зробили перехід від абсолютної монархії до конституційної і парламентської демократії.
У 1917 році зміна в конституції дала виборчі права всім чоловікам, що досягли 23 років, у 1919 році право голосу отримали всі жінки. З 1971 року право голосу мають всі громадяни, що досягли 18 років. Найбільший перегляд конституції стався в 1983 році. Відтоді населенню гарантувалися не лише політичні, але і соціальні права: захист від дискримінації (на підставі релігії, політичних переконань, раси, статі тощо), заборона на смертну кару і право на прожитковий мінімум. Уряд отримав обов'язок захищати населення від безробіття і охороняти довкілля. Декілька змін в конституції після 1983 року відмінили строкову службу в армії і дозволили використовувати збройні сили для миротворчих операцій за кордоном.
Монарх Нідерландів офіційно є голова держави. З 1980 року королевою є Беатрикс Вільгельміна Армгард із старовинної оранської династії, спадкоємцем престолу — є її син Віллем Олександр. З 1890 року на престолі знаходилися лише жінки. Монарх нерідко відрікається від престолу на користь спадкоємця після досягнення літнього віку, проте Беатрикс (1938 року народження) доки не збирається цього робити. На практиці монарх майже не втручається в політичне життя, обмежуючись офіційними церемоніями, але в той же час має певний вплив на формування нового уряду після парламентських виборів і на призначення королівських комісарів в провінціях.
Законодавчою владою володіють Генеральні штати (парламент) і у меншій мірі уряд. Парламент складається з двох палат: перша (75 місць) і друга (150 місць). Друга палата, що володіє основною владою, обирається загальним прямим голосуванням на 4 роки (останні вибори відбулися 22 листопада 2006 року). Перша палата обирається непрямим чином провінційними парламентами. Її функції зводяться до ратифікації законопроектів, вже розроблених і прийнятих другою палатою. Основними політичними партіями Нідерландів є Християнсько-демократичний заклик (41 місце в другій палаті парламенту із 150), Партія праці (33 місця) Соціалістична партія Нідерландів (25 місць) і Народна партія за свободу і демократію (23 місця).
Виконавча влада зосереджена в руках кабінету міністрів (уряд). Уряд зобов'язаний погоджувати основні рішення з парламентом, і тому формується на основі парламентської більшості. Жодна партія в недавній історії Нідерландів не мала більшості в парламенті, тому уряди завжди носили коаліційний характер. Прем'єр-міністром з 22 липня 2002 року є лідер Християнсько-демократичного заклику Ян-Петер Балкененде. 22 лютого 2007 року він сформував свій четвертий кабінет міністрів: коаліцію Християнсько-демократичного заклику, Партії праці і малої партії Християнський Союз (6 місць в парламенті). Заступниками Балкененде в уряді стали лідер Партії праці Вавтер Бос і лідер Християнського Союзу Андре Раввут.
[ред.] Історія
Територія Нідерландів була заселена ще з останнього льодовикового періоду, коли на її території була тундра з бідною рослинністю. Найстарішим слідам людської діяльності нараховується приблизно 100 тисяч років. Перші жителі були мисливці та збирачі. В кінці льодовикового періоду територія була заселена різноманітними палеолітичними групами. Близько 10 тисяч років тому на території країни проживали мезолітичні племена, а в останні декілька тисячоліть наступив залізний вік з відносно високим рівнем життя.
Під час приходу в ці краї римлян, Нідерланди були заселені германськими племенами. Це були тубанти, канінефати та фризи, які оселились тут близько 600 років до н. е. Кельтські племена, такі як ебурони та менапії, заселили південь країни. На початку римської колонізації в країну також прибули німецькі племена батави та токсандри. В період Римської імперії південна частина сучасних Нідерландів була окупована римлянами й стала частиною провінції Бельгіка, а пізніше — провінцією Нижня Германія.
В середні віки, Нижні країни, які приблизно включають сучасні Бельгію та Нідерланди, включали в себе різні графства, герцогства та єпархії, що входили до складу Священної Римської імперії. Вони були об'єднані в одну державу під владою Габсбургів в XVI столітті. Після поширення кальвінізму наступила Контрреформація, що привела до розпаду країни. Намагання іспанського короля Філіппа II централізувати державу призвели до повстання проти іспанського панування під керівництвом Вільгельма I Оранського. 26 липня 1581 року була проголошена незалежність країни, офіційно визнана іншими державами тільки після Восьмидесятилітньої війни 1568—1648 років. В роки війни за незалежність почалося Золоте століття Нідерландів, період економічного та культурного процвітання, яке продовжувалось все XVII століття.
Після припинення французької окупації на початку XIX століття, Нідерланди перетворились на монархію під владою Оранської династії. В 1830 році Бельгія остаточно відділилась від Нідерландів й стала самостійним королівством. Люксембург набув незалежності в 1890 році. Під тиском ліберальних політиків країна в 1848 році була перетворена в парламентську демократію з конституційним монархом. Такий політичний устрій зберігся і до сьогоднішнього дня, з невеликою перервою під час німецької нацистської окупації.
В ході Першої Світової війни Нідерланди зберігали нейтралітет, але під час Другої світової війни на протязі 5 років були окуповані Німеччиною. Під час німецького вторгнення Роттердам був завданий бомбуванню, під час якого був майже повністю зруйнований центр міста. В роки окупації жертвами холокосту стало близько 50 тисяч нідерландських євреїв. Після війни почалось швидке відновлення країни, чому допомагав план Маршалла, організований США. Завдяки цьому Нідерландам швидко вдалось стати сучасною індустріальною державою. Державну незалежність набули й колишні колонії — Індонезія та Сурінам. В результаті масової імміграції з Індонезії, Туреччини, Марокко, Сурінама та Нідерландських Антильських островів країна стала багатокультурною та з великою часткою мусульман серед населення.
25 березня 1957 року Нідерланди стали одними із засновників Європейського Союзу. В 1960-70-ті роки пройшли великі соціальні та культурні зміни, населення отримало широкі соціальні права, пільгові виплати стали одними з найбільших у світі. В червні 2005 року на референдумі по Євроконституції більше половини нідерландців проголосували проти її прийняття. Таким чином держава стала другою, що відкинула проект єдиної Конституції ЄС після Франції.
[ред.] Населення
Населення Нідерландів на липень 2009 року склало 16 715 999 осіб,[1] через що країна займає 60 місце в світі, після Камеруну (18,9 млн. осіб) та попереду Чилі (16,6 млн. осіб).[4] Природній приріст населення додатній і становить 0,4 %.[1]
Більшість населення Нідерландів складають нідерландці — 80,7 %, європейці — 5 %, індонезійці — 2,4 %, турки — 2,2 %, марокканці — 2 %, сурінамці — 2 %, антильці — 0,8 % та інші народи — 4,8 % (2008).[1]
Статева структура: діти до 14 років становлять 17,4 %, пенсіонери за 65 років — 14,9 %, середнього ж віку складають 67,7 %. Тому середній вік нідерландців становить 40,4 роки, хоча у жінок він дещо менший — 39,6 років, у чоловіків відповідно більший — 41,2 роки.[1]
За релігійними поглядами населення розподіляється таким чином: римо-католики — 30 %, протестанти — 20 % (з них нідерландські реформісти — 11 %, кальвіністи — 6 %, інші протестанти — 3 %), мусульмани — 5,8 %, іншого віросповідання — 2,2 %, атеїстів — 42 % (2006).[1]
Щодо мов, то держава має дві офіційні мови — нідерландську та фризьку (фризька мова править за одну з двох офіційних мов тільки в провінції Фрисландія ).
[ред.] Найбільші міста
В таблиці подано дані по найбільшим міста, населення яких становить понад 100 тисяч осіб:
| Герб | Місто | Провінція | Населення, осіб (2009)[3] |
|---|---|---|---|
 |
Амстердам | Північна Голландія | 755605 |
 |
Роттердам | Південна Голландія | 587134 |
 |
Гаага | Південна Голландія | 481864 |
 |
Утрехт | Утрехт | 299891 |
 |
Ейндговен | Північний Брабант | 212269 |
 |
Тілбург | Північний Брабант | 203464 |
 |
Алмере | Флеволанд | 185746 |
 |
Гронінген | Гронінген | 184227 |
 |
Бреда | Північний Брабант | 171916 |
 |
Неймеген | Гелдерланд | 161817 |
 |
Енсхеде | Оверейсел | 156071 |
 |
Апелдорн | Гелдерланд | 155332 |
 |
Гарлем | Північна Голландія | 148191 |
 |
Арнем | Гелдерланд | 145574 |
 |
Занстад | Північна Голландія | 144055 |
 |
Амерсфорт | Утрехт | 143212 |
 |
Гофддорп | Північна Голландія | 142042 |
 |
Гертогенбос | Північний Брабант | 137775 |
 |
Зутермер | Південна Голландія | 120881 |
 |
Дордрехт | Південна Голландія | 118408 |
 |
Маастрихт | Лімбург | 118286 |
 |
Зволле | Оверейсел | 117703 |
 |
Лейден | Південна Голландія | 116787 |
 |
Еммен | Дренте | 109441 |
 |
Еде | Гелдерланд | 107623 |
[ред.] Економіка
Нідерланди — високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством. Основні галузі економіки: агроіндустрія, машино- і суднобудівна, авто- та літакобудівна, електротехнічна та радіоелектронна, нафтова та нафтохімічна, чорна та кольорова металургія, легка промисловість, алмазообробна. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Головний морський порт — Роттердам та Амстердам. Міжнародне летовище знаходиться в Амстердамі.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 442 млрд. Темп зростання ВВП — 3,8 %. ВВП на душу населення — $ 28154. Прямі закордонні інвестиції — $ 6 млрд. Імпорт (нафта, продовольчі товари, зерно, корм, транспортне обладнання і машини) — $ 188 млрд (Німеччина — 20,7 %; Бельгія та Люксембурґ — 10,6 %; Великобританія — 9,7 %; США — 9,4 %; Франція — 7 %). Експорт (продукти харчування (особливо м'ясні і молочні), хімічні продукти, нафтопродукти, машини і транспортне обладнання) — $ 210 млрд (г.ч. Німеччина — 26 %; Бельгія та Люксембурґ — 12,8 %; Франція — 10,6 %; Великобританія — 10,1 %; Італія — 5,8 %). Нідерланди — невелика держава, однак її валовий національний продукт в абсолютному і відносному (на душу населення) вимірі свідчить, що Нідерланди — одна з найбагатших країн в світі, посідає 12-е місце серед країн, що входять в Організацію економічної співпраці і розвитку.
Сільськогосподарські товари: зерно, картопля, цукровий буряк, садовина, городина, худоба та птиця.
Промисловість: Сільськогосподарська промисловість, металеві вироби та машинобудування, електротовари, хімікати, нафтодобування, будівництво, мікрoeлeктрoніка, рибальство.
Експортує: Механізми, машини та прилади, хімікати, паливо, харчі. Партнери: Німеччина 25 %, Бельгія 12,4 %, Великобританія 10,1 %, Франція 9,9 %, Італія 6 %, США 4,3 % (2004)
Імпортує: Механізми, машини та транспортне обладнання, хімікати, паливо, харчі, одяг. Партнери в імпорті: Німеччина 17,9 %, Бельгія 9,9 %, США 7,9 %, Китай 7,4 %, Великобританія 6,4 %, Франція 4,8 % (2004)
Див. також: Корисні копалини Нідерландів, Історія освоєння мінеральних ресурсів Нідерландів, Гірнича промисловість Нідерландів.
[ред.] Культура
У Нідерландах працювали багато всесвітньо відомих художників. У XVII столітті жили такі майстри, як Рембрандт, Ян Вермер, Ян Стен та багато інших. У XIX і XX століттях були знамениті Вінсент Ван Гог і Піт Мондріан. Мауріц Корнеліс Ешер відомий як художник-графік. Віллем де Конінг, відомий американський художник, навчався в Роттердамі. Нан ван Мейгерен прославився за свої підробки класичних картин.
У Нідерландах жили філософи Еразм Роттердамський і Спіноза, там були виконані всі основні роботи Декарта. Науковець Хрістіан Гюйгенс відкрив супутник Сатурну Титан і винайшов маятниковий годинник.
«Золоте століття» Нідерландів також привело до розквіту літератури, і основними письменниками були Йост ван ден Вондел і Пітер Корнеліс Гофт. У XIX столітті Едуард Даувес Деккер написав про погане поводження з аборигенами в нідерландських колоніях. Важливими письменниками XX століття були Гаррі Мюліш, Ян Гендрік Волкерс, Сімон Вестдейк, Герард Реве, Віллем Фредерік Германс і Кес Нотебом. Анна Франк написала знаменитий «Щоденник Анни Франк», який був виданий після її смерті у фашистському концтаборі і перекладений з нідерландської на всі основні мови світу.
Найвідоміший кінорежисер Нідерландів — Паул Вергувен, що зняв нідерландські фільми «Турецькі насолоди» і «Чорна книга», а також голлівудські блокбастери «Робот-поліцейський Робот-поліцейський», «Пригадати все» і «Основний інстинкт». Серед акторів найбільш відомий Рутгер Гауер («Турецькі насолоди», «Солдат Оранських», «Той, що біжить по лезу бритви»), а серед акторок — Сільвія Крістель (серія еротичних французьких фільмів «Еммануель») і Фамке Янссен («Золоте око» і три фільми «Люди Ікс»).
З Нідерландами зазвичай асоціюються вітряні млини, тюльпани, дерев'яні черевики і глиняний посуд з Делфта.
[ред.] Примітки
- ↑ а б в г д е ж и https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/nl.html
- ↑ http://www.rus.nl/rus/news/default.asp?Profile=news&NewsID=15593&LandID=1&CatID=8
- ↑ а б http://www.citypopulation.de/Netherlands-Mun.html
- ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2119rank.html?countryName=Netherlands&countryCode=nl®ionCode=eu&rank=60#nl
|
|
||
|---|---|---|
| Країни-члени | Австрія • Азербайджан • Албанія • Андорра • Бельгія • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Великобританія • Вірменія • Греція • Грузія • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Кіпр • Іспанія • Італія • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Швейцарія • Швеція • Чорногорія |  |
| Країни-спостерігачі | Ватикан • Ізраїль • Канада • Мексика • США • Японія | |
|
|
||
|---|---|---|
| Члени | Бельгія • Великобританія • Греція • Іспанія • Італія • Кіпр • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина • Португалія • Франція |  |
| Асоційовані члени | Ісландія • Норвегія • Польща • Туреччина • Угорщина • Чехія | |
| Асоційовані партненри | Болгарія • Естонія • Латвія • Литва • Румунія • Словаччина • Словенія | |
| Спостерігачі | Австрія • Данія • Фінляндія • Ірландія • Швеція | |
af:Nederland als:Niederlande am:ሆላንድ an:Países Baxos ang:Niðerland ar:هولندا arc:ܗܘܠܢܕܐ arz:نيديرلاند ast:Países Baxos az:Niderland bar:Niedalånde bat-smg:Nīderlandā bcl:Nederlands be:Нідэрланды be-x-old:Нідэрлянды bg:Нидерландия bn:নেদারল্যান্ড্স bo:ཧོ་ལན bpy:নেদারল্যান্ড br:Izelvroioù bs:Holandija ca:Països Baixos ce:Нидерланд ceb:Netherlands co:Paesi Bassi crh:Felemenk cs:Nizozemsko csb:Néderlandzkô cv:Нидерландсем cy:Yr Iseldiroedd da:Holland de:Niederlande diq:Hollanda dsb:Nižozemska dz:ནེ་དར་ལེནཌསི་ ee:Netherlands el:Ολλανδία en:Netherlands eo:Nederlando es:Países Bajos et:Holland eu:Herbehereak ext:Paísis Bajus fa:هلند fi:Alankomaat fiu-vro:Holland fo:Niðurlond fr:Pays-Bas frp:Payis-Bâs fur:Paîs Bas fy:Nederlân ga:An Ísiltír gan:荷蘭 gd:Na Tìrean Ìsle gl:Países Baixos - Nederland gn:Holanda got:𐌽𐌹𐌸𐌴𐍂𐌰𐌻𐌰𐌽𐌳 gu:નેધરલેંડ gv:Yn Çheer Injil hak:Hò-làn haw:Hōlani he:הולנד hi:नीदरलैंड hif:The Netherlands hr:Nizozemska hsb:Nižozemska ht:Peyiba hu:Hollandia hy:Նիդեռլանդներ ia:Pais Basse id:Belanda ie:Nederland ilo:Nederlandia io:Nederlando is:Holland it:Paesi Bassi ja:オランダ jbo:nederland jv:Walanda ka:ნიდერლანდი kg:Pays-Bas kk:Нидерланд kl:Holland kn:ನೆದರ್ಲ್ಯಾಂಡ್ಸ್ ko:네덜란드 ks:नेदरलैंड्स ksh:Nederläng ku:Holand kv:Нидерландъяс kw:Iseldiryow la:Nederlandia lb:Holland li:Nederland lij:Paixi Basci lmo:Paes Bass ln:Holanda lt:Nyderlandai lv:Nīderlande mdf:Нидерлантт mhr:Нидерланде mk:Холандија ml:നെതർലന്റ്സ് mn:Нидерланд mr:नेदरलँड्स ms:Belanda mt:Olanda na:Eben Eyong nah:Tlanitlālpan nap:Ulanna nds:Nedderlannen nds-nl:Nederlaand ne:नेदरल्याण्ड्स nl:Nederland nn:Nederland no:Nederland nov:Nederlande nrm:Pays Bas nv:Kéyah Wóyahgo Siʼánígíí oc:Païses Basses os:Нидерландтæ pam:Netherlands pap:Hulanda pdc:Holland pih:Dem Nethiland pl:Holandia pms:Pais Bass pnb:نیدرلینڈز pnt:Ολλανδία ps:نېدرلانډ/هالېنډ pt:Países Baixos qu:Urasuyu rm:Pajais Bass rmy:Olanda ro:Olanda roa-rup:Olanda ru:Нидерланды rw:U Buholandi sa:नेदरलैंड्स sah:Недерланд sc:Logos Bascios scn:Paisi Vasci sco:Netherlands se:Vuolleeatnamat sh:Nizozemska simple:Netherlands sk:Holandsko sl:Nizozemska so:Nederland sq:Holanda sr:Холандија srn:Bakrakondre st:Hôlanê stq:Niederlounde su:Walanda sv:Nederländerna sw:Uholanzi szl:Ńiderlandy ta:நெதர்லாந்து te:నెదర్లాండ్ tet:Olanda tg:Нидерланд th:ประเทศเนเธอร์แลนด์ tl:Olanda to:Holani tpi:Ol Nitelan tr:Hollanda tt:Нидерландлар udm:Нидерланд ug:Gollandiye ur:نیدرلینڈز uz:Niderlandlar vec:Paéxi Basi vi:Hà Lan vls:Olland vo:Nedän wa:Bas Payis war:Nederlandes wo:Olaand wuu:尼德兰 xh:ENetherlands yi:האלאנד yo:Hóllàndì zea:Nederland zh:荷兰 zh-classical:尼德蘭 zh-min-nan:Kē-tē-kok zh-yue:荷蘭
