Франсуа Лонгшам де Бер'є
| Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є | |
|---|---|
| фр. François Longchamps de Bérier | |
 | |
| Бурмистр Львова | |
| 1766, вперше — 1780, востаннє | |
| Райця Львова | |
| 1765 — 1781 | |
| Народився |
1710 |
| Помер |
1784 |
| Відомий як | військовослужбовець, посадова особа |
| Країна | |
| Національність | француз |
| Рід Лонгшам де Бер'є | |
| Батько | Жан Лонгшам де Бер'є |
| У шлюбі з | Женев'єва Марсеньє |
| Діти | Женев'єва, Анна, Пелагія, Катерина, Елеонора, Йозеф, Антоній, Ян та Олександр |
| Професія | банкір, політик |
| Релігія | протестант; масон |
Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є (фр. François Longchamps de Bérier, пол. Franciszek Longchamps de Bérier; 1710 — 1784) — львівський банкір, бурмистр міста, засновник відомого львівського роду Лонгшам де Бер'є.
Життєпис[ред. | ред. код]
Французькі гугеноти за походженням, родина Лонгшам де Бер'є покинула Францію, щоб уникнути переслідування після скасування Нантського едикту Людовіком XIV. Франсуа Лонгшам де Бер'є служив в королівській гвардії польського короля Августа III. Близько 1745 року переїхав до Львова, де у 1765 році був обраний до міської ради. Бурмистр Львова у 1766, 1774, 1777, 1780 роках.
Мав маєток за містом, звідки пішла назва Лоншанівка (місцевість більш відома сьогодні як Кайзервальд). Очолював першу львівську масонську ложу Трьох Богинь (фр. Des Trois Deesses).
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дружина: Женев'єва де Мерсеньє, львівська міщанка французького походження (пол. Genowefa de Mercenier), сестра Мартина Мерсеньє, львівського лікаря та бурмистра.
- Діти: Женев'єва, Анна, Пелагія, Катерина, Елеонора (мати поета і географа Вінцента Поля), Йозеф[be], Антоній, Ян та Олександр.
- далекий нащадок Франсуа Лонгшама де Бер'є, Роман Лонгшам де Бер'є — професор-правознавець, ректор Львівського університету до окупації Галичини радянськими військами у 1939 році; разом з трьома синами у липні 1941 року був страчений німецькими окупантами в числі сорока шести відомих науковців та членів їх родин на Вулецьких горбах у Львові.
Джерела[ред. | ред. код]
- Redzik A. Longchamps de Berier — zarys dziejów rodu / Adam Redzik // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. – Kraków, 2005. — T. V. — S. 245–270. (пол.)
- Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku. — Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2008. — S. 420. — (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego. — T. 7: Ziemie Ruskie, zesz. 1: Lwów). (пол.)
- Масонське обличчя Львова // Поступ.
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — 816 с. — ISBN 978-966-7007-23-4.
- Михайло Ходоровський Масони у Галичині XVIII ст. // Часопис «Ї». — число 36. — 2004.
