Матвій Микулка
| Матвій Микулка | |
|---|---|
| лат. Matthias Mikula | |
 | |
| Бурмистр Львова | |
| 1522 — ~1522 | |
| райця у Львові | |
| 1519 — 1535 | |
| Народився |
невідомо |
| Помер |
1535 |
| Країна |
 Львів Королівство Польське |
| Національність | русин |
| Рід Микулки | |
| Батько | Бернард Микулка |
| Діти | син і 2 доньки |
Матвій Микулка (пол. Maciej Mikułka; пом. між 1531 та 1535) — діяч львівського магістрату, бурмистр Львова.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з патриціанської міщанської родини Микулків, які засідали в магістраті протягом трьох поколінь. Замолоду від батька, що був райцею, успадкував війтівство в Кульпаркові. У 1515 році завдяки родинному впливу стає лавником, засідав у лавникомі суді до 1519 року.
4 квітня 1519 року обирається одним з райців (зі статусом урядуючого) львівського магістрату. Того ж року було утворена Лонгерія для впорядкування фінансових книг. 30 вересня до її складу було обрано Матвія Микулку (разом зі «старим» райцем Міхаелем Маґістром).
У 1520 році інші райці звинуватили Микулку разом з райцями Йоганом Фрайоборком і Йоганом Кохна у фінансових зловживаннях. У 1521 році за рішенням короля Сигізмунда I Матвія Микулку (разом з двома іншими райцями) було ув'язнено. Лише на початку 1522 року вийшов на свободу. У серпні того ж року стає бурмистром Львова (ймовірно обіймав посаду до самої смерті). Невдовзі сприяв обранню війтом Йогана Фрайборка.
1523 року Микулка стає орендарем львівських податків. Завдяки цьому значно збільшив родинні статки. У 1530 році видав дочку за представника роду Пелків. Остання письмова згадка відноситься до 1531 року. Помер до 1535 року.
Володіння[ред. | ред. код]
Мав у власності маєтки Бжезець, Андріянів і село Ловчиці, кам'яницю в Львові, вулицю Сокільницьку (частина представляло узгір'я під назвою «Львівська Аркадія», де знаходилися будівлі патриціату), простір від мурів міста до меж Кульпаркова з полями, чиншовими осадниками, ставами і млинами.
Родина[ред. | ред. код]
- Дочка Євфросинія, дружина шляхтича Андрія Пелки
- Дочка Ганна, дружина Йогана Фрайборка, райці львівського магістрату
- Син Ян
Джерела[ред. | ред. код]
- Гуль О. Виступ львівського міщанства проти зловживань міської ради в першій чверті XVI століття / О. Гуль // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 5-18.
- Крип'якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст.: дослідження і матеріали. — Львів : Інститут української археографії, 1994. — 392 с. — (Львівські історичні праці. Джерела. Вип. 2). — ISBN 5-7702-0551-2.
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Ф. 52. — Оп. 2. — Спр. 9. Арк. 468.
- Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku. Spisy urzędników miejskich z obszaru dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego / M. Kapral. — Lwów; Toruń, 2008. — T. 7: Ziemie Ruskie. — Z. 1. — S. 399. (пол.)
- Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich / J. Skoczek // Pamiętnik Historyczno-Prawny. — Lwów, 1929. — T. 7. — Z. 5. — S. 25. (пол.)
