Французька академія в Римі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Французька академія в Римі
Галузь промисловості Q112166137?[1]
Дата створення / заснування 1666
Логотип
Зображення
Засновник Шарль Лебрен і Жан-Батист Кольбер
Посада керівника організації Director of the French Academy in Romed
Країна  Італія[2] і  Франція
Адміністративна одиниця Рим
Місце розташування Вілла Медічі
Організаційно-правова форма national public establishment of an administrative natured[1]
Мапа
Офіційний сайт(італ.)(англ.)(фр.)
CMNS: Французька академія в Римі у Вікісховищі

Координати: 41°54′30″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.90833333336077260° пн. ш. 12.482500000028° сх. д. / 41.90833333336077260; 12.482500000028

Вілла Медічі. Вид з боку парку.

Французька академія в Римі (фр. Académie de France à Rome) — французька академія мистецтв у віллі Медічі, на пагорбі Пінчо в Римі.

Історія[ред. | ред. код]

Академія заснована в палаці Капраніка (італ. Palazzo Capranica) 1666 року указом французького короля Людовиком XIV. У перші роки академію очолювали придворні художники Шарль Еррар та Ноель Куапель. З XVII до XIX століття Академія була вершиною навчання для обраних французьких художників, які здобули престижну Римську премію (фр. Prix de Rome). Переможці одержували можливість вивчення мистецтва та архітектури в Римі протягом 3, 4 чи 5 років (в залежності від дисципліни). Їх називали і називають пансіонерами Академії (фр. pensionnaires de l'Académie), оскільки за них сплачуються кошти пансіону й навчання.

До 1737 року Академія розміщувалася в палаці Капраніка, а з 1737 по 1793 року — в палаці Манчіні (італ. Palazzo Mancini). 1803 року, щоб убезпечити від можливої ​​революції, Наполеон Бонапарт перемістив Академію на Віллу Медічі. Молодим французьким художникам надавалися можливості споглядати та копіювати шедеври античності й Відродження, відправляючи свої твори назад в Париж. У 1835–1840 роки академію очолював Жан-Огюст-Домінік Енгр.

У перебіг Першої світової війни Римська премія не вручалася, а під час наступної світової війни син італійського диктатора Бруно Муссоліні відібрав віллу у французів, тож пансіонери були змушені перебратися в Ніццу. Остаточно Римська премія була скасована міністром А. Мальро 1968 року. Паризька Академія образотворчих мистецтв та Інститут Франції передали права володіння вілою Медічі міністерству культури та Французькій республіці.

Наприкінці XX століття в традиційне коло дисциплін (живопис, скульптура, архітектура, гравірування медалей, гравірування коштовних каменів, музична композиція) були впроваджені нові: історія мистецтва, археологія, література, драматургія, фотографія, кіно, відео, реставрація, писемність та навіть кулінарія. На навчання до Академії приймаються вже не на основі конкурсу, а за заявою. Тривалість навчання варіюється від 6 до 18 місяців, рідше один або два роки.

Директори академії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Jean-Paul Alaux: Académie de France à Rome. Ses directeurs, ses pensionnaires. 2 v. Duchartre, Paris 1933.
  • Jules Guiffrey: Liste des Pensionnaires de l'Académie de France à Rome donnant les noms de tous les artistes récompensés dans les concours du Prix de Rome 1663 à 1907. Firmin-Didot, Paris 1908.
  • Henry Lapauze: Histoire de l'Académie de France à Rome. 2 v. Plon-Nourrit, Paris 1924;
    • Band 1: 1666-1801.
    • Band 2: 1802-1910.
  • Gudrun Valerius: Académie Royale de Peinture et de Sculpture 1648–1793. Geschichte, Organisation, Mitglieder. Books on Demand, Norderstedt 2010, ISBN 978-3-8423-2717-7, p. 95-102.

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 41°54′30″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.90833° пн. ш. 12.48250° сх. д. / 41.90833; 12.48250{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

  1. а б SIRENE
  2. Global Research Identifier Database — 2015.