Синдром Бехчета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хвороба Бехчета)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синдром (значення).
Синдром Бехчета
Спеціальність імунологія і ревматологія
Симптоми афти[1], ulceration of vulvad[1], вузлувата еритема[1], cutaneous pustular vasculitisd[1], увеїт[1], retinal vasculitisd[1], Гіпопіон[1], біль у животі[1], нудота[1], діарея[1], кровохаркання[1], плеврит[1], кашель[1], гарячка[1], артрит[1], менінгоенцефаліт[1], серозний менінгіт[1], перикардит[1], pathergyd[2], акне[2], chronic widespread paind[2] і запалення[3]
Причини імунна система
Ведення кортикостероїди[4], TNF inhibitord[5], interferon alpha 2d[6][7], азатіоприн і імуноглобуліни для внутрішньовенного введення
Препарати Талідомід[8][9], апреміласт[9], циклоспорин[9], етанерцепт[9], адалімумаб[9], колхіцин[9] і інфліксімаб[9]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 4A62
МКХ-10 M35.2
OMIM 109650
DiseasesDB 1285
eMedicine

med/218 ped/219 derm/49

oph/425
MeSH D001528
CMNS: Behçet's disease у Вікісховищі

Синдро́м Беxче́та (нерідко — хвороба Беxчета) — хронічне автоімунне захворювання, що проявляється афтозним стоматитом, ураженням слизових оболонок геніталій, очей (ірит, увеїт, іноді сліпота) та часто залученням у процес внутрішніх органів (плеврит, бронхопневмонія, міокардит, менінгоенцефаліт, тощо). Іноді на шкірі з'являється висип у вигляді вузлуватої еритеми, невеликі гнійники, фурункулоподібні елементи.[10] Названий на честь турецького лікаря Хулусі Бехчета, який вперше описав цей синдром.

Причина[ред. | ред. код]

Є дві гіпотези виникнення захворювання:

  • Перша припускає генетичну схильність до виникнення хвороби,
  • Друга — автоімунна гіпотеза, підтверджується наявністю у крові хворих циркулюючих імунних комплексів, які скупчуються у тканинах та спричинюють їхнє пошкодження.

Діагностика[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Необхідне визначення кількості Т-лімфоцитів, співвідношення Т- та В-лімфоцитів, реакція прямої імунофлюоресценції пошкодженої тканини та імуноморфологічне вивчення елементів ураження.

Лікування[ред. | ред. код]

Проводять загальнозміцнюючими, десенсибілізуючими засобами, при необхідності — глюкокортикостероїдними препаратами. Місцево проводять санацію ротової порожнини у міжрецидивний період, аплікації на афтозні елементи ферментних препаратів, знеболюючі засоби, кератопластичні мазі. При наявності неврологічних симптомів показана седативна терапія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф http://www.worldcat.org/title/rheumatology-medical-knowledge-self-assessment-program-mksap-15/oclc/818341134&referer=brief_results
  2. ↑ а б в INTERNATIONALSTUDYGROUPFORBEHC Criteria for diagnosis of Behcet's disease // Lancet / R. Horton — Elsevier BV, 1990. — Vol. 335, Iss. 8697. — ISSN 0140-6736; 1474-547X — doi:10.1016/0140-6736(90)92643-V
  3. ↑ Disease Ontology — 2016.
  4. ↑ https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3074751/
  5. ↑ P Kaklamanis, Sfikakis P. P., Theodossiadis P. G. et al. Effect of infliximab on sight-threatening panuveitis in Behçet's disease. // Lancet / R. Horton — Elsevier BV, 2001. — Vol. 358, Iss. 9278. — P. 295–296. — ISSN 0140-6736; 1474-547X — doi:10.1016/S0140-6736(01)05497-6
  6. ↑ Yilmaz E. Interferon alfa-2a in the treatment of Behçet disease: a randomized placebo-controlled and double-blind study // Archives of dermatology — American Medical Association, 2002. — Vol. 138, Iss. 4. — P. 467–471. — ISSN 0003-987X; 1538-3652 — doi:10.1001/ARCHDERM.138.4.467
  7. ↑ I Kötter Human recombinant interferon alfa-2a for the treatment of Behçet's disease with sight threatening posterior or panuveitis // Br. J. Ophthalmol. — BMJ, 2003. — Vol. 87, Iss. 4. — P. 423–31. — ISSN 0007-1161; 1468-2079 — doi:10.1136/BJO.87.4.423
  8. ↑ NDF-RT
  9. ↑ а б в г д е ж Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
  10. ↑ Neville BW, Damm DD, Allen CM, Bouquot JE. (2008). Oral & maxillofacial pathology (вид. 3rd). Philadelphia: W.B. Saunders. с. 336. ISBN 978-1416034353.

Джерела[ред. | ред. код]

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2016)
  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синдром_Бехчета&oldid=40700762