Хуан Рамон Лопес Каро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хуан Рамон Лопес Каро
Хуан Рамон Лопес Каро
Хуан Рамон Лопес Каро
Особисті дані
Народження 23 березня 1963(1963-03-23) (61 рік)
  Лебріха, Севілья, Андалусія, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1992–1993 Іспанія «Лебріхана»
1993–1995 Іспанія «Лебріха»
1995–1997 Іспанія «Лос-Паласіос»
1997–1998 Іспанія «Дос-Херманас»
1998–1999 Іспанія «Мелілья»
1999–2001 Іспанія «Мальорка Б»
2000 Іспанія «Мальорка»
2001–2005 Іспанія «Реал Мадрид Кастілья»
2005–2006 Іспанія «Реал Мадрид»
2006 Іспанія «Расінг»
2006–2007 Іспанія «Леванте»
2007–2008 Іспанія «Сельта Віго»
2008–2010 Іспанія Іспанія U21
2010 Румунія «Васлуй»
2013–2014 Саудівська Аравія Саудівська Аравія
2016 Оман Оман
2016–2017 КНР «Далянь Їфан»

** Тільки на посаді головного тренера.

Хуан Рамон Лопес Каро (ісп. Juan Ramón López Caro; нар. 23 березня 1963, Лебріха) — іспанський футбольний тренер..

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Хуан Лопес народився в місті Лебріха, провінція Севілья, Андалусія. Почав працювати тренером у 1992 році, в аматорському клубі свого рідного міста «Лебріхана», після чого працював ще у кількох аматорських іспанських команд.

Його першим клубом на професійному рівні стала «Мелілья», яку Хуан Рамон очолював в сезоні 1998/99. Клуб завершив сезон на першій позиції в Сегунді Б, але програв плей-оф і не підвищився у класі.

З 1999 по 2001 рік очолював дублюючу команду «Мальорки», що грала також у Сегунді Б, а влітку 2000 року також у двох матчах очолював першу команду в рамках розіграшу Кубка Інтертото, де іспанці поступились румунському «Чахлеулу» (2:1, 1:3)[1].

Влітку 2001 року Лопес Каро підписав контракт з «Реал Мадридом» і керувати дублюючою командою «вершкових» «Реал Мадрид Кастілья», що виступала у Сегунді Б. Перед командою стояла задача підвищитись у класі, але завоювавти путівку в Сегунду тренеру разом з командою вдалося лише з четвертої спроби, у 2005 році[2].

4 грудня 2005 року, після звільнення Вандерлея Лушембургу, Лопес Каро був призначений головним тренером першої команди[3]. Дебютував на посаді головного тренера «королівського клубу» 6 грудня в матчі Ліги чемпіонів проти грецького «Олімпіакоса». Мадридський клуб поступився 1:2, тим не менш кваліфікувався у плей-оф[4], де вже у 1/8 фіналу вилетів від лондонського «Арсеналу» (0:1, 0:0). У чемпіонаті ж Хуан Рамон зумів підняти команду з п'ятого місця на друге, але по завершенню сезону 2005/06, який став для мадридців другим поспіль без жодного трофею, був замінений на Фабіо Капелло[5].

3 червня 2006 року очолив «Расінг», але ще до початку чемпіонату, 6 липня 2006 року покинув клуб[6], очоливши «Леванте»[7]. В цій команді пропрацював до січня 2007 року, поки клуб не програв «Валенсії» (0:3)[8], хоча команда була поза зоною вильоту.

У жовтні 2007 року очолив клуб Сегунди «Сельта Віго»[9], але вже 11 березня 2008 року був звільнений через невдалі результати.

1 липня 2008 року став головним тренером команди молодіжної збірної Іспанії[10]. Із цією командою працював на молодіжному чемпіонаті Європи з футболу 2009 року, на якому іспанці не вийшли з групи. Тим не менш за два роки роботи через команду Лопеса Каро пройшла низка молодих футболістів, що згодом стали гравцями національної збірної, зокрема і на переможному чемпіонаті світу 2010 року та Євро-2012 — Жерард Піке, Хаві Мартінес, Давід де Хеа, Альваро Негредо, Хуан Мата, Начо Монреаль, Сесар Аспілікуета та інші.

14 червня 2010 року був запрошений керівництвом румунського клубу «Васлуй» очолити його команду[11], ставши найбільш високооплачуваним тренером чемпіонату Румунії в історії[12], але вже 9 жовтня 2011 року покинув клуб через незадовільні результати[13][14].

У січні 2012 року він зайняв посаду спортивного директора Федерації Саудівської Аравії[15]. Роком пізніше він став головним тренером збірної Саудівської Аравії, змінивши Франка Райкарда[16]. Як тренер він кваліфікував збірну на Кубок Азії 2015 року, тим не менш був звільнений ще до початку турніру у грудні 2014 року після того, як програв збірній Катару фінал домашнього Кубка Перської затоки (1:2)[17].

14 січня 2016 року став головним тренером збірної Оману[18], де працював до 29 листопада того ж року. Незабаром після цього, в кінці 2016 року, він підписав контракт з китайським клубом «Далянь Їфан»[19]. З командою іспанський фахівець зайняв 1 місце у другому за рівнем дивізіоні країни і вивів клуб до Суперліги, після чого у грудні 2017 року покинув клуб[20].

Досягнення[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Al Mallorca le espera un infierno en Rumanía (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2018.
  2. El Madrid B toca el cielo [Madrid B knocks on heaven's door]. Diario AS (Spanish) . 27 червня 2005. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
  3. López Caro, nuevo entrenador del Real Madrid: "Ojalá pueda aprovechar esta oportunidad". Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 17 травня 2018.
  4. La juventud no es suficiente [Youth is not enough]. Diario AS (Spanish) . 7 грудня 2005. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 27 лютого 2015.
  5. López Caro se despide pidiendo perdón a los aficionados: "Seguramente no he estado a la altura de las circunstancias". Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
  6. Caro: "Voy a luchar a muerte" [Caro: "I will fight to the death"] (PDF). Mundo Deportivo (Spanish) . 3 червня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
  7. López Caro no llegará a entrenar al Racing y se incorpora al Levante [López Caro will not coach Racing and joins Levante] (Spanish) . El Día. 6 липня 2006. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2015.
  8. El Levante destituye a López Caro y ficha a Abel Resino para sustituirle [Levante fires López Caro and signs Abel Resino as his replacement]. Diario Información (Spanish) . 16 січня 2007. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
  9. López Caro, nuevo entrenador del Celta tras la marcha de Stoichkov [López Caro, new Celta manager after departure of Stoichkov] (Spanish) . Libertad Digital. 8 жовтня 2007. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 27 лютого 2015.
  10. López Caro será el nuevo seleccionador sub'21. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
  11. López Caro accepts Vaslui baton. UEFA.com. 14 червня 2010. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 28 липня 2010.
  12. Cel mai scump antrenor din istoria Ligii I a ajuns la Vaslui [Best paid coach in history of Liga I joins Vaslui] (Romanian) . ProSport. 15 червня 2010. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 3 серпня 2010.
  13. La increíble pesadilla de López Caro en Rumanía [The incredible nightmare of López Caro in Romania]. Marca (Spanish) . 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2015.
  14. López Caro, destituido como técnico del Vaslui [López Caro, fired as Vaslui coach]. El Mundo (Spanish) . 9 жовтня 2010. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 27 лютого 2015.
  15. López Caro, nuevo director deportivo de Arabia Saudí. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2018.
  16. López Caro sustituye a Rijkaard en la selección de Arabia Saudí. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2018.
  17. López Caro es destituido como seleccionador de Arabia Saudí. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 17 травня 2018.
  18. Juan Ramón López Caro, nuevo seleccionador de Omán. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 17 травня 2018.
  19. López Caro entrenará al Dalian Yifang de la segunda división china. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
  20. López Caro logra el ascenso a la Superliga China con el Yifang. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]