Зінедін Зідан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Зідан» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Football pictogram.svg
Зінедін Зідан
Zinedine Zidane 2008.jpg
Особові дані
Повне ім'я Зінедін Язід Зідан
(Zinedine Yazid Zidane)
Дата народження 23 червня 1972(1972-06-23) (41 рік)
Місце народження Марсель, Франція Франція
Зріст 1,85 м
Прізвисько "Зізу" ("Zizou")
Позиція атакувальний півзахисник
(плеймейкер)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
19881992
19921996
19962001
20012006
Франція Канн
Франція Бордо
Італія Ювентус
Іспанія Реал Мадрид
61 (6)
139 (28)
151 (24)
155 (37)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
19871988
19881989
19891990
19901994
19941995
19942006
Франція Франція (кадети)
Франція Франція (U-17)
Франція Франція (U-18)
Франція Франція (U-21)
Франція Франція (B)
Франція Франція
2 (0)
4 (1)
6 (0)
20 (3)
1 (0)
108 (31)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 3 травня 2010.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 3 травня 2010.

Зінеді́н Язі́д Зіда́н (фр. : Zinédine Yazid Zidane, араб. : زين الدين يزيد زيدان, кабіл. : Zineddin Lyazid Zidan; * 23 червня 1972 року, Марсель) — французький футболіст, чемпіон світу 1998 року, чемпіон Європи 2000 року, віце-чемпіон світу 2006 року, володар «Золотого м'яча» — найкращому футболісту Європи 1998 року, тричі визнавався найкращим футболістом світу за версією ФІФА (1998, 2000, 2003), один з найкращих футболістів світу кінця ХХ — початку XXI століть.

Зідан — можливо, найкращий футболіст в історії французького футболу. Хто найкращий: Зідан чи Мішель Платіні — до однозначного рішення спеціалісти так і не дійшли.

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Язід був найменшою, п'ятою, дитиною у сім'ї Смаїла та Маліки Зіданів, до нього на світ з'явилися сестра Лола та брати: Нуридін, Фарід і Джамель. Зідани за походженням кабіли (берберська народність) з Алжиру, колишньої колонії Франції. Батько Язіда, Смаїл Зідат, переїхав до Франції в середині 50-х і осів у Марселі, а якщо точніше, то на його околиці — у Ла Кастеллані. Зіданом він став начебто за недбалістю чиновника, який невірно записав його прізвище.

Для більшості підлітків неблагополучного Ла Кастеллана футбол був головною розвагою. Язід виявляє неабиякі здібності і його записують у клуб «Сен-Анрі», потім він переходить до «Септем-ла-Валлону». У 1986 році на передноворічному зборі в Екс-он-Прованс молодого талановитого Язіда помічає скаут Жан Варро, який повідомив про нього тренерам «Канну». Після оглядин, Язіда беруть до юніорської команди. Батько після деяких вагань погодився відпустити сина в інше місто:

«Що ж, спорт — єдиний шлях нагору для вихідця з сім'ї іммігрантів».

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Канн (1988-1992)[ред.ред. код]

Через рік Язіда переводять у молодіжний гуртожиток Мімон (до цього він жив у сім'ї Еліно) і виплачують стипендію у 800 франків, це означало, що Зідана залишають у команді. 20 травня 1989 року Зідан вперше виходить на заміну у виїздному матчі першого французького дивізіону проти «Нанта». Це була одна з останніх ігор сезону і тренер вирішив дати змогу зіграти дебютантам; Язід за 15 хвилин, які залишилось грати, декілька разів торкнувся м'яча і одного разу, після його удару, м'яч навіть потрапив у штангу.

З літа 1989 року Зідан офіційно стає стажистом. Це надає йому постійне місце в резервній команді і підвищення зарплати утричі. Тренер основи, Жан Фернандес, поки що береже дебютанта і сезон 1989/90 Зідан проводить у дублі.

У новому сезоні Зідана заявляють за основний склад. Після першого кола чемпіонату «Канн» перебував на дні турнірної таблиці, але у другому колі команда нарешті заграла і почала потроху покращувати своє турнірне становище. Президент клубу, Ален Педретті, обіцяв Зідану подарувати автомобіль, коли той заб'є свій перший м'яч. 10 лютого 1991 року на 10-й хвилині другого тайму виїздного матчу із «Нантом» Зідан відкрив лік своїм голам у вищому дивізіоні. За це й отримав ключі від новенького «Рено Кліо» з рук президента. У цей же час Зідан стає постійним гравцем молодіжної збірної Франції, його помічають і починають говорити про нього, як про нову надію збірної Франції.

Сезон 1991/92 і у Зідана, і у команди вцілому не вдався — «Канн» вилетів у другий дивізіон. Виправданням для Зідана було те, що він паралельно проходив службу в армії і чотири дні на тиждень перебував у батальйоні в Жуанвілі. У цьому ж сезоні Зідан дебютував у єврокубках, а саме в Кубку УЄФА, право на участь в якому команда виборола у минулому сезоні, зайнявши четверте місце. Але й у цьому турнірі команда не досягла успіху: пройшовши в першому колі португальський «Салгейруш», у другому колі «Канн» поступився московському «Динамо» — 0:1, 1:1. По закінченню сезону Зідан перейшов до «Бордо», до команди Ролана Курбіса, яка тільки повернулася у вищий дивізіон. Саме Ролан Курбіс і дав новачку його прізвисько — «Зізу».

Бордо (1992-1996)[ред.ред. код]

На початку сезону 1992/93 до «Бордо» перейшло багато новачків, у тому числі і троє новачків з «Канну». Можливо, саме через це адаптація для Зідана пройшла швидко і непомітно. Забивши 10 м'ячів, що досить багато для атакувального півзахисника, Зідан стає найкращим бомбардиром команди.

У наступному сезоні Зізу відкриває лік своїм голам у єврокубках: у першому раунді Кубка УЄФА він забиває дублінському «Богеміансу», а в 1/8 фіналу зі штрафного він забиває єдиний м'яч Оліверу Кану з «Карлсруе», та вже у грі-відповіді «Бордо» зазнає невдачі і вилітає з турніру. У цьому ж сезоні щотижневик «Франс футбол» визнає Зідана «Відкриттям року». Все це привертає увагу тренерів збірної Франції до Зідана і дебют останнього у збірній здається цілком логічним.

Влітку 1994-го звільнили головного тренера «Бордо» Ролана Курбіса, а на його місце прийшов португалець Тоні з «Бенфіки», з якою він виграв чемпіонське звання. Разом із цим з команди пішли в інші клуби декілька гравців, серед них був і бразильський захисник, чемпіон світу, Марсіо Сантуш. Після цього команда так і не змогла налаштувати гру, протягом сезону займала невисоке місце у турнірній таблиці чемпіонату, знову вилетіла з Кубку УЄФА у другому раунді. За вісім турів до кінця чемпіонату до команди прийшов новий головний тренер — Ерік Гере, і команда заграла. Зідан продовжував грати за основний склад клубу і навіть вперше вийшов на матч у основому складі збірної. У підсумку «Бордо» посіло сьоме місце у чемпіонаті, яке не давало права брати участь у Кубку УЄФА, але дозволяло пробитися до нього через сито Кубку Інтертото.

Сезон 1995/96 надовго запам'ятався вболівальникам «Бордо», адже їх улюблений клуб, починаючи євросезон з перших раундів Кубку Інтертото, у підсумку вийшов до фіналу Кубку УЄФА і велика заслуга була у цьому саме Зідана. Зізу демонструє своє вміння забивати голи зі штрафних ударів: від цього послідовно страждають шведський «Норрчепінг», датський «Оденсе» і франкфуртський «Айнтрахт» у особі воротаря збірної Німеччини Андреаса Кепке. У третьому раунді Кубку УЄФА у грі проти севільського «Бетісу» на полі суперника (у першому матчі на своєму полі «Бордо» виграло 2-0) Зідан забиває неймовірний гол: на 4-й хвилині матчу, підхопивши м'яча у центральному колі і зробивши декілька кроків, він несподівано вдарив по воротах; м'яч пролетів майже через все поле і опустився у сітку за спиною воротаря «Бетіса». Але найбільша сенсація відбулася в 1/4 фіналу, де «Бордо» переграв торішнього фіналіста Ліги чемпіонів італійський «Мілан», у складі якого грали такі зірки, як Веа, Барезі, Роберто Баджо. Перший матч у Мілані «Бордо» програв 2-0, а у себе вдома сенсаційно переміг 3-0, Зідан у цьому матчі не забивав, але двічі з його передач забив Крістоф Дюгаррі. «Мілан» до цього матчу не програвав у єврокубках з різницею у три м'ячі з кінця 70-х. Саме після цих ігор керівництво другого італійського гранду, туринського «Ювентусу», тодішнього клубного чемпіону Європи, остаточно впевнилося у необхідності купівлі французького футболіста і почало наполегливо схиляти до продажу президента «Бордо» Алена Аффлелу. У кінці сезону команда програє фінал Кубку УЄФА мюнхенській «Баварії» — 0-2, 1-3 (у першому матчі Зідан не грав через дискваліфікацію, а у другому повторити подвиг з «Міланом» не вдалося), займає тільки 16-те місце у чемпіонаті і як результат — продає своїх лідерів: Дюгаррі переходить до «Мілану», Лізаразю — до «Атлетіка» з Більбао, а Зідан — до «Ювентусу». Собі в актив Зідан міг записати звання найкращого футболіста Франції за версією футболістів та тренерів першого дивізіону.

Ювентус (1996-2001)[ред.ред. код]

Невдовзі на Зідана звернув увагу ще більш іменитий клуб — італійський «Ювентус». Так в 1996 році Зізу опинився в Турині. Тут і почалися його великі футбольні перемоги. Ще до приходу Зідана, навесні 1996 року, «Ювентус» переміг в Лізі чемпіонів, вигравши у фіналі в амстердамського «Аякса». А вже разом з Зіданом в кінці року клуб завоював Міжконтинентальний кубок з футболу , перемігши в Токіо аргентинський «Рівер Плейт». У тому ж році був узятий і європейський Суперкубок - «Ювентус» обіграв «Парі Сен-Жермен» , який того року переміг у розіграші Кубка володарів кубків. Двічі , в 1997 і 1998 роках , Зідан разом з « Ювентусом» ставав чемпіоном Італії , в 1997 році виграв Суперкубок Італії. У 1998 році він отримав приз « Золотий м'яч» як кращий футболіст Європи і до того ж був оголошений найкращим футболістом світу . Але сталося це вже після самого головного успіху 1998 року - збірна Франції стала чемпіоном світу. Одним з найважливіших гравців на полі був Зідан. У 2001 році грянула сенсація - хоча контракт з « Ювентусом» був укладений Зіданом до 2005 року , він перейшов в мадридський «Реал» , у якому зібралася компанія найяскравіших футбольних зірок того часу.

Реал Мадрид (2001-2006)[ред.ред. код]

Кар'єра у збірній[ред.ред. код]

Дебют[ред.ред. код]

Зідан пройшов через всі юніорські та молодіжні команди збірної Франції, перш ніж дебютувати у національній збірній 17 серпня 1994 року у товариському матчі зі збірною Чехії. Гра відбувалася на «Парк Лескюр», домашньому стадіоні «Бордо», за який і виступав тоді Зідан. Можливо, саме через це, а також через травму Юрія Джоркаєффа, Еме Жаке, тодішній тренер збірної, і запросив Зідана до збірної.

Зізу вийшов за 25 хвилин до кінця матчу за рахунку 0:2 на користь гостей. На 85-й хвилині, обігравши двох захисників, не входячи у штрафний майданчик, Зідан вдарив лівою і забив свій перший м'яч за національну збірну. Свій другий м'яч він забив через дві хвилини: Жослен Англома подав кутовий, а Зідан головою забив м'яча у сітку воріт.

Преса була у захваті — Зідан перевершив легенду французького футболу, Мішеля Платіні, який у дебютному матчі забив лише один м'яч. Але більш-менш постійно грати за збірну Зідан почав тільки у другому колі відбору до ЄВРО-1996.

Чемпіонат Європи 1996[ред.ред. код]

Євро-1996 став для Зідана першим великим турніром у лавах збірної. Але блискучим дебют не вийшов. Цьому завадили тяжкий сезон, який Зізу разом з «Бордо» провів у боротьбі за Кубок УЄФА, та автомобільна аварія, в яку він потрапив весною незадовго до чемпіонату Європи. Зідан втратив фізичну форму і виглядав блідо у порівнянні з напарником по збірній Юрієм Джоркаєффом. Команда, яку створив Еме Жаке, гарно захищалася і змогла пробитися до півфіналу турніру, де, зігравши в основний час унічию 0-0, у серії пенальті програла збірній Чехії. Виступ збірної на батьківщині визнали прийнятним, Еме Жаке залишився у керма збірної і почав готувати її до найвідповідальнішого для французів чемпіонату світу, який через два роки приймала Франція. Помітне місце в планах тренера, щодо складу збірної на домашньому чемпіонаті світу, займав Зінедін.

2000-ні роки[ред.ред. код]

У складі збірної Франції переміг на чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи 2000. Гра Зідана 1998 року була удостоєна тим, що гравець отримав «Золотий м'яч» — нагороду найкращому футболістові Європи. Кар'єру у збірній завершив після чемпіонату світу 2006 року, де французи дійшли до фіналу, але через недисциплінованість Зінедіна Зідана (спеціальний удар суперника після зупинки гри) залишились у меншості і поступились у серії післяматчевих пенальті.

Особисте життя[ред.ред. код]

Сім'я Зінедіна Зідана емігрувала в Францію з Алжиру. В дитинстві Зідан захоплювався і футболом і дзюдо і велосипедами. Його помітив тренер клубу Канн і запросив у юнацьку команду. Вже у 16 років Зідан дебютував в основній команді клубу. Із майбутньою дружиною, Веронік, вони познайомились, коли йому було 17 років. Веронік і Зінедін взяли шлюб у 1994 році, а через рік у них з'явився син, Енцо, згодом народилися ще три хлопчики – Лука, Тео, Ельяс.[1]

Характер Зідана[ред.ред. код]

Покоївкою Зінедіна Зідана була українка, Леся Іванків, тепер жителька і голова села Побережжя, Івано-Франківська область. Найменшого сина, вона навіть навчила кільком українським віршикам. За словами пані Лесі, «Зідан - чудовий син, чоловік, батько. Коли він у від'їзді, постійно телефонує, спілкується з хлопчиками. Родина для нього – святе». І далі: «До мене ставилися чудово, відпускали додому частіше, допомагали з квитками. Зідан – культурна, добра людина».
  Подію завершення спортивної кар'єри у 2006 році затьмарив прикрий інцидент. У фінальному матчі чемпіонату світу в Німеччині між збірними Італії та Франції Зідан ударив гравця італійської збірної Марко Матерацці. Перед тим між футболістами на полі відбувся діалог. Найімовірніше Матерацці образив сестру Зідана.
  У 2001 році, коли Зідан передчасно розірвав контракт і перейшов у мадридський Реал деякі журналісти звинувачували в цьому його дружину, Веронік, мовляв їй не підходив клімат і вона вмовила чоловіка. на це Веронік сказала в інтерв'ю: «Помиляється той, хто вважає Зідана слабохарактерною людиною, він просто скромний... Зізу прислуховується до мене, але я можу говорити безперестанку, а він візьме ту інформацію, яку він вважає вартісною. Коли ми обговорювали питання переїзду в Мадрид, нас хвилювало, перш за все, майбутнє дітей.»[2]

Трофеї та нагороди[ред.ред. код]

Клубні трофеї[ред.ред. код]

Трофеї у збірній[ред.ред. код]

Особисті нагороди[ред.ред. код]

  • «Золотий м'яч» найкращому футболісту Європи за версією журналу «France Football» (1998)
  • Золотий м'яч FIFA найкращому футболісту світу (1998,2000,2003)
  • Срібний м'яч FIFA (2006)
  • Бронзовий м'яч FIFA (1997,2002)
  • Гравець року за версією журналу «World Soccer» (1998)
  • Гравець року за версією видання «Onze» (1998, 2000, 2001)
  • Найкращий півзахисник Ліги Чемпіонів (1997/1998)
  • Найкращий гравець чемпіонату Європи (2000)
  • MVP Ліги Чемпіонів (2001/2002)
  • Найкращий гравець Європи за останні 50 років (опитування, присвячене ювілею УЄФА) (2004)
  • Золотий м'яч найкращому гравцю чемпіонату світу (2006)
  • Гравець символічної збірної світу за версією FIFPro (2005, 2006)
  • Гравець символічної збірної чемпіонату світу за версією FIFA (1998, 2006)
  • Гравець символічної збірної за версією УЄФА (2001, 2002, 2003)
  • Кавалер Ордену Почесного Легіону (1998)
  • Нагорода Принца Астурійського за вклад у розвиток спорту (2006)
  • Трофей шани від Федерації футболістів-професіоналів (2007)

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика виступів за клуби[ред.ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Канн 1988/89 2 0 - - - - 2 0
1989/90  - - - - - - - -
1990/91 28 1 3 0 - - 31 1
1991/92 31 5 3 0 4 0 38 5
Загалом 61 6 6 0 4 0 71 6
Бордо 1992/93 35 10 4 1 - - 39 11
1993/94 34 6 3 0 6 2 43 8
1994/95 37 6 4 1 4 1 45 8
1995/96 33 6 1 0 15 6 49 12
Загалом 139 28 12 2 25 9 176 39
Ювентус 1996/97 29 5 2 0 13 2 44 7
1997/98 32 7 5 1 11 3 48 11
1998/99 25 2 5 0 10 0 40 2
1999/2000 32 4 3 1 6 0 41 5
2000/01 33 6 2 0 4 0 39 6
Загалом 151 24 17 2 44 5 212 31
Реал Мадрид 2001/02 31 7 9 2 10 3 50 12
2002/03 33 9 1 0 15 3 49 12
2003/04 33 6 7 1 10 3 50 10
2004/05 29 6 1 0 10 0 40 6
2005/06 29 9 5 0 4 0 38 3
Загалом 155 37 23 3 49 9 227 49
Загалом за кар'єру 506 95 58 7 122 23 686 125

Посилання й примітки[ред.ред. код]

  1. Високий замок, N.164(4543), 8-14 вересня, 2011
  2. Високий замок, N.164(4543), 8-14 вересня, 2011

Література[ред.ред. код]

  • «Великие». («Футбол». Специальное приложение №1, октябрь 2007г.), ISSN 1996-0336
  • Кукленко Д. В., Хорошевский А. Ю., 100 знаменитых спортсменов, стор. 394—400, ISBN 966-03-2913-X

Посилання[ред.ред. код]