Зінедін Зідан

Зінедін Зідан
Особові дані
Повне ім'я	Зінедін Язід Зідан (Zinedine Yazid Zidane)
Дата народження	23 червня 1972(1972-06-23) (40 років)
Місце народження	Марсель, Франція
Зріст	1,85 м
Прізвисько	"Зізу" ("Zizou")
Позиція	атакувальний півзахисник (плеймейкер)
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	Ігри (голи)
1988—1992 1992—1996 1996—2001 2001—2006	Канн Бордо Ювентус Реал Мадрид	61 (6) 139 (28) 151 (24) 155 (37)
Національна збірна**
Роки	Збірна	Ігри (голи)
1987—1988 1988—1989 1989—1990 1990—1994 1994—1995 1994—2006	Франція (кадети) Франція (U-17) Франція (U-18) Франція (U-21) Франція (B) Франція	2 (0) 4 (1) 6 (0) 20 (3) 1 (0) 108 (31)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію поновлено 3 травня 2010.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну поновлено 3 травня 2010.

Зінеді́н Язі́д Зіда́н (фр. : Zinédine Yazid Zidane, араб. : زين الدين يزيد زيدان, кабіл. : Zineddin Lyazid Zidan; * 23 червня 1972 року, Марсель) — французький футболіст, чемпіон світу 1998 року, чемпіон Європи 2000 року, віце-чемпіон світу 2006 року, володар «Золотого м'яча» — кращому футболісту Європи 1998 року, тричі визнавався кращим футболістом світу за версією ФІФА (1998, 2000, 2003), один з найкращих футболістів світу кінця ХХ — початку XXI століть.

Зідан — можливо, найкращий футболіст в історії французького футболу. Хто краще: Зідан чи Мішель Платіні — до однозначного рішення спеціалісти так і не дійшли.

Дитинство та юність

Язід був найменшою, п'ятою, дитиною у сім'ї Смаїла та Маліки Зіданів, до нього на світ з'явилися сестра Лола та брати: Нуридін, Фарід і Джамель. Зідани за походженням кабіли (берберська народність) з Алжиру, колишньої колонії Франції. Батько Язіда, Смаїл Зідат, переїхав до Франції в середині 50-х і осів у Марселі, а якщо точніше, то на його околиці — у Ла Кастеллані. Зіданом він став начебто за недбалістю чиновника, який невірно записав його прізвище.

Для більшості підлітків неблагополучного Ла Кастеллана футбол був головною розвагою. Язід виявляє неабиякі здібності і його записують у клуб «Сен-Анрі», потім він переходить до «Септем-ла-Валлону». У 1986 році на передноворічному зборі в Екс-он-Прованс молодого талановитого Язіда помічає скаут Жан Варро, який повідомив про нього тренерам «Канну». Після оглядин, Язіда беруть до юніорської команди. Батько після деяких вагань погодився відпустити сина в інше місто:

«Що ж, спорт — єдиний шлях нагору для вихідця з сім'ї іммігрантів».

Клубна кар'єра

Канн (1988-1992)

Через рік Язіда переводять у молодіжний гуртожиток Мімон (до цього він жив у сім'ї Еліно) і виплачують стипендію у 800 франків, це означало, що Зідана залишають у команді. 20 травня 1989 року Зідан вперше виходить на заміну у виїздному матчі першого французького дивізіону проти «Нанта». Це була одна з останніх ігор сезону і тренер вирішив дати змогу зіграти дебютантам; Язід за 15 хвилин, які залишилось грати, декілька разів торкнувся м'яча і одного разу, після його удару, м'яч навіть потрапив у штангу.

З літа 1989 року Зідан офіційно стає стажистом. Це надає йому постійне місце в резервній команді і підвищення зарплати утричі. Тренер основи, Жан Фернандес, поки що береже дебютанта і сезон 1989/90 Зідан проводить у дублі.

У новому сезоні Зідана заявляють за основний склад. Після першого кола чемпіонату «Канн» перебував на дні турнірної таблиці, але у другому колі команда нарешті заграла і почала потроху покращувати своє турнірне становище. Президент клубу, Ален Педретті, обіцяв Зідану подарувати автомобіль, коли той заб'є свій перший м'яч. 10 лютого 1991 року на 10-й хвилині другого тайму виїздного матчу із «Нантом» Зідан відкрив лік своїм голам у вищому дивізіоні. За це й отримав ключі від новенького «Рено Кліо» з рук президента. У цей же час Зідан стає постійним гравцем молодіжної збірної Франції, його помічають і починають говорити про нього, як про нову надію збірної Франції.

Сезон 1991/92 і у Зідана, і у команди вцілому не вдався — «Канн» вилетів у другий дивізіон. Виправданням для Зідана було те, що він паралельно проходив службу в армії і чотири дні на тиждень перебував у батальйоні в Жуанвілі. У цьому ж сезоні Зідан дебютував у єврокубках, а саме в Кубку УЄФА, право на участь в якому команда виборола у минулому сезоні, зайнявши четверте місце. Але й у цьому турнірі команда не досягла успіху: пройшовши в першому колі португальський «Салгейруш», у другому колі «Канн» поступився московському «Динамо» — 0:1, 1:1. По закінченню сезону Зідан перейшов до «Бордо», до команди Ролана Курбіса, яка тільки повернулася у вищий дивізіон. Саме Ролан Курбіс і дав новачку його прізвисько — «Зізу».

Бордо (1992-1996)

На початку сезону 1992/93 до «Бордо» перейшло багато новачків, у тому числі і троє новачків з «Канну». Можливо, саме через це адаптація для Зідана пройшла швидко і непомітно. Забивши 10 м'ячів, що досить багато для атакувального півзахисника, Зідан стає кращим бомбардиром команди.

У наступному сезоні Зізу відкриває лік своїм голам у єврокубках: у першому раунді Кубка УЄФА він забиває дублінському «Богеміансу», а в 1/8 фіналу зі штрафного він забиває єдиний м'яч Оліверу Кану з «Карлсруе», та вже у грі-відповіді «Бордо» зазнає невдачі і вилітає з турніру. У цьому ж сезоні щотижневик «Франс футбол» визнає Зідана «Відкриттям року». Все це привертає увагу тренерів збірної Франції до Зідана і дебют останнього у збірній здається цілком логічним.

Влітку 1994-го звільнили головного тренера «Бордо» Ролана Курбіса, а на його місце прийшов португалець Тоні з «Бенфіки», з якою він виграв чемпіонське звання. Разом із цим з команди пішли в інші клуби декілька гравців, серед них був і бразильський захисник, чемпіон світу, Марсіо Сантуш. Після цього команда так і не змогла налаштувати гру, протягом сезону займала невисоке місце у турнірній таблиці чемпіонату, знову вилетіла з Кубку УЄФА у другому раунді. За вісім турів до кінця чемпіонату до команди прийшов новий головний тренер — Ерік Гере, і команда заграла. Зідан продовжував грати за основний склад клубу і навіть вперше вийшов на матч у основому складі збірної. У підсумку «Бордо» посіло сьоме місце у чемпіонаті, яке не давало права брати участь у Кубку УЄФА, але дозволяло пробитися до нього через сито Кубку Інтертото.

Сезон 1995/96 надовго запам'ятався вболівальникам «Бордо», адже їх улюблений клуб, починаючи євросезон з перших раундів Кубку Інтертото, у підсумку вийшов до фіналу Кубку УЄФА і велика заслуга була у цьому саме Зідана. Зізу демонструє своє вміння забивати голи зі штрафних ударів: від цього послідовно страждають шведський «Норрчепінг», датський «Оденсе» і франкфуртський «Айнтрахт» у особі воротаря збірної Німеччини Андреаса Кепке. У третьому раунді Кубку УЄФА у грі проти севільського «Бетісу» на полі суперника (у першому матчі на своєму полі «Бордо» виграло 2-0) Зідан забиває неймовірний гол: на 4-й хвилині матчу, підхопивши м'яча у центральному колі і зробивши декілька кроків, він несподівано вдарив по воротах; м'яч пролетів майже через все поле і опустився у сітку за спиною воротаря «Бетіса». Але найбільша сенсація відбулася в 1/4 фіналу, де «Бордо» переграв минулорічного фіналіста Ліги чемпіонів італійський «Мілан», у складі якого грали такі зірки, як Веа, Барезі, Роберто Баджо. Перший матч у Мілані «Бордо» програв 2-0, а у себе вдома сенсаційно переміг 3-0, Зідан у цьому матчі не забивав, але двічі з його передач забив Крістоф Дюгаррі. «Мілан» до цього матчу не програвав у єврокубках з різницею у три м'ячі з кінця 70-х. Саме після цих ігор керівництво другого італійського гранду, туринського «Ювентусу», тодішнього клубного чемпіону Європи, остаточно впевнилося у необхідності купівлі французького футболіста і почало наполегливо схиляти до продажу президента «Бордо» Алена Аффлелу. У кінці сезону команда програє фінал Кубку УЄФА мюнхенській «Баварії» — 0-2, 1-3 (у першому матчі Зідан не грав через дискваліфікацію, а у другому повторити подвиг з «Міланом» не вдалося), займає тільки 16-те місце у чемпіонаті і як результат — продає своїх лідерів: Дюгаррі переходить до «Мілану», Лізаразю — до «Атлетіка» з Більбао, а Зідан — до «Ювентусу». Собі в актив Зідан міг записати звання кращого футболіста Франції за версією футболістів та тренерів першого дивізіону.

Кар'єра у збірній

Дебют

Зідан пройшов через всі юніорські та молодіжні команди збірної Франції, перш ніж дебютувати у національній збірній 17 серпня 1994 року у товариському матчі зі збірною Чехії. Гра відбувалася на «Парк Лескюр», домашньому стадіоні «Бордо», за який і виступав тоді Зідан. Можливо, саме через це, а також через травму Юрія Джоркаєффа, Еме Жаке, тодішній тренер збірної, і запросив Зідана до збірної.

Зізу вийшов за 25 хвилин до кінця матчу за рахунку 0:2 на користь гостей. На 85-й хвилині, обігравши двох захисників, не входячи у штрафний майданчик, Зідан вдарив лівою і забив свій перший м'яч за національну збірну. Свій другий м'яч він забив через дві хвилини: Жослен Англома подав кутовий, а Зідан головою забив м'яча у сітку воріт.

Преса була у захваті — Зідан перевершив легенду французького футболу, Мішеля Платіні, який у дебютному матчі забив лише один м'яч. Але більш-менш постійно грати за збірну Зідан почав тільки у другому колі відбору до ЄВРО-1996.

Чемпіонат Європи 1996

Євро-1996 став для Зідана першим великим турніром у лавах збірної. Але блискучим дебют не вийшов. Цьому завадили тяжкий сезон, який Зізу разом з «Бордо» провів у боротьбі за Кубок УЄФА, та автомобільна аварія, в яку він потрапив весною незадовго до чемпіонату Європи. Зідан втратив фізичну форму і виглядав блідо у порівнянні з напарником по збірній Юрієм Джоркаєффом. Команда, яку створив Еме Жаке, гарно захищалася і змогла пробитися до півфіналу турніру, де, зігравши в основний час унічию 0-0, у серії пенальті програла збірній Чехії. Виступ збірної на батьківщині визнали прийнятним, Еме Жаке залишився у керма збірної і почав готувати її до найвідповідальнішого для французів чемпіонату світу, який через два роки приймала Франція. Помітне місце в планах тренера, щодо складу збірної на домашньому чемпіонаті світу, займав Зінедін.

2000-ні роки

У складі збірної Франції переміг на чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи 2000. Гра Зідана 1998 року була удостоєна тим, що гравець отримав «Золотий м'яч» — нагороду найкращому футболістові Європи. Кар'єру у збірній завершив після чемпіонату світу 2006 року, де французи дійшли до фіналу, але через недисциплінованість Зінедіна Зідана (спеціальний удар суперника після зупинки гри) залишились у меншості і поступились у серії післяматчевих пенальті.

Особисте життя

Сім'я Зінедіна Зідана емігрувала в Францію з Алжиру. В дитинстві Зідан захоплювався і футболом і дзюдо і велосипедами. Його помітив тренер клубу Канн і запросив у юнацьку команду. Вже у 16 років Зідан дебютував в основній команді клубу. Із майбутньою дружиною, Веронік, вони познайомились, коли йому було 17 років. Веронік і Зінедін взяли шлюб у 1994 році, а через рік у них з'явився син, Енцо, згодом народилися ще три хлопчики – Лука, Тео, Ельяс.

Характер Зідана

Покоївкою Зінедіна Зідана була українка, Леся Іванків, тепер жителька і голова села Побережжя, Івано-Франківська область. Найменшого сина, вона навіть навчила кільком українським віршикам. За словами пані Лесі, «Зідан - чудовий син, чоловік, батько. Коли він у від'їзді, постійно телефонує, спілкується з хлопчиками. Родина для нього – святе». І далі: «До мене ставилися чудово, відпускали додому частіше, допомагали з квитками. Зідан – культурна, добра людина».
  Подію завершення спортивної кар'єри у 2006 році затьмарив прикрий інцидент. У фінальному матчі чемпіонату світу в Німеччині між збірними Італії та Франції Зідан ударив гравця італійської збірної Марко Матерацці. перед тим між футболістами на полі відбувся діалог. Найімовірніше Матерацці образив сестру Зідана.
  У 2001 році, коли Зідан передчасно розірвав контракт і перейшов у мадридський Реал деякі журналісти звинувачували в цьому його дружину, Веронік, мовляв їй не підходив клімат і вона вмовила чоловіка. на це Веронік сказала в інтерв'ю: «Помиляється той, хто вважає Зідана слабохарактерною людиною, він просто скромний... Зізу прислуховується до мене, але я можу говорити безперестанку, а він візьме ту інформацію, яку він вважає вартісною. Коли ми обговорювали питання переїзду в Мадрид, нас хвилювало, перш за все, майбутнє дітей.»

Трофеї та нагороди

Клубні трофеї

• Бордо
  • Кубок УЄФА
    • Фіналіст: 1995/1996
  • Кубок Інтертото: 1995
• Ювентус
  • Чемпіон Італії: 1996/1997, 1997/1998
  • Суперкубок УЄФА: 1996
  • Міжконтинентальний кубок: 1996
  • Суперкубок Італії: 1997
  • Ліга Чемпіонів УЄФА
    • Фіналіст: 1996/1997, 1997/1998
• Реал Мадрид
  • Чемпіон Іспанії: 2002/2003
  • Суперкубок Іспанії: 2001, 2003
  • Ліга Чемпіонів УЄФА: 2001/2002
  • Міжконтинентальний кубок: 2002
  • Суперкубок УЄФА: 2002

Трофеї у збірній

• Франція
  • Чемпіон світу: 1998
    • Фіналіст: 2006
  • Чемпіон Європи: 2000

Особисті нагороди

Золотий м'яч 1998 - Зідан Зінедін

• «Золотий м'яч» кращому футболісту Європи за версією журналу «France Football» (1998)
• Золотий м'яч FIFA кращому футболісту світу (1998,2000,2003)
• Срібний м'яч FIFA (2006)
• Бронзовий м'яч FIFA (1997,2002)
• Гравець року за версією журналу «World Soccer» (1998)
• Гравець року за версією видання «Onze» (1998, 2000, 2001)
• Кращий півзахисник Ліги Чемпіонів (1997/1998)
• Кращий гравець чемпіонату Європи (2000)
• MVP Ліги Чемпіонів (2001/2002)
• Кращий гравець Європи за останні 50 років (опитування, присвячене ювілею УЄФА) (2004)
• Золотий м'яч кращому гравцю чемпіонату світу (2006)
• Гравець символічної збірної світу за версією FIFPro (2005, 2006)
• Гравець символічної збірної чемпіонату світу за версією FIFA (1998, 2006)
• Гравець символічної збірної за версією УЄФА (2001, 2002, 2003)
• Кавалер Ордену Почесного Легіону (1998)
• Нагорода Принца Астурійського за вклад у розвиток спорту (2006)
• Трофей шани від Федерації футболістів-професіоналів (2007)

Статистика виступів

Статистика виступів за клуби

Клуб	Сезон	Ліга		Кубок		Єврокубки		Загалом
		Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
Канн	1988/89	2	0	-	-	-	-	2	0
	1989/90	-	-	-	-	-	-	-	-
	1990/91	28	1	3	0	-	-	31	1
	1991/92	31	5	3	0	4	0	38	5
	Загалом	61	6	6	0	4	0	71	6
Бордо	1992/93	35	10	4	1	-	-	39	11
	1993/94	34	6	3	0	6	2	43	8
	1994/95	37	6	4	1	4	1	45	8
	1995/96	33	6	1	0	15	6	49	12
	Загалом	139	28	12	2	25	9	176	39
Ювентус	1996/97	29	5	2	0	13	2	44	7
	1997/98	32	7	5	1	11	3	48	11
	1998/99	25	2	5	0	10	0	40	2
	1999/2000	32	4	3	1	6	0	41	5
	2000/01	33	6	2	0	4	0	39	6
	Загалом	151	24	17	2	44	5	212	31
Реал Мадрид	2001/02	31	7	9	2	10	3	50	12
	2002/03	33	9	1	0	15	3	49	12
	2003/04	33	6	7	1	10	3	50	10
	2004/05	29	6	1	0	10	0	40	6
	2005/06	29	9	5	0	4	0	38	3
	Загалом	155	37	23	3	49	9	227	49
Загалом за кар'єру		506	95	58	7	122	23	686	125

Література

• «Великие». («Футбол». Специальное приложение №1, октябрь 2007г.), ISSN 1996-0336
• Кукленко Д. В., Хорошевский А. Ю., 100 знаменитых спортсменов, стор. 394—400, ISBN 966-03-2913-X

Посилання

• Офіційний сайт
• http://www.zizou.ru/
• http://www.1zidane.com
• Зінедін Зідан на сайті Internet Movie Database (англ.)