Целіакія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Целіакія
Coeliac path.jpg
Мікроскопічна картина целіакії: ворсинки тонкого кишечника сплощені, крипти гіперплазовані та інфільтровані лімфоцитами.
МКХ-10 K90.0
OMIM 212750
DiseasesDB 2922
MedlinePlus 000233
eMedicine med/308 ped/2146
radio/652
MeSH D002446

Целіакія — це автоімунне захворювання тонкого кишечника, що виникає у людей різного віку, переважно у дітей внаслідок генетичної схильності. Симптомокомплекс порушень при целіакії включає біль та дискомфорт в ділянці живота, хронічні закрепи або діарею.[1]

Люди з діагнозом целіакії не переносять білок глютен, який є в пшениці, житі, ячмені і, можливо, у вівсі. Коли хворі целіакією вживають продукти, що містять глютен, їх імунна система відповідає на це ушкодженням тонкого кишківника. На внутрішній його поверхні відмирають крихітні пальцеподібні ворсинки, так звані "віллє", які виконують в кишківнику важливу роль: через них поживні речовини з їжі всмоктуються в кров. Без цих ворсинок організм виснажується незалежно від кількості вживаної їжі. Поверхня кишківника ушкоджується місцями. На внутрішній поверхні тонкого кишечника одночасно можуть знаходитися одна або декілька "мертвих" плям.

Симптоми[ред.ред. код]

Основний механізм діареї при целіакії пов'язаний з посиленням кишкової секреції із-за підвищення вмісту простагландинів, що може пояснюватися, з одного боку, підвищеним синтезом простагландинів мононуклеарами, які інфільтрують слизову оболонку тонкої кишки, і з іншої - зниженням їх інактивації внаслідок атрофічних змін слизової оболонки. Діарея тягне втрату електролітів і дегідратацію. У зв'язку з порушенням засвоєння поживних речовин розвиваються полігіповітаміноз, гіпоонкотичні набряки. Виснаження запасів кальцію і магнію може викликати парестезії, м'язові судоми і навіть тетанії. Мальабсорбція супроводжується остеопорозом, невмотивованими переломами, різними неврологічними захворюваннями. До позакишкових проявів целіакії відноситься герпетиформний дерматит. При важкому перебігу захворювання, коли до патологічного процесу залучається уся тонка кишка, може розвинутися несумісний з життям синдром тотального порушення всмоктування.


Лікування[ред.ред. код]

Аглютенова дієта є засобом базисної терапії целіакії. Основні принципи цієї дієти такі:

  • Виключення продуктів, що містять глютен (пшениці, жита, ячменю і вівса), а також продуктів, що підсилюють бродильні і гнильні процеси;
  • Повноцінність раціону з підвищеним вмістом білку і солей кальцію;
  • Обмеження механічних і хімічних подразників слизової оболонки кишковика.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Presutti RJ, Cangemi JR, Cassidy HD, Hill DA (December 2007). «Celiac disease». Am Fam Physician 76 (12). с. 1795–802. PMID 18217518. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Целіакія (глютенова ентеропатія). Олена Кондратенко, стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 12.08.2011.